<<
>>

ВСТУП

Актуальність теми. Архітектурно-будівельна діяльність є важливою галуззю вітчизняного господарства, рівень розвитку та стан функціонування якої є одними із тих факторів, що значним чином обумовлюють якість суспільного життя у країні.

Очевидним є і те, що держава має забезпечити усі необхідні умови для належного функціонування та розвитку даної сфери, зокрема через використання відповідних організаційних заходів та правових форм і методів з метою упорядкування та спрямування у потрібне русло суспільних відносин, що виникають і протікають (відбуваються) у галузі архітектурно-будівельної діяльності.

Окрема роль належить адміністративній відповідальності, яка є одним із ключових інструментів підтримки режиму законності. Як свідчить практика, зросла кількість випадків учинення правопорушень у сфері архітектурно-будівельної діяльності, причому як з боку приватних суб’єктів, так і представників публічної влади. Така ситуація пояснюється рядом обставин та факторів, зокрема тим, що існуюча адміністративна відповідальність за скоєння поршень у вказаній сфері не має належного рівня дієвості та ефективності, а отже не виступає надійною гарантією законності і правопорядку в останній, захищеності прав і законних інтересів індивідуальних та колективних суб’єктів як приватного, так і публічного характеру. Відтак, значної актуальності набуває питання вдосконалення адміністративної відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності, що, у свою чергу, вимагає більш глибокого та ґрунтовного вивчення ключових правових аспектів даної відповідальності з урахуванням існуючих реалій та викликів сьогодення.

Варто зазначити, що загальним питанням адміністративного примусу та державного контролю у різних сферах присвячено праці багатьох учених- адміністративістів: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.П. Альохіна, В.О. Басс, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П.

Битяка, О.І. Безпалової, В.М. Гаращука,

B. В. Галунька, Ю.В. Гаруста, О.П. Гетманець, І.П. Голосніченка,

C. М. Гусарова, С.Ф. Денисюка, О.Ю. Дрозда, С.К. Ківалова, Л.В. Коваля,

В.В. Ковальської, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, О.В. Кузьменко, К.Б. Левченко, В.Я. Малиновського, А.А. Манжули, О.І. Миколенка, О.М. Музичука, О.І. Остапенка,

A. М. Подоляки, О.Ю. Синявської, І.І. Троханенко, О.М. Шевчука,

B. К. Шкарупи, К.В. Шкарупи та інших. Не применшуючи значення доробок

зазначених вчених, слід відзначити, що особливості застосування адміністративної відповідальності Держархбудінспекцією України ще не дістали належного теоретико-правового опрацювання. Це стосується, насамперед, розуміння сутності таких категорій, як «адміністративний примус», «адміністративно-запобіжні заходи», «заходи адміністративного припинення», «адміністративна відповідальність» та їх розмежування; визначення місця Держархбудінспекції України у системі суб’єктів застосування заходів адміністративного примусу; окреслення особливостей застосування адміністративної відповідальності у сфері здійснення державного архітектурно- будівельного контролю. Саме тому вдосконалення правового та організаційного забезпечення застосування Держархбудінспекцією України, її територіальними органами та посадовими особами адміністративної

відповідальності до суб’єктів містобудування сьогодні є актуальним.

Таким чином, необхідність визначення сутності адміністративної відповідальності в діяльності Держархбудінспекції України, вироблення шляхів удосконалення правового регулювання щодо її застосування обумовлює актуальність і важливість обраної теми наукового пошуку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до пріоритетних напрямів у галузі удосконалення адміністративного процесу, розбудови судової системи загалом та інституту адміністративного судочинства зокрема. Зміст та основні положення роботи відповідають основним завданням здійснення судово- правової реформи в Україні, а також спрямовані на реалізацію Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, а також Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки.

Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (номер державної реєстрації 0107U008696).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання та практики діяльності Держархбудінспекції України визначити сутність, правові засади та особливості застосування адміністративної відповідальності до суб’єктів Держархбудінспекцією України, її територіальними органами та посадовими особами, а також визначити шляхи вдосконалення правового регулювання її застосування.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно виконати такі

задачі:

- охарактеризувати архітектурно-будівельну діяльність як об’єкт охорони нормами адміністративно-деліктного права;

- запропонувати визначення поняття відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- окреслити стан нормативно-правового регулювання адміністративної відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- визначити сутність та особливості провадження у справах про правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- здійснити загальну характеристику адміністративно-деліктного законодавства у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- охарактеризувати об’єкт та об’єктивну сторону складу адміністративного правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- встановити особливості суб’єкта та суб’єктивної сторони складу адміністративного правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- охарактеризувати поняття та види стягнень за правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- запропонувати напрямки вдосконалення взаємодії суб’єктів, які мають право розглядати справи та застосовувати стягнення за правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- з’ясувати заходи забезпечення провадження у справах про правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності.

Об’єкт дослідження - суспільні відносини, які виникають у сфері адміністративно-примусових заходів Держархбудінспекції України.

Предмет дослідження - адміністративна відповідальність у сфері архітектурно-будівельної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стала сукупність сучасних загальних та спеціальних методів наукового пізнання. Так, за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1-3), визначено поняття адміністративної відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності, розкрито сутність адміністративної відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності, узагальнено ознаки адміністративної відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності (підрозділи 1.1, 1.2). Структурно-логічний метод дозволив визначити місце Держархбудінспекції України в системі суб’єктів, які мають право притягувати до відповідальності за порушення у сфері архітектурно- будівельної діяльності (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження правових засад, підстав та порядку застосування Держархбудінспекцією України, її територіальними органами та посадовими особами заходів адміністративного примусу до суб’єктів містобудування (підрозділи 1.3, 2.1-2.3, 3.1, 3.2). Методи класифікації, групування використовувалися для систематизації та класифікації видів стягнень за правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності (підрозділ 2.4). За допомогою документального аналізу вивчено особливості правового регулювання притягнення до відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності (підрозділи 2.1-2.3).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців із загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних учених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно- правових актів, які визначають правові засади застосування адміністративної відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності.

Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності Держархбудінспекції України та її територіальних органів щодо притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності, статистичні матеріали, політико-правова публіцистика, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб дослідити проблемні питання притягнення до адміністративної відповідальності у сфері архітектурно- будівельної діяльності Держархбудінспекцією України, її територіальними органами, посадовими особами та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

- обґрунтовано необхідність розроблення та прийняття єдиного систематизованого акта у сфері архітектурно-будівельної діяльності - Кодексу України про архітектурно-будівельну діяльність;

- надано авторське визначення понять: «об’єкт правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності», «об’єктивна сторона адміністративного правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності», «суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності» та «суб’єкт правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності»;

- сформовано перелік суспільних відносин та їх складових, що підлягають охороні нормами адміністративно-деліктного права у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- узагальнено процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

удосконалено:

- поняття адміністративної відповідальності у сфері архітектурно- будівельної діяльності;

- характеристику особливостей правопорушень у сфері архітектурно- будівельної діяльності;

- обґрунтування, що адміністративною відповідальністю у сфері архітектурно-будівельної діяльності є міра державного примусу, що в нормативно-процесуальному порядку зобов’язує суб’єкта адміністративного правопорушення зазнати стягнення за вчинене протиправне діяння у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

дістали подальшого розвитку:

- положення стосовно введення до чинного законодавства та практичного застосування нових заходів забезпечення провадження у справах про правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- аргументація необхідності удосконалення чинного законодавства в частині адміністративної відповідальності юридичних осіб, у тому числі колективних суб’єктів у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- організаційно-правові засади впровадження досвіду зарубіжних країн в Україні щодо організації та здійснення архітектурно-будівельного контролю;

- положення стосовно введення в дію Єдиної інформаційної бази про учасників архітектурно-будівельної діяльності;

- аргументація необхідності введення в дію Положення про здійснення взаємодії органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду за дотриманням учасниками будівництва вимог законодавства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені у дисертації положення можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - для подальшої розробки теоретичних засад притягнення до адміністративної відповідальності Державною архітектурно- будівельною інспекцією України, її територіальними органами та посадовими особами (акт впровадження Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»);

- правотворчості - для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів у сфері діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів (акт впровадження Науково- дослідного інституту публічного права);

- правозастосуванні - з метою підвищення ефективності практичної діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів щодо притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері архітектурно-будівельної діяльності;

- навчальному процесі - під час викладання дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», а також при написанні підручників, навчальних посібників, розробці методичних рекомендацій із зазначених дисциплін (акт впровадження Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на науково-практичній конференції та круглому столі: «Характеристика стадії порушення справи про адміністративне правопорушення в сфері архітектурно-будівельної діяльності» (м. Київ, 14 травня 2015 р.), «Проблемні питання процедур здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері архітектурно- будівельної діяльності» (м. Харків, 15-16 липня 2016 р.).

Публікації. Теоретичні положення і практичні рекомендації, обґрунтовані в дисертації, дістали відображення у восьми наукових публікаціях, чотири з яких - статті, що опубліковані у наукових фахових виданнях України, дві - у зарубіжних наукових юридичних виданнях та дві - тези доповідей на науково-практичній конференції та круглому столі.

<< | >>
Источник: САВИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ-2017. 2017

Еще по теме ВСТУП:

  1. ВСТУП
  2. ВСТУП
  3. ВСТУП
  4. ВСТУП
  5. Вступ
  6. ВСТУП
  7. ВСТУП
  8. ВСТУП
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВСТУП
  12. ВСТУП
  13. ВСТУП
  14. ВСТУП
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -