<<

ДОДАТКИ

Додаток А

Суб’єкти та форми незаконного впливу на суддівську незалежність

Зовнішній вплив на суддівську незалежність здійснюють

юристи.

учасники

представники ЗМІ;

представники громадськості; трудові

колективи; окремі

громадяни; науковці; інші особи

представники органів
місцевого самоврядування
політичні блоки, партії та
рухи; представники
правоохоронних

прокуратури

органів і

адвокати, захисники; судових засідань

Президент України та його представники; представники законодавчої гілки влади; представники виконавчої гілки влади

Форми впливу на зовнішню Загальні форми Форми впливу на внутрішню
незалежність суддів обмеження незалежність суддів
- Публічне обговорення суддівської - Дача судді усних вказівок,
судових процесів, критика незалежності: рекомендацій, розпоряджень у конкретних
діяльності судді та винесених - Прохання адміністративних справах
ним рішень до набрання ними - Вказівки - Здійснення негласного контролю за
законної сили - Залякування, процесуальною та поза процесуальною
- Безпідставні скарги на погрози, в тому числі діяльністю судді
суддю, які не є процесуальними фізичною розправою - Витребування від судді інформації
- Незаконні депутатські над суддею, його про хід та перспективи розгляду конкретних
запити по конкретній рідними та близькими адміністративних справ, вимагання від нього
адміністративній справі - Шантаж надання звітів, довідок чи пояснень з даного
- Організацій кампаній в - Безпідставне приводу
ЗМІ щодо конкретного судді чи позбавлення пільг, - Обмеження у будь-якій формі права
адміністративного суду в цілому привілеїв, переваг судді на кар’єру та професійне зростання
- Пікетування роботи - Підкуп - Безпідставне порушення питання
суду, використання так званого - Обіцянка про дисциплінарну відповідальність судді
«мітингового права» винагороди, надання - Встановлення переваг або
- Інші форми пільг, переваг, обмеження прав судді на належне фінансове,
привілеїв соціально-побутове забезпечення
- Інші форми

Судді, які займають адміністративні посади з адміністративному суді:

■ голова суду

■ заступник (заступники) голови суду

■ секретар судової палати

гани та посадові ооби, що беруть участь у кадровому забезпеченні адміністративного судочинства, підготовці суддів, підтриманні його кваліфікації, регулярному оцінюванні та у ритягненні суддів до дисциплінарної відповідальності:

ВРЮ; - ВККСУ; - Національна школа суддів

Судді вищестоящих адміністративних судів

Інші судді адміністративного суду:

- судді з числа колегії суддів

- головуючий у судовому засіданні

- інші судді

Органи та посадові особи, що здійснюють організаційне забезпечення діяльності адміністративних судів:

- голова та посадові особи ДСА

- керівник та працівники апарату адміністративного суду

- інші посадові особи, які беруть участь в організаційному забезпеченні адміністративного судочинства

Інші представники судової гілки влади

Додаток Б

Внутрішня загроза суддівській незалежності виходить від

Переваги та недоліки різних способів формування корпусу суддів

адміністративних судів

Вибори суддів
Переваги Недоліки
пряма участь громадян при формуванні суддівського корпусу є найдемократичнішою формою делегування влади, що дозволяє в повній мірі реалізувати такі ключові засади принципу поділу влад: «жодна з гілок державної влади не формує іншу», «всі гілки державної влади в однаковій мірі виходять з верховної влади, що належить народу» механізм обрання суддів безпосередньо народом у сучасних суспільно-політичних умовах може поставити їх у залежність від органів влади, які організовують і проводять вибори, змусити суддів публічно дотримуватись певного політичного курсу або шукати фінансової підтримки, що є прямим посяганням на суддівську незалежність
отримання повноважень на здійснення правосуддя безпосередньо від народу, як єдиного джерела влади, а не опосередковано від парламенту та президента, дозволяє в повній мірі реалізувати природне право народу на формування суддівського корпусу, і, відповідно, сконструювати судову владу як елемент механізму захисту прав і свобод людини та громадянина, а не як систему державних органів вибори, попри зовнішню демократичність, ще більше політизують посаду судді; перехід до такої системи може поступово перетворитись на чергове політичне шоу із передвиборними гаслами та обіцянками, що абсолютно не узгоджується із високим званням судді та тими функціями, що покладаються на судову гілку влади в цілому
відсторонення президента та парламенту від формування судової гілки влади суттєво зміцнює правове становище останньої, забезпечує її реальну самостійність і незалежність, гарантує об’єктивне та неупереджене вирішення всіх юридичних конфліктів, у тому числі скарг громадян на дії та рішення суб’єктів владних повноважень виборність суддів може призвести до того, що політичні партії та представники великого бізнесу вкладатимуть значні фінансові ресурси у їх передвиборну кампанію, що призведе до існування значного прошарку так званих «кишенькових суддів», про незалежність яких при виконанні суддівських повноважень не може навіть йти мова
наділення суддів повноваженнями безпосередньо народом забезпечує живий зв’язок між ними, дозволяє сформувати судову владу з числа найкращих представників юридичної професії, яких народ знає і яким він довіряє; лише судді, які безпосередньо обрані народом, можуть сповна йому служити обрання професійних суддів виборцями безумовно призведе до зниження рівня професіоналізму та компетентності суддів оскільки, з одного боку, громадяни оцінюватимуть передвиборні гасла кандидатів, а не їх професійні якості та здібності; з іншого боку, цілком ймовірно може виникнути ситуація безальтернативного вибору, коли обирається єдиний кандидат, незалежно від його професійного рівня
пряме волевиявлення народу при формуванні судової гілки влади дозволяє налагодити двосторонній зв'язок між суддями та громадянами, збільшує рівень довіри між ними, підвищує рівень їх правосвідомості та поваги до законності участь народу у формуванні судового корпусу поставить питання кар’єри судді у залежність від рішень малокомпетентних у юридичному відношенні громадян, які при відкликанні судді з посади в переважній більшості випадків керуватимуться емоціями, а не результатами об’єктивного аналізу прийнятих ним рішень
на суддів, обраних народом, покладається тягар відповідальності перед виборцями, вони звітують перед ними і можуть бути ними відкликані з посади процедура формування суддівського корпусу громадянами на основі загального рівного прямого виборчого права обумовлює розробку та впровадження досить громіздкої, затяжної та витратної процедури виборів суддів, яка серед іншого, має передбачати порядок висунення кандидатів, організацію проведення голосування, встановлення результатів виборів, а також порядок відкликання суддів; враховуючи постійний рух кадрів в судовій системі механізм виборів суддів може стати безперервним і фінансово невиправданим

Призначення суддів Президентом України
Переваги Недоліки
особливий правовий статус Президента України дозволяє йому забезпечувати баланс між різними гілками влади, не допускаючи надмірного втручання законодавчих і виконавчих органів в процес формування суддівського корпусу на відміну від виборності, що передбачає участь громадян у формуванні судової гілки влади, призначуваність суддів Президентом України розглядається як прояв централізму, авторитарна форма заміщення посади
призначуваність суддів дозволяє мінімізувати вплив політичних чинників на процес формування суддівського корпусу, а також унеможливлює виникнення залежності суддів від політичних партій та олігархічних кланів призначуваність не гарантує формування суддівського корпусу виключно на засадах професіоналізму та компетентності, оскільки така процедура допускає вплив різних політичних сил, особистих симпатій, а також протекціонізм і корупцію
участь Президента у формуванні суддівського корпусу зажди обмежується призначенням на посаду і звільненням з посади; решта питань, у тому числі питання кар’єрного росту судді, відносяться до виключної компетенції судової гілки влади на відміну від виборів суддів, що характеризуються публічністю, відкритістю, прозорістю, механізм призначення суддів Президентом України має закритий характер, а тому не дозволяє в повній мірі реалізувати механізми контролю та нагляду
на відміну від виборності, призначуваність суддів забезпечує значно вищий рівень професіоналізму та компетентності судової діяльності, оскільки на першому місці завжди стоїть рівень професійних якостей та здібностей кандидата під час призначення суддів Президент України наділяється цілою низкою дискреційних повноважень, які не обмежуються лише перевіркою дотримання визначеної законом процедури кваліфікаційного відбору
характер судової діяльності передбачає достатньо тривалі строки перебування судді на посаді, що може бути забезпечено лише за умови їх призначуваності (виборність, у зв’язку із обов’язковою періодичністю проведення виборів, передбачає більш короткий строк перебування на посаді) разом із правом призначати суддів на посади, Президент України наділяється також і правом на їх звільнення, що може бути використано ним як важіль незаконного впливу та тиску на суддів, які відмовляються виконувати політичні рішення чи відстоюють принципову позицію при вирішенні правового конфлікту
сама процедура призначення суддів, на відміну від їх обрання, є менш громіздкою, тривалою та витратною участь Президента України в механізмі формування судової гілки влади становить особливу небезпеку для адміністративного судочинства оскільки, згідно ч.
4 ст.
18 КАСУ, адміністративним судам підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України; суб’єкт, який потенційно може бути відповідачем в адміністративній справі, не може приймати остаточного рішення про призначення судді

Додаток В

ПРОЕКТ

Закону України

«Про внесення змін до Конституції України (щодо посилення гарантій

незалежності суддів)»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести такі зміни до Конституції України:

1) Виключити із ч. 1 ст. 85 п. 27.

2) Доповнити ч. 1 ст. 106 новим пунктом 22-1 наступного змісту: «За поданням Вищої ради юстиції призначає на посади та звільняє з посад суддів судів загальної юрисдикції».

3) Ч. 2 та ч. 3 ст. 126 викласти в наступній редакції:

«Суддю не може бути без згоди Вищої ради юстиції затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України».

4) Ч. 1 ст. 128 викласти в такій редакції:

«Судді судів загальної юрисдикції призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Вищої ради юстиції за результатами конкурсу, що проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, в порядку, встановленому законом».

5) Ч. 1 ст. 131 доповнити новими пунктами наступного змісту:

«4) ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого;

8) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України».

6) Ч. 2 та ч. 3 ст. 131 викласти в такій редакції:

«Вища рада юстиції складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів, по два члени - призначає (обирає) Президент України, Верховна Рада України, з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ з числа осіб, які мають досвід роботи в галузі права не менше п’яти років, бездоганну репутацію та суспільний авторитет.

Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради юстиції визначається законом.

Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради юстиції за посадою».

7) Статтю 131 доповнити ч. 4 наступного змісту:

«Члени Вищої ради юстиції призначаються (обираються) на чотирирічний термін. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради юстиції два строки поспіль. Члени Вищої ради юстиції виконують свої повноваження на постійній основі».

Додаток Г

ПРОЕКТ

Закону України

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності суддів»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести такі зміни до Кодексу адміністративного судочинства України:

1) Ч. 1 ст. 7 доповнити п. 8 наступного змісту:

«8) незалежність суддів і підкорення їх тільки законові».

2) Перший розділ доповнити новою статтею ст. 14-1 наступного змісту:

«Стаття 14-1. Незалежність суддів і підкорення їх тільки законові.

1. При здійсненні правосуддя в адміністративних справах судді є незалежними від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання і підкоряються лише закону. Судді вирішують адміністративні справи на основі Конституції та законів України, в умовах, що виключають сторонній вплив на них.

2. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті адміністративних справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

3. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом».

ІІ. Внести такі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

1) Доповнити главу 2 розділу ІІ новою статтею 15-1 наступного змісту:

«Стаття 15-1. Відповідальність суддів за вчинення адміністративних правопорушень.

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-епідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію судді несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

За інші адміністративні правопорушення до суддів застосовуються заходи дисциплінарного впливу згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Такі заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, як адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей, документів, транспортних засобів, вилучення речей та документів можуть бути застосовані до судді лише на підставі судового рішення. Прийняття рішення про проведення заходів забезпечення провадження не може здійснюватися тим судом, в якому правопорушник обіймає чи обіймав посаду судді.

Суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу чи установи, крім суду.

Справи про адміністративні правопорушення, вчиненні суддями, підвідомчі виключно судам. Суд не може розглядати справи про адміністративні правопорушення, вчиненні суддею, що в ньому працює (працював). У такому випадку рішення про підсудність справи приймається судом вищої інстанції.

До суддів не можуть застосовуватися такі адміністративні стягнення, як громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт».

2) Ч. 3 ст. 30-1 викласти в такій редакції:

«Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років, суддям».

3) Ст. 31 доповнити ч. 2 наступного змісту:

«Виправні роботи не призначаються професійним суддям».

4) Ч. 2 ст. 32 викласти в такій редакції:

«Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп, професійних суддів».

5) Статтю 221 доповнити другою частиною наступного змісту:

«Районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд не може

розглядати справи про адміністративні правопорушення, вчиненні суддями чи службовими особами, що працюють (працювали) в апараті такого суду».

ІІІ. Внести зміни до Цивільного кодексу України:

1) Ч. 5 ст. 1176 доповнити новими абзацами наступного змісту:

«Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в адміністративній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину, адміністративного чи дисциплінарного правопорушення на підставі відповідного рішення, що набрало законної сили.

Держава, відшкодувавши шкоду, завдану суддею (судом) має право зворотної вимоги за попереднім погодженням з Вищою радою юстиції тільки в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення

незаконного рішення, складу злочину, адміністративного чи дисциплінарного правопорушення на підставі відповідного рішення, що набрало законної сили».

IV. Внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

1) Ч. 4 ст. 48 викласти в такій редакції:

«4. Незалежність судді забезпечується:

1) особливий порядок обрання або призначення на посаду судді, звільнення судді з посади та переведення його до іншого суду;

2) встановлений законом порядок притягнення суддів до

відповідальності та відсторонення від здійснення правосуддя;

3) недоторканність та імунітет суддів;

4) незмінюваність суддів;

5) встановлений законом порядок здійснення правосуддя;

6) таємниця ухвалення судового рішення та заборона її розголошення;

7) встановлення відповідальності за втручання у здійснення правосуддя, вплив на суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи судді;

8) обов'язковість судових рішень і встановлення відповідальності за їх невиконання;

9) забезпечення державою особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також інші засоби їх правового захисту;

10) окремий порядок фінансування діяльності суддів;

11) законодавче закріплення належного рівня матеріального, соціального, організаційного забезпечення діяльності суддів, їх правового і соціального захисту;

12) функціонування органів суддівського самоврядування;

13) право судді на відставку».

2) Ч. 2 ст. 49 доповнити новим абзацом наступного змісту:

«До судді не можуть бути застосовані такі заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, як особистий

огляд, огляд речей, документів, транспортних засобів, вилучення речей та документів, крім випадків, встановлених законом».

3) другий абзац ч. 1 ст. 74 доповнити новим реченням наступного змісту:

«Тривалість такої перевірки не може перевищувати 10 днів, а її

результати в обов’язковому порядку надсилаються Президенту України».

4) Ст. 74 доповнити ч. 3 наступного змісту:

«3. Указ Президента України про призначення на посаду судді є остаточним, не має зворотної сили і не може бути скасований».

5) Другий абзац ч. 1 ст. 97 доповнити новими реченнями наступного змісту:

«За вчинення адміністративного правопорушення до суддів застосовуються дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 4-6 частини першої цієї статті, застосовуються лише у випадку вчинення суддею адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також якщо вчинення адміністративного правопорушення супроводжувалось діями, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя».

6) Ст. 97 доповнити новою частиною наступного змісту:

«4. Положення абзацу 3 та абзацу 4 ч. 1, а також пункту 2 частини 2 цієї статті не поширюються на випадки притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення (крім випадків вчинення суддею адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також якщо вчинення адміністративного правопорушення супроводжувалось діями, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя).

Додаток Д

Анкета вивчення думки суддів адміністративних судів та фахівців у галузі права з питань підвищення ефективності реалізації принципу незалежності

суддів в адміністративному судочинстві

Шановні респонденти!

Просимо Вас взяти участь у соціологічному опитуванні, що проводиться з метою вироблення рекомендацій з питань підвищення ефективності реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві.

Анкета анонімна. Ваше прізвище ніде не фіксується. Отримані результати будуть використовуватися в узагальненому вигляді лише з науковою метою.

Для заповнення анкети необхідно прочитати питання та запропоновані варіанти відповідей, вибрати ті з них, що найбільш повно відповідають Вашій думці та поставити відмітку у клітинці біля їх порядкового номера або запропонувати власний варіант.

Ваша допомога буде більш вагомою, якщо Ви намагатиметесь об’єктивно відповідати на поставлені запитання.

1. На Вашу думку, які з перерахованих нижче суб’єктів (що не входять до судової гілки влади) чинять найбільш суттєвий незаконний тиск і вплив на суддів адміністративних судів ?

^ 1) Президент України та його представники;

^ 2) Представники законодавчої гілки влади;

^ 3) Представники виконавчої гілки влади;

^ 4) Представники органів місцевого самоврядування;

^ 5) Політичні блоки, партії та рухи;

^ 6) Представники правоохоронних органів і прокуратури;

^ 7) Представники ЗМІ;

^ 8) Адвокати, юристи, захисники;

^ 9) Представники громадськості;

^ 10) Трудові колективи;

^ 11) Окремі громадяни;

^ 12) Учасники судових засідань;

^ 13) Науковці;

^ 14) Інші особи

2. Які форми обмеження суддівської незалежності зазвичай використовують зазначені вище суб’єкти?

1) Прохання;

2) Вказівки;

3) Вимоги;

4) Залякування, погрози, в тому числі фізичною розправою над суддею, його рідними та близькими;

5) Шантаж;

6) Безпідставне позбавлення пільг, привілеїв, переваг;

7) Підкуп;

8) Обіцянка винагороди, надання пільг, переваг, привілеїв;

9) Публічне обговорення судових процесів, критика діяльності судді та винесених ним рішень до набрання ними законної сили;

10) Безпідставні скарги на суддю, які не є процесуальними;

11) Незаконні депутатські запити по конкретній адміністративній справі;

12) Організація кампаній в ЗМІ щодо конкретного судді чи адміністративного суду в цілому;

13) Пікетування роботи суду, використання так званого «мітингового права»;

14) Інше___________________________________________________ .

3. Від яких представників судової гілки влади, на Вашу думку, на сьогодні виходить внутрішня загроза суддівській незалежності ?

1) Судді, які займають адміністративні посади в адміністративному

суді:

A) голова суду;

Б) заступник (заступники) голови суду;

B) секретар судової палати;

2) Судді вищестоящих адміністративних судів;

3) Інші судді адміністративного суду:

A) судді з числа колегії суддів;

Б) головуючий у судовому засіданні;

B) інші судді;

4) Органи та посадові особи, що беруть участь у кадровому забезпеченні адміністративного судочинства, підготовці суддів, підтриманні його кваліфікації, регулярному оцінюванні та у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності:

A) Вища рада юстиції;

Б) Вища кваліфікаційна комісія суддів;

B) Національна школа суддів;

5) Органи та посадові особи, що здійснюють організаційне забезпечення діяльності адміністративних судів:

A) голова та посадові особи Державної судової адміністрації;

Б) керівник та працівники апарату адміністративного суду;

B) інші посадові особи, які беруть участь в організаційному забезпеченні адміністративного судочинства;

6) Інші представники судової гілки влади_________________________ .

4. Які форми обмеження суддівської незалежності зазвичай використовують зазначені вище суб’єкти?

1) Прохання;

2) Вимоги;

3) Залякування, погрози, в тому числі фізичною розправою над суддею, його рідними та близькими;

4) Шантаж;

5) Безпідставне позбавлення пільг, привілеїв, переваг;

6) Підкуп;

7) Обіцянка винагороди, надання пільг, переваг, привілеїв;

8) Дача судді усних вказівок, рекомендацій, розпоряджень у конкретних адміністративних справах;

9) Здійснення негласного контролю за процесуальною та поза процесуальною діяльністю судді;

10) Витребування від судді інформації про хід та перспективи розгляду конкретних адміністративних справ, вимагання від нього надання звітів, довідок чи пояснень з даного приводу;

11) Обмеження у будь-якій формі права судді на кар’єру та професійне зростання;

12) Безпідставне порушення питання про дисциплінарну відповідальність судді;

13) Встановлення переваг або обмеження прав судді на належне фінансове, соціально-побутове забезпечення;

14) Інше___________________________________________________ .

5. Як Ви можете оцінити вплив нового Закону України «Про судоустрій й статус суддів» на забезпечення незалежності суддів адміністративних судів?

1) Положення нового Закону суттєво не позначились на рівні незалежності суддів адміністративних судів, оскільки вони практично дослівно відтворюють норми раніше діючих нормативно-правових актів у цій сфері;

2) Положення нового Закону негативно вплинули на забезпечення незалежності суддів адміністративних судів, оскільки вони суттєво обмежують дію гарантій суддівської незалежності, які були закріплені в раніше діючих нормативно-правових актах;

3) Положення нового Закону суттєво розширюють та зміцнюють гарантії суддівської незалежності, а також забезпечують належні умови для повноцінного функціонування новостворених адміністративних судів.

6. Що з перерахованого нижче, на Вашу думку, слід віднести до найбільш відчутних позитивних здобутків нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів»?

1) Зміцнення гарантій реалізації громадянами права на судовий захист своїх прав і законних інтересів;

^ 2) Структурна перебудова судової системи;

^ 3) Удосконалення організаційних засад системи судів загальної юрисдикції;

^ 4) Зміцнення адміністративно-правового статусу суддів;

^ 5) Суттєве розширення та зміцнення гарантій незалежності суддів;

^ 6) Удосконалення кадрового забезпечення суддів;

^ 7) Підвищення вимог до кваліфікаційного рівня суддів;

^ 8) Зміцнення законності в діяльності суддів та удосконалення порядку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності;

^ 9) Удосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів суддівського самоврядування;

^ 10) Підвищення рівня організаційного, фінансового, соціального,

матеріально-технічного, ресурсного та іншого забезпечення діяльності суддів;

^ 11) Інше

7. Які нововведення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на Вашу думку, найбільш позитивно позначились на рівні незалежності суддів саме адміністративних судів ?

1) Зміцнення процесуальних гарантій незалежності суддів адміністративних судів;

2) Запровадження принципу конкурсного відбору суддів;

3) Посилення вимог до професійного рівня суддів адміністративних судів, їх особистих і моральних якостей;

4) Удосконалення процедури першого призначення на посаду судді адміністративного суду;

5) Обмеження участі Президента, органів законодавчої та виконавчої гілок влади в процесі призначення та обрання суддів на посади;

6) Удосконалення підстав і порядку звільнення суддів з посади;

7) Посилення гарантій незалежності суддів під час притягнення їх до дисциплінарної та інших видів відповідальності;

8) Обмеження повноважень суддів, які займають адміністративні посади в адміністративних судах;

9) Оптимізація системи та структури, а також посилення ролі органів суддівського самоврядування в забезпеченні функціонування адміністративних судів;

10) Перегляд принципів та основних підходів до визначення розмірів суддівської винагороди за виконання суддями своїх професійних обов’язків;

11) Удосконалення адміністративно-правового статус Державної судової адміністрації, зменшення рівня її залежності від органів виконавчої влади;

^ 12) Суттєве розширення механізмів протидії корупції в судовій системі;

^ 13) Інше

8. Як Ви можете оцінити відсутність в КАСУ норми, безпосередньо присвяченої гарантіям незалежності суддів адміністративних судів під час розгляду та вирішення адміністративних справ?

1) Відсутність в КАСУ згадки про гарантії суддівської незалежності жодним чином не позначається на забезпеченні незалежності суддів адміністративних судів;

2) КАСУ не доцільно переобтяжувати окремою нормою, яка безпосередньо присвячена забезпеченню незалежності суддів адміністративних судів, оскільки дане питання вичерпно регулюється іншими законодавчими актами;

3) Відсутність згадки про гарантії незалежності суддів в КАСУ не дозволяє забезпечити абсолютну незалежність суддів адміністративних судів на практиці;

4) Інше_____________________________________________ .

9. Як Ви можете оцінити визначені в Законі України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» порядок і процедуру проведення люстрації в судовій системі ?

1) Більшість положень Закону має декларативний характер, а тому його реалізація на практиці не принесе більш-менш відчутних результатів;

2) Реалізація на практиці запропонованого в Законі механізму проведення люстраційної перевірки суддів суттєво підвищить авторитет судової гілки влади, допоможе відновити довіру громадян до адміністративних судів, забезпечить проведення системного очищення суддівського корпусу від суддів, які порушують присягу та скомпрометували себе;

3) Цілий ряд положень Закону суперечать Конституції, не узгоджуються з чинним законодавством, не враховують відповідних міжнародних стандартів у сфері правосуддя, а тому можуть негативно вплинути на незалежність суддів адміністративних судів і судової гілки влади в цілому;

4) Інше_____________________________________________ .

10. На Вашу думку, чи доцільно доповнювати систему гарантій незалежності суддів, що закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такою гарантією, як «особливий порядок переведення судді до іншого суду»?

1) Так, оскільки на сьогодні таке дисциплінарне стягнення, як переведення судді до іншого суду, досить часто застосовується не як засіб дисциплінарної відповідальності суддів, а як спосіб незаконного впливу і тиску на них;

^ 2) Ні, оскільки закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система гарантій незалежності суддів має вичерпний характер;

^ 3) Законодавче закріплення такої гарантії, як «особливий порядок переведення судді до іншого суду» суттєво не виплине на реальний рівень незалежності суддів адміністративних судів;

^ 4) Інше__________________________________________________ .

11. На Вашу думку, чи доцільно доповнювати систему гарантій незалежності суддів, що закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такою гарантією, як «встановлений законом порядок відсторонення судді від здійснення правосуддя» ?

1) Так, оскільки на достатньому процесуальному рівні врегульовані порядок і підстави для відсторонення судді від здійснення правосуддя лише у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності;

2) Ні, оскільки закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система гарантій незалежності суддів має вичерпний характер;

3) Законодавче закріплення такої гарантії, як «встановлений законом порядок відсторонення судді від здійснення правосуддя» суттєво не виплине на реальний рівень незалежності суддів адміністративних судів;

4) Інше_____________________________________________ .

12. На Вашу думку, чи доцільно доповнювати систему гарантій незалежності суддів, що закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такою гарантією, як «обов’язковість судових рішень і встановлення відповідальності за їх невиконання»?

1) Так, оскільки ігнорування прийнятих судових рішень та зволікання при їх виконанні негативно позначаються на якості адміністративного судочинства, підриваючи авторитет всієї судової гілки влади;

2) Ні, оскільки закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система гарантій незалежності суддів має вичерпний характер;

3) Законодавче закріплення такої гарантії, як «обов'язковість судових рішень і встановлення відповідальності за їх невиконання» суттєво не виплине на реальний рівень незалежності суддів адміністративних судів;

4) Інше_____________________________________________ .

13. На Вашу думку, чи впливає законодавчо визначений порядок формування судового корпусу на рівень незалежності суддів адміністративних судів?

1) Законодавчо визначений порядок формування судового корпусу жодним чином не впливає на рівень незалежності суддів адміністративних судів, оскільки всі питання, пов’язані з формуванням суддівського корпусу відносять виключно до сфери внутрішньо організаційної діяльності суду;

^ 2) Законодавчо визначений порядок формування судового корпусу лише опосередковано впливає на рівень незалежності суддів адміністративних судів, оскільки законодавча та виконавча гілка влади мають обмежені повноваження при вирішені питань добору, призначення та звільнення суддів;

^ 3) Законодавчо визначений порядок формування судового корпусу є однією з ключових гарантій забезпечення незалежності суддів адміністративних судів, оскільки на сьогодні законодавча та виконавча гілки влади наділені значним обсягом повноважень при вирішенні кадрових питань;

^ 4) Інше___________________________________________________ .

14. Чи підтримуєте Ви ідею переходу до системи виборності суддів безпосередньо населенням?

1) Так, оскільки така модель формування суддівського корпусу суттєво зміцнить правове становище судової гілки влади, забезпечить її реальну самостійність і незалежність, а також гарантуватиме об’єктивне та неупереджене вирішення суддями всіх юридичних конфліктів, у тому числі скарг громадян на дії та рішення суб’єктів владних повноважень.

До переваг такої моделі можна віднести:

а) пряма участь громадян при формуванні суддівського корпусу є найдемократичнішою формою делегування влади, що дозволяє в повній мірі реалізувати такі ключові засади принципу поділу влад: «жодна з гілок державної влади не формує іншу», «всі гілки державної влади в однаковій мірі виходять з верховної влади, що належить народу»;

б) отримання повноважень на здійснення правосуддя безпосередньо від народу, як єдиного джерела влади, а не опосередковано від парламенту та президента, дозволяє в повній мірі реалізувати природне право народу на формування суддівського корпусу, і, відповідно, сконструювати судову владу як елемент механізму захисту прав і свобод людини та громадянина, а не як систему державних органів;

в) відсторонення президента та парламенту від формування судової гілки влади суттєво зміцнює правове становище останньої, забезпечує її реальну самостійність і незалежність, гарантує об’єктивне та неупереджене вирішення всіх юридичних конфліктів, у тому числі скарг громадян на дії та рішення суб’єктів владних повноважень;

г) наділення суддів повноваженнями безпосередньо народом забезпечує живий зв’язок між ними, дозволяє сформувати судову владу з числа найкращих представників юридичної професії, яких народ знає і яким він довіряє; лише судді, які безпосередньо обрані народом, можуть сповна йому служити;

д) пряме волевиявлення народу при формуванні судової гілки влади дозволяє налагодити двосторонній зв'язок між суддями та громадянами, збільшує рівень довіри між ними, підвищує рівень їх правосвідомості та поваги до законності;

^ е) на суддів, обраних народом, покладається тягар відповідальності перед виборцями, вони звітують перед ними і можуть бути ними відкликані з посади;

^ є) інше________________________________________________________ .

^ 2) Ні, оскільки така модель формування судового корпусу не забезпечить реальну незалежність суддів від інших гілок влади, а її впровадження перетворить обрання суддів на політичну боротьбу й знизить рівень довіри до них з боку громадськості.

До недоліків такої моделі можна віднести:

^ а) механізм обрання суддів безпосередньо народом у сучасних суспільно-політичних умовах може поставити їх у залежність від органів влади, які організовують і проводять вибори, змусити суддів публічно дотримуватись певного політичного курсу або шукати фінансової підтримки, що є прямим посяганням на суддівську незалежність;

^ б) вибори, попри зовнішню демократичність, ще більше політизують посаду судді. Перехід до такої системи може поступово перетворитись на чергове політичне шоу із передвиборними гаслами та обіцянками, що абсолютно не узгоджується із високим званням судді та тими функціями, що покладаються на судову гілку влади в цілому;

^ в) виборність суддів може призвести до того, що політичні партії та представники великого бізнесу вкладатимуть значні фінансові ресурси у їх передвиборну кампанію, що призведе до існування значного прошарку так званих «кишенькових суддів», про незалежність яких при виконанні суддівських повноважень не може навіть йти мова;

^ г) обрання професійних суддів виборцями безумовно призведе до зниження рівня професіоналізму та компетентності суддів оскільки, з одного боку, громадяни оцінюватимуть передвиборні гасла кандидатів, а не їх професійні якості та здібності; з іншого боку, цілком ймовірно може виникнути ситуація безальтернативного вибору, коли обирається єдиний кандидат, незалежно від його професійного рівня;

^ д) участь народу у формуванні судового корпусу поставить питання кар’єри судді у залежність від рішень малокомпетентних у юридичному відношенні громадян, які при відкликанні судді з посади в переважній більшості випадків керуватимуться емоціями, а не результатами об’єктивного аналізу прийнятих ним рішень;

^ е) процедура формування суддівського корпусу громадянами на основі загального рівного прямого виборчого права обумовлює розробку та впровадження досить громіздкої, затяжної та витратної процедури виборів суддів, яка серед іншого, має передбачати порядок висунення кандидатів, організацію проведення голосування, встановлення результатів виборів, а також порядок відкликання суддів. Враховуючи постійний рух кадрів в судовій системі механізм виборів суддів може стати безперервним і фінансово невиправданим;

^ є) інше_____________________________________________________ .

^ 3) Від впровадження такої моделі формування суддівського корпусу суттєві зміни в системі гарантій незалежності суддів адміністративних судів не відбудуться;

^ 4) Інше_____________________________________________________ .

15. Чи підтримуєте Ви ідею впровадження в національну правову систему процедури призначення суддів Президентом України?

1) Так, оскільки така модель формування суддівського корпусу є найбільш оптимальною, дозволить в повній мірі забезпечити незалежність суддів, а також уникнути впливу на них з боку інших гілок влади.

До переваг такої моделі можна віднести:

а) особливий правовий статус Президента України дозволяє йому забезпечувати баланс між різними гілками влади, не допускаючи надмірного втручання законодавчих і виконавчих органів в процес формування суддівського корпусу;

б) призначуваність суддів дозволяє мінімізувати вплив політичних чинників на процес формування суддівського корпусу, а також унеможливлює виникнення залежності суддів від політичних партій та олігархічних кланів;

в) участь Президента у формуванні суддівського корпусу зажди обмежується призначенням на посаду і звільненням з посади; решта питань, у тому числі питання кар’єрного росту судді, відносяться до виключної компетенції судової гілки влади;

г) на відміну від виборності, призначуваність суддів забезпечує значно вищий рівень професіоналізму та компетентності судової діяльності, оскільки на першому місці завжди стоїть рівень професійних якостей та здібностей кандидата;

д) характер судової діяльності передбачає достатньо тривалі строки перебування судді на посаді, що може бути забезпечено лише за умови їх призначуваності (виборність, у зв’язку із обов’язковою періодичністю проведення виборів, передбачає більш короткий строк перебування на посаді);

е) сама процедура призначення суддів, на відміну від їх обрання, є менш громіздкою, тривалою та витратною;

є) інше_________________________________________________________ .

2) Ні, оскільки така модель формування судового корпусу не забезпечить реальну незалежність суддів від інших гілок влади, а її впровадження перетворить обрання суддів на політичну боротьбу й знизить рівень довіри до них з боку громадськості.

До недоліків такої моделі можна віднести:

а) на відміну від виборності, що передбачає участь громадян у формуванні судової гілки влади, призначуваність суддів Президентом України розглядається як прояв централізму, авторитарна форма заміщення посади;

^ б) призначуваність не гарантує формування суддівського корпусу виключно на засадах професіоналізму та компетентності, оскільки така процедура допускає вплив різних політичних сил, особистих симпатій, а також протекціонізм і корупцію;

^ в) на відміну від виборів суддів, що характеризуються публічністю, відкритістю, прозорістю, механізм призначення суддів Президентом України має закритий характер, а тому не дозволяє в повній мірі реалізувати механізми контролю та нагляду;

^ г) під час призначення суддів Президент України наділяється цілою низкою дискреційних повноважень, які не обмежуються лише перевіркою дотримання визначеної законом процедури кваліфікаційного відбору;

^ д) разом із правом призначати суддів на посади, Президент України наділяється також і правом на їх звільнення, що може бути використано ним як важіль незаконного впливу та тиску на суддів, які відмовляються виконувати політичні рішення чи відстоюють принципову позицію при вирішенні правового конфлікту;

^ е) участь Президента України в механізмі формування судової гілки влади становить особливу небезпеку для адміністративного судочинства оскільки, згідно ч. 4 ст. 18 КАСУ, адміністративним судам підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України; суб’єкт, який потенційно може бути відповідачем в адміністративній справі, не може приймати остаточного рішення про призначення судді;

^ є) інше____________________________________________________ .

^ 3) Від впровадження такої моделі формування суддівського корпусу суттєві зміни в системі гарантій незалежності суддів адміністративних судів не відбудуться;

^ 4) Інше_____________________________________________________ .

16. На Вашу думку, який механізм добору суддів адміністративних судів у повній мірі гарантуватиме реалізацію всіх гарантій їх незалежності ?

1) Вибори суддів громадянами на основі загального прямого рівного виборчого права шляхом голосування на чергових виборах народних депутатів;

^ 2) Вибори суддів Верховною Радою України;

3) Призначення суддів Президентом України;

4) Перше призначення суддів Президентом України і їх подальше безстрокове обрання народом;

5) Перше призначення суддів Президентом України і їх подальше безстрокове обрання Верховною Радою України;

6) Призначення суддів Верховною Радою України із числа кандидатів, які пройшли конкурсний відбір ВККСУ і були затверджені Вищою радою юстиції;

7) Призначення суддів Президентом України із числа кандидатів, які пройшли конкурсний відбір ВККСУ і були затверджені Вищою радою юстиції;

^ 8) Обрання суддів народом із числа кандидатів, які пройшли конкурсний відбір ВККСУ і були затверджені Вищою радою юстиції;

^ 9) Інше___________________________________________________________ .

17. На Вашу думку, які заходи необхідно вжити з метою удосконалення механізму добору суддів адміністративних судів?

1) На конституційному рівні необхідно чітко прописати механізм добору суддів, який має передбачати обов’язкове проведення конкурсу на зайняття посади судді ВККСУ, затвердження його результатів стосовно конкретних кандидатів і внесення відповідного подання ВРЮ, ухвалення указу про призначення судді Президентом України;

2) Обмежити коло дискреційних повноважень Президента України щодо формування суддівського корпусу, які мають зводитись лише до проведенням формальної перевірки дотримання визначеної законом процедури кваліфікаційного відбору кандидатів на посаду судді і ухвалення відповідного указу про призначення судді;

3) В законодавчому порядку необхідно чітко прописати строк і порядок прийняття Президентом України рішення про призначення на посаду судді тих кандидатів, які успішно пройшли процедуру кваліфікаційного відбору;

4) Обмежити право Президента України на звільнення з посади суддів, яке має зводитись до ухвалення рішення про звільнення лише тих суддів, щодо яких ВРЮ було винесено відповідне подання;

5) В Конституції України необхідно закріпити вичерпний і максимально формалізований перелік вимог, які висуваються до кандидатів на посаду судді, а в спеціальному законі прописати чіткі межі зазначених вимог та критерії їх визначення, які не допускають надмірного оціночного трактування та дискреції;

6) Законодавчо закріпити положення, згідно якого указ Президента України про призначення на посаду судді є остаточним, не має зворотної сили і не може бути скасований;

7) Переглянути склад, повноваження і правовий статус ВККСУ з метою консолідації всіх процедур, пов’язаних із добором суддів, їх кар’єрою і звільненням в єдиному органі;

8) Переглянути правовий статус, повноваження, порядок формування і склад ВРЮ з метою приведення його у відповідність із міжнародними стандартами;

9) Інше____________________________________________________ .

18. На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою зміцнення гарантій незмінюваності суддів адміністративних судів?

1) Запровадити модель строкового обрання (призначення) суддів, згідно якої судді обіймають посаду судді протягом чітко визначеного строку;

^ 2) Скоротити існуючий на сьогодні 5-річний строк першого призначення на посаду судді;

^ 3) Законодавчо закріпити модель, що передбачає автоматичне набуття статусу судді безстроково після відпрацювання новопризначеним суддею певного іспитового терміну;

^ 4) Відмовитись від першого строкового призначення суддів та перейти до їх безстрокового обрання (призначення);

^ 5) Інше_______________________________________________________ .

19. На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою удосконалення системи гарантій недоторканості суддів адміністративних судів під час притягнення їх до кримінальної відповідальності?

1) Позбавити ВРУ повноважень щодо надання згоди на затримання або утримування судді під вартою чи арештом, віднісши його до компетенції ВРЮ;

2) В чинному законодавстві чітко прописати підстави, за наявності яких ВРЮ може позбавити суддю імунітету від кримінального переслідування;

3) Необхідно скоротити закріплені на сьогодні в Конституції України межі загальної недоторканості суддів, обмеживши її рамками виключно функціонального імунітету;

4) Необхідно розширити закріплені на сьогодні в Конституції України межі загальної недоторканості суддів;

5) Доцільно скасувати всі гарантії недоторканості суддів

адміністративних судів під час притягнення їх до кримінальної відповідальності, окрім тих, що стосуються безпосереднього виконання суддівських повноважень;

6) Інше____________________________________________________ .

20. На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою удосконалення системи гарантій недоторканості суддів адміністративних судів під час притягнення їх до адміністративної відповідальності?

1) Доцільно скасувати всі гарантії недоторканості суддів

адміністративних судів під час притягнення їх до адміністративної відповідальності як об’єктивно невиправданий привілей;

2) Необхідно максимально розширити гарантії недоторканості суддів, зокрема, шляхом встановлення для них абсолютного імунітету від адміністративної відповідальності;

3) Доцільно законодавчо закріпити положення, згідно якого за вчинення будь-якого адміністративного правопорушення суддя притягується до дисциплінарної, а не до адміністративної відповідальності;

4) Для суддів доцільно передбачити часткову трансформацію адміністративної відповідальності у дисциплінарну;

5) Законодавчо закріпити положення, згідно якого за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, до суддів застосовуються виключно заходи дисциплінарного впливу;

^ 6) На законодавчому рівні необхідно гарантувати суддям імунітет від застосування деяких заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення;

^ 7) Необхідно поширити межі суддівського імунітету на деякі адміністративні стягнення;

^ 8) У чинному законодавстві необхідно передбачити деякі винятки із загальної процедури адміністративно-деліктного провадження;

^ 9) Законодавчо закріпити положення, згідно якого справи про всі адміністративні правопорушення, вчиненні суддями, розглядаються виключно в судовому порядку;

^ 10) Інше

21. На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою удосконалення інституту цивільної відповідальності суддів ?

1) Доцільно повністю скасувати імунітет суддів від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану ухваленням неправосудного рішення;

2) Необхідно максимально розширити імунітет суддів від цивільно- правової відповідальності за шкоду, завдану ухваленням неправосудного рішення в адміністративних справах;

3) Доцільно законодавчо закріпити положення, згідно якого шкода,

завдана внаслідок постановлення судом незаконного рішення в адміністративних справах має бути відшкодована державою у випадку встановлення в діях судді (суддів) складу злочину, адміністративного чи дисциплінарного

правопорушення;

4) Необхідно обмежити суддівський імунітет від цивільно-правової відповідальності шляхом законодавчого закріплення права держави в деяких випадках пред’являти регресні вимоги до тих суддів, з вини яких було винесено неправосудне рішення;

5) Інше___________________________________________________ .

22. На Вашу думку, які недоліки та прогалини чинного законодавства негативно впливають на забезпечення незалежності суддів адміністративних судів?

23. На Вашу думку, які заходи необхідно вжити з метою підвищення ефективності гарантій реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві?

ДЯКУЄМО ЗА ДОПОМОГУ ТА СПІВПРАЦЮ

Додаток Е

ЗВЕДЕНІ ДАНІ

результатів соціологічного опитування суддів адміністративних судів та фахівців у галузі права з питань підвищення ефективності реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві, проведеного в рамках дисертаційного дослідження на тему «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві».

Всього опитано 100 суддів адміністративних судів і 300 фахівців у галузі _ права

з/п

Питання Судді

адміністратив них судів

Фахівці у галузі права
Кіль

кість

осіб

Пито

ма

вага у

%

Кіль

кість

осіб

Пито

ма

вага у

%

1 На Вашу думку, які з перерахованих нижче суб’єктів (що не входять до судової гілки влади) чинять найбільш суттєвий незаконний тиск і вплив на суддів адміністративних судів ?
Президент України та його представники 9 9 21 7
Представники законодавчої гілки влади 21 21 57 19
Представники виконавчої гілки влади 30 30 75 25
Представники органів місцевого самоврядування 28 28 99 33
Політичні блоки, партії та рухи 37 37 105 35
Представники правоохоронних органів і прокуратури 42 42 108 36
Представники ЗМІ 44 44 138 46
Адвокати, юристи, захисники 34 34 78 26
Представники громадськості 21 21 51 17
Трудові колективи 6 6 12 4
Окремі громадяни 30 30 75 25
Учасники судових засідань 47 47 147 49
Науковці 1 1 3 1
Інші особи 22 22 51 17
2 Які форми обмеження суддівської незалежності зазвичай використовують зазначені вище суб’єкти?
Прохання 35 35 57 19
Вказівки 61 61 150 50
Вимоги 45 45 87 29
Залякування, погрози, в тому числі фізичною розправою над суддею, його 31 31 123 41
рідними та близькими
Шантаж 24 24 108 36
Безпідставне позбавлення пільг, привілеїв, переваг 42 42 111 37
Підкуп 30 30 234 78
Обіцянка винагороди, надання пільг, переваг, привілеїв 24 24 198 66
Публічне обговорення судових процесів, критика діяльності судді та винесених ним рішень до набрання ними законної сили 42 42 144 48
Безпідставні скарги на суддю, які не є процесуальними 21 21 117 39
Незаконні депутатські запити по конкретній адміністративній справі 11 11 18 6
Організація кампаній в ЗМІ щодо конкретного судді чи адміністративного суду в цілому 19 19 78 26
Пікетування роботи суду, використання так званого «мітингового права» 45 45 150 50
Інше 24 24 60 20
3 Від яких представників судової гілки влади, на Вашу думку, на сьогодні виходить внутрішня загроза суддівській незалежності ?
Судді, які займають адміністративні посади в адміністративному суді:
А) голова суду 71 71 246 82
Б) заступник (заступники) голови суду 36 36 183 61
В) секретар судової палати 38 38 168 56
Судді вищестоящих адміністративних судів 48 48 123 41
Інші судді адміністративного суду:
А) судді з числа колегії суддів 42 42 153 51
Б) головуючий у судовому засіданні 66 66 219 73
В) інші судді 35 35 114 38
Органи та посадові особи, що беруть участь у кадровому забезпеченні адміністративного судочинства, підготовці суддів, підтриманні його кваліфікації, регулярному оцінюванні та у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності:
А) Вища рада юстиції 5 5 39 13
Б) Вища кваліфікаційна комісія суддів 5 5 42 14
В) Національна школа суддів 3 3 27 9
Органи та посадові особи, що здійснюють організаційне забезпечення діяльності адміністративних судів:
А) голова та посадові особи Державної судової адміністрації 29 29 96 32
Б) керівник та працівники апарату адміністративного суду 16 16 63 21
В) інші посадові особи, які беруть участь в організаційному забезпеченні адміністративного судочинства 13 13 45 15
Інші представники судової гілки влади 8 8 42 14
4 Які форми обмеження суддівської незалежності зазвичай використовують зазначені вище суб’єкти?
Прохання 61 61 165 55
Вимоги 51 51 210 70
Залякування, погрози, в тому числі фізичною розправою над суддею, його рідними та близькими 17 17 99 33
Шантаж 30 30 117 39
Безпідставне позбавлення пільг, привілеїв, переваг 42 42 168 56
Підкуп 28 28 213 71
Обіцянка винагороди, надання пільг, переваг, привілеїв 30 30 222 74
Дача судді усних вказівок, рекомендацій, розпоряджень у конкретних адміністративних справах 79 79 258 86
Здійснення негласного контролю за процесуальною та поза процесуальною діяльністю судді 49 49 132 44
Витребування від судді інформації про хід та перспективи розгляду конкретних адміністративних справ, вимагання від нього надання звітів, довідок чи пояснень з даного приводу 50 50 177 59
Обмеження у будь-якій формі права судді на кар’єру та професійне зростання 37 37 123 41
Безпідставне порушення питання про дисциплінарну відповідальність судді 22 22 105 35
Встановлення переваг або обмеження прав судді на належне фінансове, соціально- побутове забезпечення 27 27 171 57
Інше 9 9 42 14
5 Як Ви можете оцінити вплив нового Закону України «Про судоустрій й статус суддів» на забезпечення незалежності суддів адміністративних судів?
Положення нового Закону суттєво не 9 9 24 8
позначились на рівні незалежності суддів адміністративних судів, оскільки вони практично дослівно відтворюють норми раніше діючих нормативно-правових актів у цій сфері
Положення нового Закону негативно вплинули на забезпечення незалежності суддів адміністративних судів, оскільки вони суттєво обмежують дію гарантій суддівської незалежності, які були закріплені в раніше діючих нормативно- правових актах 11 11 54 18
Положення нового Закону суттєво розширюють та зміцнюють гарантії суддівської незалежності, а також забезпечують належні умови для повноцінного функціонування новостворених адміністративних судів 78 78 213 71
Інше 2 2 9 3
6 Що з перерахованого нижче, на Вашу думку, слід віднести до найбільш відчутних позитивних здобутків нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів»?
Зміцнення гарантій реалізації громадянами права на судовий захист своїх прав і законних інтересів 44 44 111 37
Структурна перебудова судової системи 27 27 78 26
Удосконалення організаційних засад системи судів загальної юрисдикції 21 21 96 32
Зміцнення адміністративно-правового статусу суддів 33 33 117 39
Суттєве розширення та зміцнення гарантій незалежності суддів 58 58 180 60
Удосконалення кадрового забезпечення суддів 76 76 204 68
Підвищення вимог до кваліфікаційного рівня суддів 19 19 90 30
Зміцнення законності в діяльності суддів та удосконалення порядку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності 29 29 78 26
Удосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів суддівського самоврядування 45 45 93 31
Підвищення рівня організаційного, фінансового, соціального, матеріально- 34 34 81 27
технічного, ресурсного та іншого забезпечення діяльності суддів
Інше 17 17 27 9
7 Які нововведення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на Вашу думку, найбільш позитивно позначились на рівні незалежності суддів саме адміністративних судів ?
Зміцнення процесуальних гарантій незалежності суддів адміністративних судів 49 49 114 38
Запровадження принципу конкурсного відбору суддів 69 69 243 81
Посилення вимог до професійного рівня суддів адміністративних судів, їх особистих і моральних якостей 60 60 237 79
Удосконалення процедури першого призначення на посаду судді адміністративного суду 51 51 177 59
Обмеження участі Президента, органів законодавчої та виконавчої гілок влади в процесі призначення та обрання суддів на посади 76 76 237 79
Удосконалення підстав і порядку звільнення суддів з посади 49 49 102 34
Посилення гарантій незалежності суддів під час притягнення їх до дисциплінарної та інших видів відповідальності 44 44 153 51
Обмеження повноважень суддів, які займають адміністративні посади в адміністративних судах 46 46 117 39
Оптимізація системи та структури, а також посилення ролі органів суддівського самоврядування в забезпеченні функціонування адміністративних судів 51 51 189 63
Перегляд принципів та основних підходів до визначення розмірів суддівської винагороди за виконання суддями своїх професійних обов’язків 39 39 153 51
Удосконалення адміністративно-правового статус Державної судової адміністрації, зменшення рівня її залежності від органів виконавчої влади 31 31 78 26
Суттєве розширення механізмів протидії корупції в судовій системі 42 42 189 63
Інше 16 16 54 18
8 Як Ви можете оцінити відсутність в КАСУ норми, безпосередньо
присвяченої гарантіям незалежності суддів адміністративних судів під час розгляду та вирішення адміністративних справ?
Відсутність в КАСУ згадки про гарантії суддівської незалежності жодним чином не позначається на забезпеченні незалежності суддів адміністративних судів 25 25 33 11
КАСУ не доцільно переобтяжувати окремою нормою, яка безпосередньо присвячена забезпеченню незалежності суддів адміністративних судів, оскільки дане питання вичерпно регулюється іншими законодавчими актами 28 28 87 29
Відсутність згадки про гарантії незалежності суддів в КАСУ не дозволяє забезпечити абсолютну незалежність суддів адміністративних судів на практиці 43 43 162 54
Інше 4 4 18 6
9 Як Ви можете оцінити визначені в Законі України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» порядок і процедуру проведення люстрацп в судовій системі ?
Більшість положень Закону має декларативний характер, а тому його реалізація на практиці не принесе більш- менш відчутних результатів 15 15 39 13
Реалізація на практиці запропонованого в Законі механізму проведення люстраційної перевірки суддів суттєво підвищить авторитет судової гілки влади, допоможе відновити довіру громадян до адміністративних судів, забезпечить проведення системного очищення суддівського корпусу від суддів, які порушують присягу та скомпрометували себе 21 21 189 63
Цілий ряд положень Закону суперечать Конституції, не узгоджуються з чинним законодавством, не враховують відповідних міжнародних стандартів у сфері правосуддя, а тому можуть негативно вплинути на незалежність суддів адміністративних судів і судової гілки влади в цілому 58 58 66 22
Інше 6 6 6 2
10 На Вашу думку, чи доцільно доповнювати систему гарантій незалежності суддів, що закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів», такою гарантією, як «особливий порядок переведення судді до іншого суду»?
Так, оскільки на сьогодні таке дисциплінарне стягнення, як переведення судді до іншого суду, досить часто застосовується не як засіб дисциплінарної відповідальності суддів, а як спосіб незаконного впливу і тиску на них 56 56 132 44
Ні, оскільки закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система гарантій незалежності суддів має вичерпний характер 7 7 15 5
Законодавче закріплення такої гарантії, як «особливий порядок переведення судді до іншого суду» суттєво не виплине на реальний рівень незалежності суддів адміністративних судів 33 33 138 46
Інше 4 4 15 5
11 На Вашу думку, чи доцільно доповнювати систему гарантій незалежності суддів, що закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такою гарантією, як «встановлений законом порядок відсторонення судді від здійснення правосуддя»?
Так, оскільки на достатньому процесуальному рівні врегульовані порядок і підстави для відсторонення судді від здійснення правосуддя лише у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності 48 48 177 59
Ні, оскільки закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система гарантій незалежності суддів має вичерпний характер 7 7 15 5
Законодавче закріплення такої гарантії, як «встановлений законом порядок відсторонення судді від здійснення правосуддя» суттєво не виплине на реальний рівень незалежності суддів адміністративних судів 43 43 90 30
Інше 2 2 18 6
12 На Вашу думку, чи доцільно доповнювати систему гарантій незалежності суддів, що закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такою гарантією, як «обов’язковість судових рішень і встановлення відповідальності за їх невиконання»?
Так, оскільки ігнорування прийнятих 68 68 210 70
судових рішень та зволікання при їх виконанні негативно позначаються на якості адміністративного судочинства, підриваючи авторитет всієї судової гілки влади
Ні, оскільки закріплена в ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» система гарантій незалежності суддів має вичерпний характер 7 7 15 5
Законодавче закріплення такої гарантії, як «обов'язковість судових рішень і встановлення відповідальності за їх невиконання» суттєво не виплине на реальний рівень незалежності суддів адміністративних судів 22 22 76 24
Інше 3 3 3 1
13 На Вашу думку, чи впливає законодавчо визначений порядок формування судового корпусу на рівень незалежності суддів адміністративних судів?
Законодавчо визначений порядок формування судового корпусу жодним чином не впливає на рівень незалежності суддів адміністративних судів, оскільки всі питання, пов’язані з формуванням суддівського корпусу відносять виключно до сфери внутрішньо організаційної діяльності суду 9 9 21 7
Законодавчо визначений порядок формування судового корпусу лише опосередковано впливає на рівень незалежності суддів адміністративних судів, оскільки законодавча та виконавча гілка влади мають обмежені повноваження при вирішені питань добору, призначення та звільнення суддів 17 17 39 13
Законодавчо визначений порядок формування судового корпусу є однією з ключових гарантій забезпечення незалежності суддів адміністративних судів, оскільки на сьогодні законодавча та виконавча гілки влади наділені значним обсягом повноважень при вирішенні кадрових питань 66 66 222 74
Інше 8 8 18 6
14 Чи підтримуєте Ви ідею переходу до системи виборності суддів
безпосередньо населенням?
Так, оскільки така модель формування суддівського корпусу суттєво зміцнить правове становище судової гілки влади, забезпечить її реальну самостійність і незалежність, а також гарантуватиме об’єктивне та неупереджене вирішення суддями всіх юридичних конфліктів, у тому числі скарг громадян на дії та рішення суб’єктів владних повноважень. 9 9 54 18
До переваг такої моделі можна віднести:
а) пряма участь громадян при формуванні суддівського корпусу є найдемократичнішою формою делегування влади, що дозволяє в повній мірі реалізувати такі ключові засади принципу поділу влад: «жодна з гілок державної влади не формує іншу», «всі гілки державної влади в однаковій мірі виходять з верховної влади, що належить народу» 6 6 33 11
б) отримання повноважень на здійснення правосуддя безпосередньо від народу, як єдиного джерела влади, а не опосередковано від парламенту та президента, дозволяє в повній мірі реалізувати природне право народу на формування суддівського корпусу, і, відповідно, сконструювати судову владу як елемент механізму захисту прав і свобод людини та громадянина, а не як систему державних органів; 4 4 27 9
в) відсторонення президента та парламенту від формування судової гілки влади суттєво зміцнює правове становище останньої, забезпечує її реальну самостійність і незалежність, гарантує об’єктивне та неупереджене вирішення всіх юридичних конфліктів, у тому числі скарг громадян на дії та рішення суб’єктів владних повноважень; 9 9 42 14

г) наділення суддів повноваженнями безпосередньо народом забезпечує живий зв’язок між ними, дозволяє сформувати судову владу з числа найкращих представників юридичної професії, яких народ знає і яким він довіряє; лише судді, які безпосередньо обрані народом, можуть сповна йому служити; 7 7 39 13
д) пряме волевиявлення народу при формуванні судової гілки влади дозволяє налагодити двосторонній зв'язок між суддями та громадянами, збільшує рівень довіри між ними, підвищує рівень їх правосвідомості та поваги до законності; 5 5 21 7
е) на суддів, обраних народом, покладається тягар відповідальності перед виборцями, вони звітують перед ними і можуть бути ними відкликані з посади 4 4 30 10
є) Інше 7 7 12 4
Ні, оскільки така модель формування судового корпусу не забезпечить реальну незалежність суддів від інших гілок влади, а її впровадження перетворить обрання суддів на політичну боротьбу й знизить рівень довіри до них з боку громадськості 68 68 216 72
До недоліків такої моделі можна віднести:
а) механізм обрання суддів безпосередньо народом у сучасних суспільно-політичних умовах може поставити їх у залежність від органів влади, які організовують і проводять вибори, змусити суддів публічно дотримуватись певного політичного курсу або шукати фінансової підтримки, що є прямим посяганням на суддівську незалежність 54 54 186 62
б) вибори, попри зовнішню демократичність, ще більше політизують посаду судді. Перехід до такої системи може поступово перетворитись на чергове політичне шоу із передвиборними гаслами та обіцянками, що абсолютно не узгоджується із високим званням судді та тими функціями, що покладаються на судову гілку влади в цілому 45 45 171 57
в) виборність суддів може призвести до того, що політичні партії та представники великого бізнесу вкладатимуть значні фінансові ресурси у їх передвиборну кампанію, що призведе до існування значного прошарку так званих «кишенькових суддів», про незалежність яких при виконанні суддівських повноважень не може навіть йти мова 39 39 186 62
г) обрання професійних суддів виборцями безумовно призведе до зниження рівня професіоналізму та компетентності суддів оскільки, з одного боку, громадяни оцінюватимуть передвиборні гасла кандидатів, а не їх професійні якості та здібності; з іншого боку, цілком ймовірно може виникнути ситуація безальтернативного вибору, коли обирається єдиний кандидат, незалежно від його професійного рівня 60 60 213 71
д) участь народу у формуванні судового корпусу поставить питання кар’єри судді у залежність від рішень малокомпетентних у юридичному відношенні громадян, які при відкликанні судді з посади в переважній більшості випадків керуватимуться емоціями, а не результатами об’єктивного аналізу прийнятих ним рішень 58 58 165 55
е) процедура формування суддівського корпусу громадянами на основі загального рівного прямого виборчого права обумовлює розробку та впровадження досить громіздкої, затяжної та витратної процедури виборів суддів, яка серед іншого, має передбачати порядок висунення кандидатів, організацію проведення голосування, встановлення результатів виборів, а також порядок відкликання суддів. Враховуючи постійний рух кадрів в судовій системі механізм виборів суддів може стати безперервним і фінансово невиправданим 63 63 222 74
є) інше 13 13 33 11
Від впровадження такої моделі формування суддівського корпусу суттєві зміни в системі 16 16 24 8
гарантій незалежності суддів адміністративних судів не відбудуться
Інше 7 7 6 2
15 Чи підтримуєте Ви ідею впровадження в національну правову систему процедури призначення суддів Президентом України?
Так, оскільки така модель формування суддівського корпусу є найбільш оптимальною, дозволить в повній мірі забезпечити незалежність суддів, а також уникнути впливу на них з боку інших гілок влади 10 10 54 18
До переваг такої моделі можна віднести:
а) особливий правовий статус Президента України дозволяє йому забезпечувати баланс між різними гілками влади, не допускаючи надмірного втручання законодавчих і виконавчих органів в процес формування суддівського корпусу 9 9 45 15
б) призначуваність суддів дозволяє мінімізувати вплив політичних чинників на процес формування суддівського корпусу, а також унеможливлює виникнення залежності суддів від політичних партій та олігархічних кланів 7 7 33 11
в) участь Президента у формуванні суддівського корпусу зажди обмежується призначенням на посаду і звільненням з посади; решта питань, у тому числі питання кар’єрного росту судді, відносяться до виключної компетенції судової гілки влади 10 10 51 17
г) на відміну від виборності, призначуваність суддів забезпечує значно вищий рівень професіоналізму та компетентності судової діяльності, оскільки на першому місці завжди стоїть рівень професійних якостей та здібностей кандидата 7 7 39 13

д) характер судової діяльності передбачає достатньо тривалі строки перебування судді на посаді, що може бути забезпечено лише за умови їх призначуваності (виборність, у зв’язку із обов’язковою періодичністю проведення виборів, передбачає більш короткий строк перебування на посаді) 8 8 48 16
е) сама процедура призначення суддів, на відміну від їх обрання, є менш громіздкою, тривалою та витратною 10 10 48 16
є) інше 7 7 27 9
Ні, оскільки така модель формування судового корпусу не забезпечить реальну незалежність суддів від інших гілок влади, а її впровадження перетворить обрання суддів на політичну боротьбу й знизить рівень довіри до них з боку громадськості 73 73 186 62
До недоліків такої моделі можна віднести:
а) на відміну від виборності, що передбачає участь громадян у формуванні судової гілки влади, призначуваність суддів Президентом України розглядається як прояв централізму, авторитарна форма заміщення посади 53 53 138 46
б) призначуваність не гарантує формування суддівського корпусу виключно на засадах професіоналізму та компетентності, оскільки така процедура допускає вплив різних політичних сил, особистих симпатій, а також протекціонізм і корупцію 47 47 153 51
в) на відміну від виборів суддів, що характеризуються публічністю, відкритістю, прозорістю, механізм призначення суддів Президентом України має закритий характер, а тому не дозволяє в повній мірі реалізувати механізми контролю та нагляду 62 62 174 58
г) під час призначення суддів Президент України наділяється цілою низкою дискреційних повноважень, які не обмежуються лише перевіркою дотримання визначеної законом процедури кваліфікаційного відбору 39 39 126 42
д) разом із правом призначати суддів на посади, Президент України наділяється також і правом на їх звільнення, що може бути використано ним як важіль незаконного впливу та тиску на суддів, які відмовляються виконувати політичні рішення чи відстоюють принципову позицію при вирішенні правового конфлікту 68 68 165 55
е) участь Президента України в механізмі формування судової гілки влади становить особливу небезпеку для адміністративного судочинства оскільки, згідно ч. 4 ст. 18 КАСУ, адміністративним судам підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України; суб’єкт, який потенційно може бути відповідачем в адміністративній справі, не може приймати остаточного рішення про призначення судді 70 70 177 59
є) інше 9 9 39 13
Від впровадження такої моделі формування суддівського корпусу суттєві зміни в системі гарантій незалежності суддів адміністративних судів не відбудуться 12 12 42 14
Інше 5 5 18 6
16 На Вашу думку, який механізм добору суддів адміністративних судів у повній мірі гарантуватиме реалізацію всіх гарантій їх незалежності?
Вибори суддів громадянами на основі загального прямого рівного виборчого права шляхом голосування на чергових виборах народних депутатів 11 11 36 12
Вибори суддів Верховною Радою України 15 15 57 19
Призначення суддів Президентом України 21 21 81 27
Перше призначення суддів Президентом України і їх подальше безстрокове обрання народом 25 25 66 22
Перше призначення суддів Президентом України і їх подальше безстрокове обрання Верховною Радою України 27 27 87 29
Призначення суддів Верховною Радою України із числа кандидатів, які пройшли конкурсний відбір ВККСУ і були затверджені Вищою радою юстиції 19 19 69 23
Призначення суддів Президентом України із 52 52 180 60
числа кандидатів, які пройшли конкурсний відбір ВККСУ і були затверджені Вищою радою юстиції
Обрання суддів народом із числа кандидатів, які пройшли конкурсний відбір ВККСУ і були затверджені Вищою радою юстиції 14 14 48 16
Інше 3 3 57 19
17 На Вашу думку, які заходи необхідно вжити з метою удосконалення механізму добору суддів адміністративних судів?
На конституційному рівні необхідно чітко прописати механізм добору суддів, який має передбачати обов’язкове проведення конкурсу на зайняття посади судді ВККСУ, затвердження його результатів стосовно конкретних кандидатів і внесення відповідного подання ВРЮ, ухвалення указу про призначення судді Президентом України 61 61 228 76
Обмежити коло дискреційних повноважень Президента України щодо формування суддівського корпусу, які мають зводитись лише до проведенням формальної перевірки дотримання визначеної законом процедури кваліфікаційного відбору кандидатів на посаду судді і ухвалення відповідного указу про призначення судді 55 55 243 81
В законодавчому порядку необхідно чітко прописати строк і порядок прийняття Президентом України рішення про призначення на посаду судді тих кандидатів, які успішно пройшли процедуру кваліфікаційного відбору 45 45 186 62
Обмежити право Президента України на звільнення з посади суддів, яке має зводитись до ухвалення рішення про звільнення лише тих суддів, щодо яких ВРЮ було винесено відповідне подання 66 66 216 72
В Конституції України необхідно закріпити вичерпний і максимально формалізований перелік вимог, які висуваються до кандидатів на посаду судді, а в спеціальному законі прописати чіткі межі зазначених вимог та критерії їх визначення, які не допускають надмірного оціночного трактування та дискреції 72 72 234 78
Законодавчо закріпити положення, згідно якого указ Президента України про призначення на посаду судді є остаточним, не має зворотної сили і не може бути скасований 81 81 222 74
Переглянути склад, повноваження і правовий статус ВККСУ з метою консолідації всіх процедур, пов’язаних із добором суддів, їх кар’єрою і звільненням в єдиному органі 58 58 207 69
Переглянути правовий статус, повноваження, порядок формування і склад ВРЮ з метою приведення його у відповідність із міжнародними стандартами 88 88 276 92
Інше 9 9 33 11
18 На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою зміцнення гарантій незмінюваності суддів адміністративних судів?
Запровадити модель строкового обрання (призначення) суддів, згідно якої судді обіймають посаду судді протягом чітко визначеного строку 4 4 18 6
Скоротити існуючий на сьогодні 5-річний строк першого призначення на посаду судді 9 9 24 8
Законодавчо закріпити модель, що передбачає автоматичне набуття статусу судді безстроково після відпрацювання новопризначеним суддею певного іспитового терміну 15 15 51 17
Відмовитись від першого строкового призначення суддів та перейти до їх безстрокового обрання (призначення) 72 72 204 68
Інше 0 0 3 1
19 На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою удосконалення системи гарантій недоторканості суддів адміністративних судів під час притягнення їх до кримінальної відповідальності?
Позбавити ВРУ повноважень щодо надання згоди на затримання або утримування судді під вартою чи арештом, віднісши його до компетенції ВРЮ 65 65 213 71
В чинному законодавстві чітко прописати підстави, за наявності яких ВРЮ може позбавити суддю імунітету від кримінального переслідування 43 43 180 60
Необхідно скоротити закріплені на сьогодні 21 21 183 61
в Конституції України межі загальної недоторканості суддів, обмеживши її рамками виключно функціонального імунітету
Необхідно розширити закріплені на сьогодні в Конституції України межі загальної недоторканості суддів 32 32 63 21
Доцільно скасувати всі гарантії недоторканості суддів адміністративних судів під час притягнення їх до кримінальної відповідальності, окрім тих, що стосуються безпосереднього виконання суддівських повноважень 26 16 114 38
Інше 8 8 30 10
20 На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою удосконалення системи гарантій недоторканості суддів адміністративних судів під час

•• • • •• • • «о

притягнення їх до адміністративної відповідальності?

Доцільно скасувати всі гарантії недоторканості суддів адміністративних судів під час притягнення їх до адміністративної відповідальності як об’єктивно невиправданий привілей 27 27 189 63
Необхідно максимально розширити гарантії недоторканості суддів, зокрема, шляхом встановлення для них абсолютного імунітету від адміністративної відповідальності 44 44 63 21
Доцільно законодавчо закріпити положення, згідно якого за вчинення будь-якого адміністративного правопорушення суддя притягується до дисциплінарної, а не до адміністративної відповідальності 32 32 57 19
Для суддів доцільно передбачити часткову трансформацію адміністративної відповідальності у дисциплінарну 53 53 174 58
Законодавчо закріпити положення, згідно якого за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, до суддів застосовуються виключно заходи дисциплінарного впливу 68 68 156 52
На законодавчому рівні необхідно гарантувати суддям імунітет від застосування деяких заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні 86 86 186 62
правопорушення
Необхідно поширити межі суддівського імунітету на деякі адміністративні стягнення 66 66 174 58
У чинному законодавстві необхідно передбачити деякі винятки із загальної процедури адміністративно-деліктного провадження 53 53 144 48
Законодавчо закріпити положення, згідно якого справи про всі адміністративні правопорушення, вчиненні суддями, розглядаються виключно в судовому порядку 54 54 198 66
Інше 11 11 24 8
21 На Вашу думку, яких заходів необхідно вжити з метою удосконалення інституту цивільної відповідальності суддів ?
Доцільно повністю скасувати імунітет суддів від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану ухваленням неправосудного рішення 19 19 45 15
Необхідно максимально розширити імунітет суддів від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану ухваленням неправосудного рішення в адміністративних справах 32 32 33 11
Доцільно законодавчо закріпити положення, згідно якого шкода, завдана внаслідок постановлення судом незаконного рішення в адміністративних справах має бути відшкодована державою у випадку встановлення в діях судді (суддів) складу злочину, адміністративного чи дисциплінарного правопорушення 55 55 234 78
Необхідно обмежити суддівський імунітет від цивільно-правової відповідальності шляхом законодавчого закріплення права держави в деяких випадках пред’являти регресні вимоги до тих суддів, з вини яких було винесено неправосудне рішення 64 64 39 13
Інше 7 7 36 12

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» кандидат юридичних наук, доцент

А.Л. Терещенко

АКТ

впровадження результатів дисертаційного дослідження здобувача кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна» Чемадурової Наталії Олександрівни на тему: «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві», поданого на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право в освітній процес Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

Комісія у складі: заступника директора - начальника відділу навчально- методичної роботи Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», кандидата юридичних наук Орловської Ірини Григорівни (голова); завідувача кафедри цивільного, господарського та кримінального права Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», доктора юридичних наук, професора, член-кореспондента НАПрН України Олефіра Віктора Івановича; завідувача кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», доктора юридичних наук, професора Фрицького Юрія Олеговича, склала цей акт про те, що основні результати дисертаційного дослідження здобувача кафедри конституційного, адміністративного права та соціально- гуманітарних дисциплін Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна» Чемадурової Наталії Олександрівни на тему: «Адміністративно- правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві», які викладені у її наукових працях:

Чемодурова Н.О., Нормативно-правове регулювання гарантій

незалежності суддів адміністративних судів: основні проблеми та шляхи їх вирішення / Н.О. Чемодурова // Митна справа. - 2013. - №5 (89). - Частина 2. - Кеига 1. - С. 321-326.

Чемодурова Н.О., Організаційна незалежність як основна гарантія незалежності та неупередженості суддів адміністративних судів /

Н.О. Чемодурова // Митна справа. - 2013. - № Спеціальний випуск. - С. 136-142.

Chemodurova N.O., Conceptual approaches to understanding the guarantees of independence of administrative judges Ukraine / N.O. Chemodurova // Visegrad journal on human rights. - 2015. - №6. - P. 34-38.

Чемодурова Н.О., Методологічні підходи до визначення поняття принципу незалежності суддів адміністративних судів / Н.О. Чемодурова // Науковий вісник публічного та приватного права. - 2016. - №2. - С. 87-92.

Чемодурова Н.О., Класифікація гарантій незалежності суддів адміністративних судів / Н.О. Чемодурова // Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». - 2016. - №3. - С. 120-130.

Чемодурова Н.О., Система гарантій незалежності суддів

адміністративних судів / Н.О. Чемодурова // Науковий вісник публічного та приватного права. - 2016. - №3. - С. 199-203.

Чемодурова Н.А., Независимость судей административных судов: содержание, структура, цели и функциональное назначение /

Н.А. Чемодурова // Право и Закон. - 2016. - №1. - С. 37-43.

Чемодурова Н.О., Місце принципу незалежності суддів адміністративних судів в системі правових принципів / Н.О. Чемодурова // Публічне адміністрування в сфері внутрішніх справ // Матеріали круглого столу. Збірник наукових праць / - 14 травня 2015 р. - К. : Нац. акад. внутр. справ, 2015. - С. 221-224.

Чемодурова Н.О., Функціональна спрямованість гарантій реалізації принципу незалежності суддів адміністративних судів / Н.О. Чемодурова // Пріоритетні проблеми юридичної науки: сучасний стан та перспективи вдосконалення : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 18-19 липня 2015 р.). - К. : «Науково-дослідний інститут публічного права», 2015. - С. 248-251.

Чемодурова Н.О., Класифікація гарантій реалізації принципу незалежності суддів адміністративних судів / Н.О. Чемодурова // Розвиток сучасного права в умовах глобальної нестабільності: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 9-10 вересня 2016 р.) - Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2016. - С. 88-93.

Чемодурова Н.О., Зовнішній рівень суддівської незалежності / Н.О. Чемодурова // Державне регулювання суспільних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування: Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 9-10 вересня 2016 р. - К.: Центр правових наукових досліджень, 2016. - С. 77-81.

Чемодурова Н.О., Внутрішній рівень суддівської незалежності / Н.О. Чемодурова // Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 16-17 вересня 2016 р. - Львів: Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 2016. - С. 53-58.

несуть у собі теоретичне і практичне значення, що полягає в можливості використання положень, рекомендацій і висновків в освітньому процесі за програмою підготовки спеціалістів та магістрів зі спеціальності «Право», проведенні семінарських і практичних занять із зазначених дисциплін, а також під час розробки навчальних і методичних посібників, лекцій і методичних рекомендацій та при удосконаленні вже існуючих та розробці нових навчальних планів і програм до зазначених навчальних дисциплін.

Використання результатів дисертаційного дослідження Чемадурової Наталії Олександрівни на тему: «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві», сприятиме активізації та підвищенню ефективності освітнього процесу й рівня базових і спеціальних знань майбутніх юристів із зазначених дисциплін.

ВИСНОВОК

Результати дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Чемадурової Наталії Олександрівни на тему: «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві» вважати впровадженими в освітній процес кафедри конституційного, адміністративного права та соціально-гуманітарних дисциплін Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна» під час викладання дисциплін право охоронного спрямування, проведенні семінарських і практичних занять із зазначених дисциплін, розробці навчально- методичного забезпечення до зазначених дисциплін.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Науково-дослідного інституту

публічного права,

доктор юридичних наук, професор

В.В. Галунько

АКТ

впровадження результатів дисертації здобувача наукового ступеня кандидата юридичних наук Чемадурової Наталії Олександрівни на тему «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів

в адміністративному судочинстві» у наукову діяльність Науково- дослідного інституту публічного права

Комісія Інституту склала цей акт про те, що матеріали дисертації Чемадурової Наталії Олександрівни на тему: «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві» (на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю

12.0. 07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право) мають необхідний теоретичний рівень і практичну значимість та використовуються у науково-дослідній роботі наукових відділів Науково- дослідного інституту публічного права під час проведення загальнотеоретичних і галузевих досліджень, спрямованих на вирішення теоретико-методологічних проблем науки адміністративного права та процесу та використовуються Інститутом в межах реалізації тем наукових досліджень «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві».

Використання результатів дисертації сприятиме активізації та підвищенню ефективності наукової діяльності наукових працівників наукових відділів Науково-дослідного інституту публічного права.

ВИСНОВОК

Результати дисертації Чемадурової Наталії Олександрівни на тему: «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві» на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук вважати впровадженими в наукову діяльність Науково- дослідного інституту публічного права під час проведення загальнотеоретичних і галузевих досліджень, спрямованих на вирішення теоретико-методологічних проблем науки криміналістики та кримінального процесу.

Довідка

про впровадження у законотворчу діяльність Інституту законодавства Верховної Ради України результатів дисертаційного дослідження судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Чемадурової Наталії Олександрівни

Інформуємо, що наукові положення дисертаційного дослідження судді Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Чемадурової Наталії Олександрівни на тему: «Адміністративно-правові засади реалізації принципу незалежності суддів в адміністративному судочинстві» були подані у вигляді обґрунтованих пропозицій: щодо механізму добору суддів, щодо формування суддівського корпусу; щодо прописання чіткого законодавчого порядку строку та порядку прийняття Президентом України рішення про призначення на посаду судді тих кандидатів, які успішно пройшли процедуру кваліфікаційного відбору; щодо обмеження прав Президента України на звільнення з посади суддів як такого, що становить загрозу незалежності суддів; щодо закріплення вичерпного і максимально формалізованого переліку вимог, які висуваються до кандидатів на посаду судді в Конституції України; щодо законодавчого порядку закріплення положення, відповідно до якого указ Президента України про призначення на посаду судді є остаточним.

Вважаємо, що положення дисертаційного дослідження Чемадурової Наталії Олександрівни на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук є актуальним, мають необхідний теоретичний рівень, практичне значення та характеризуються науковою новизною і можуть бути враховані Інститутом законодавства Верховної Ради України у процес вдосконалення чинного законодавства України.

<< |
Источник: ЧЕМОДУРОВА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ-2016. 2016

Еще по теме ДОДАТКИ:

  1. ДОДАТКИ
  2. ДОДАТКИ
  3. ДОДАТКИ
  4. ДОДАТКИ
  5. ДОДАТКИ
  6. ДОДАТКИ
  7. ДОДАТКИ
  8. ДОДАТКИ
  9. Додатки
  10. ДОДАТКИ
  11. Додатки
  12. ДОДАТКИ
  13. Додатки
  14. Додатки
  15. ДОДАТКИ
  16. ДОДАТКИ
  17. ДОДАТКИ
  18. Додатки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -