<<
>>

5.2. Правове забезпечення новітніх інформаційних технологій у здійсненні управління регуляторною діяльністю

Основу правового забезпечення використання новітніх інформаційних технологій в процесі здійснення регуляторної політики як складової електронного уряду становлять відповідні нормативні акти, а також наукові дослідження в цій галузі.

До останніх відносимо праці та підручники, присвячені правовому регулюванню відносин у галузі інформації. Кількість таких робіт невпинно зростає як в Україні, так і за кордоном, що свідчить про суспільну важливість цієї проблеми [1; 2; 150; 188; 214; 225 та ін.]. Не зупиняючись на огляді цих робіт, перейдемо до аналізу нормативно-правових актів, які регламентують розроблення інформаційних систем у галузі електронного врядування, використання нових інформаційних технологій в регуляторній політиці. До таких актів належать передусім Національна програма інформатизації та Концепція Національної програми інформатизації, які становлять основу правового забезпечення новітніх інформаційних технологій.

Закон України “Про Національну програму інформатизації” № 74/98-ВР прийнято 4 лютого 1998 р.[28]. Головною метою Національної програми інформатизації, згідно зі ст. 5 цього Закону, є створення необхідних умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави. Програма спрямована на вирішення таких основних завдань:

формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов розвитку інформатизації;

застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя України;

формування системи національних інформаційних ресурсів;

створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров’я тощо;

створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій;

формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг;

інтеграція України у світовий інформаційний простір.

Законом “Про Національну програму інформатизації” передбачено функції органів державної влади у реалізації цієї програми , в тому числі у процесі інформатизації державної політики. Такими функціями є:

захист авторського права на бази даних і програми, встановлення стандартів, норм і правил використання засобів інформатизації;

забезпечення доступу громадян та їх об’єднань до інформації органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

визначення пріоритетних напрямів інформатизації;

інформатизація науки, освіти, культури, охорони довкілля та здоров’я людини.

Крім того, до них віднесено функції, пов’язані зі здійсненням регуляторної політики:

інформатизація державного управління, національної безпеки та оборони держави, пріоритетних галузей економіки;

підтримка вітчизняного виробництва програмних і технічних засобів інформатизації;

підтримка фундаментальних наукових досліджень для розроблення швидкісних математичних і технічних засобів оброблення інформації;

забезпечення підготовки спеціалістів з питань інформатизації та інформаційних технологій;

організація сертифікації програмних і технічних засобів інформатизації;

державне регулювання цін і тарифів на використання телекомунікаційних та комп’ютерних мереж для потреб інформатизації у бюджетній сфері;

забезпечення інформаційної безпеки держави.

Невід’ємною частиною зазначеної Програми є Концепція Національної програми інформатизації. Ця Концепція схвалена Законом України від 4 лютого 1998 р. № 75/98-ВР “Про Концепцію Національної програми інформатизації[29]. За цим Законом “інформатизація – це сукупність взаємозалежних організаційних, правових, господарських, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної і комунікаційної техніки”.

Концепція Національної програми інформатизації містить характеристику сучасного стану інформатизації, її стратегічні цілі та основні принципи, очікувані наслідки реалізації цієї Програми. В основу інформатизації покладено створення баз даних і знань[30], а також засобів їх оброблення, орієнтованих на ефективну інформатизацію органів державної статистики і точне прогнозування процесів соціально-економічного розвитку, зокрема, інформаційно-довідкових систем ринку праці, товарів і послуг, контролю за якістю споживчих товарів та інших з подальшим використанням їх для формування систем електронної комерції. Необхідно створити умови та засоби для інформаційної підтримки зовнішньої та внутрішньої торгівлі, залучення України до системи електронної комерції та надійного захисту національних економічних інтересів у нових умовах. У розділі 5 “Інформатизація пріоритетних галузей економіки” зазначено, що в умовах створення ринкових відносин одним із важливих завдань є підвищення ефективності функціонування галузей за рахунок оптимізації структури виробництва і транспортних засобів і необхідної координації робіт усіх управлінських підрозділів. З цією метою для забезпечення ефективного регуляторного впливу необхідно створити комплекс автоматизованих систем оброблення даних та управління різного рівня і призначення, які взаємопов’язані на принципах технологічної, організаційної, документаційної, програмної та інформаційної сумісності та утворюють цілісну інформаційну інфраструктуру.

Інтенсифікація процесів соціально-економічного розвитку, комплексне та збалансоване вирішення цих завдань можливі лише за рахунок здійснення регуляторної політики на сучасній інформаційно-аналітичній, системно-технічній базі за допомогою ситуаційних центрів забезпечення інформаційної підтримки функціонування суб’єктів регуляторного впливу. Саме за допомогою інформатизації регуляторного впливу на відповідні об’єкти можливе здійснення виваженої бюджетно-кредитної та податкової політики, забезпечення створення конкурентоспроможних виробництв галузей промисловості у стратегічно важливих сферах.

Потребує застосування сучасних інформаційних технологій і система моніторингу регуляторних актів, що також виступатиме засобом забезпечення наукових підходів у розв’язанні соціальних проблем суспільства.

До правового забезпечення робіт із створення електронного уряду слід також віднести:

Укази Президента України: від 21 липня 1997 р. № 663 “Про рішення Ради національної безпеки й оборони України від 17 червня 1997 р.”; від 14 липня 2000 р. № 887 “Про невідкладні заходи щодо упорядкування системи здійснення державної інформаційної політики й удосконалення державного регулювання інформаційних відносин”, “Про удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України й органів державної влади”; від 31 липня 2000 р. № 928 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” та ін.;

Постанову Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 208 “Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи “Електронний Уряд”;

Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 15 серпня 2003 р. № 149 “Порядок надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи “Електронний Уряд”;

Порядок інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, затверджені спільним наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України та Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 р. № 327/225.

Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 15 серпня 2003 р. № 149 “Порядок надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи “Електронний Уряд” затверджено перелік інформаційних та інших послуг цієї системи. Порядок визначає процедуру надання органами виконавчої влади таких послуг громадянам і юридичним особам за допомогою “Електронного Уряду”. Інформаційні послуги, що мають надаватись з його використанням, визначені у відповідному переліку. Можливість надання органом виконавчої влади певної послуги визначається його готовністю надавати її в електронній формі та потребою громадян і юридичних осіб у цій послузі.

Розрізняють чотири види електронного надання інформаційної послуги:

інформування – надання безпосередньо інформації про державні (адміністративні) послуги (на веб-сторінці розміщується повна інформація про послугу – її найменування; адміністративний орган, що надає послугу; нормативні документи, які регулюють її надання; консультаційні матеріали);

одностороння взаємодія – забезпечення можливості користувачу отримати електронну форму документа (розміщення на веб-сторінці електронних форм документів, необхідних для отримання відповідної послуги; при цьому забезпечується можливість користувачам послуг одержати та надрукувати ці форми документів, надаються інструктивні матеріали щодо їх заповнення);

двостороння взаємодія – забезпечення можливості оброблення електронної форми документа, в тому числі ідентифікації (забезпечується прийняття органом виконавчої влади заповнених форм документів в електронному вигляді для надання відповідних послуг);

здійснення трансакцій – електронна реалізація можливостей прийняття актів та їх доставка (надання органами виконавчої влади інформаційних послуг, які, згідно із Законом України “Про електронний цифровий підпис”, потребують ідентифікації суб’єктів правових відносин, здійснюється відповідно до цього Закону).

Інформаційні послуги надаються через єдиний веб-портал і веб-сайти органів виконавчої влади. Надання інформаційних послуг за допомогою єдиного веб-порталу здійснюється через такі центральні тематичні блоки головної сторінки порталу: “Громадянам України”, “Юридичним особам України”, “Державним службовцям України”, “Міжнародній спільноті”.

Для надання інформаційних послуг через власний веб-сайт орган виконавчої влади створює на ньому розділ “Каталог послуг”, який містить повний перелік державних (адміністративних) послуг, що надає орган виконавчої влади, систематизовані за зазначеними вище сферами їх надання (громадянам України, юридичним особам України, державним службовцям України, міжнародній спільноті). “Каталог послуг” може містити сервісну інформацію (адреси адміністративних структур, що надають послуги, дні та години прийому тощо).

Водночас деякі правові акти, які приймаються щодо інформатизації державного управління на рівні виконавчих органів, свідчать про занадто спрощений підхід до створення системи “Електронний Уряд”. Так, Кабінет Міністрів України 4 січня 2002 р. прийняв Постанову “Про порядок публікації в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”. Вона спрямована на поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також для забезпечення гласності й відкритості діяльності цих органів. Проте в межах зазначених напрямів Постановою передбачається, по суті, лише обов’язкове розміщення центральними і місцевими органами виконавчої влади інформації на власних сайтах, визначення вимог щодо її структури й обсягів, а також створення єдиного порталу Кабінету Міністрів України, призначеного для інтеграції сайтів органів виконавчої влади і розміщення інформаційних ресурсів відповідно до потреб громадян.

Електронний уряд, уряд інформаційної доби, для державного регулювання, громадян і підприємницьких структур, повинен відповідати багатьом умовам, у тому числі щодо трьох основних модулів (G-G; G-B, G-C), проте сьогодні Україна реально здатна забезпечити лише частину функцій. Скажімо, сегмент G-G представлений лише електронною базою правової інформації, деякими базами статистичних даних та ін.

Він може забезпечити такі послуги:

замовлення іспитів з теорії і практики водіння;

пошук роботи й електронна процедура перевірки професійної відповідності;

надання власної оцінки обсягу податкових пільг;

одержання інформації та консультацій щодо доходів;

надання в режимі он-лайн інформації і консультацій щодо здоров’я;

використання національної мережі навчання;

подання заявок про позички на навчання і студентську підтримку (стипендію).

Відповідно сегмент G-B зможе надавати тільки обмежену кількість послуг, зокрема таких, як заповнення реєстраційних форм на ПДВ і його повернення; подання заявок на регіональні гранти підтримки й одержання оплати від уряду за надані товари і послуги.

Водночас вже сьогодні реально забезпечити функціонування системою моніторингу регуляторних актів. Зокрема, нами ще у 2000 р. здійснювались розроблення і впровадження системи моніторингу регуляторної політики, регуляторних актів (детальніше про це у підрозділі “Практика моніторингу у здійсненні регуляторної політики”).

Щодо двох наступних сегментів, то урядовий портал повинен надавати громадянам і юридичним особам легкий доступ до таких інформаційних ресурсів: база даних щодо ринку праці, заповнення електронних бланків і форм, електронний обмін даними між урядом і громадянами, здійснення на сайті уряду (після прийняття відповідних нормативно-правових актів) платежів за послуги за допомогою кредитних карт.

На етапі оброблення інформації головною особливістю моніторингу є програмна реалізація зв’язків між даними про зміст організаційних або виконавських актів, з одного боку, та інформацією про економічні наслідки здійснення організаційних та факти виконання чи невиконання виконавських актів, а також причини їх невиконання – з іншого. Зазначені зв’язки даних реалізуються за допомогою моделі фреймового типу. Досить складним дослідницьким завданням при розробленні елементів фреймів (імен і числових значень слотів) є обґрунтований вибір показників, які найбільш адекватно характеризують наслідки виконання урядових економічних актів. Істотним моментом є забезпечення регулярного та оперативного надходження даних про зміни показників, які відображають динаміку зміни економічної ситуації під впливом конкретних урядових актів. Оперативному розв’язанню цих завдань моніторингу сприятиме згадане вище вдосконалення системи на основі застосування для одержання інформації електронної пошти.

Функціонування моніторингу на етапі обслуговування користувача відбувається у кількох режимах:

надання кінцевому користувачеві (спеціалістам Мінекономіки України) матеріалів за запитами про склад, терміни дії державних нормативних актів (документів) та інформації про передбачені в них заходи і рішення з економічних питань (видання матеріалів у друкованому або візуальному вигляді);

регулярне (як правило, щомісячне) надання кінцевому користувачеві даних (у табличній та графічній формах) про виконання (невиконання) виконавських актів та економічні наслідки здійснення організаційно-розпорядчих актів (у друкованому та візуальному вигляді на екрані відеотерміналу).

Подальші розвиток і вдосконалення моніторингу дадуть змогу після випробування його першої черги реалізувати функції моніторингу у повнішому обсязі, а саме – здійснювати комп’ютерний аналіз взаємоузгодженості окремих наслідків виконання урядових економічних актів і заходів, а також короткострокове прогнозування тенденцій подальшого виконання урядових актів з наданням кінцевому користувачеві матеріалів аналізу та прогнозування в друкованому і візуальному вигляді (із забезпеченням можливості здійснення аналізу та прогнозування в інтерактивному діалоговому режимі).

Розширення кола функцій моніторингу передбачає розвиток його модельного апарату, зокрема фреймових моделей, завдяки яким можна буде побудувати систему фреймів і слотів, де значення одних слотів містять посилання на інші фрейми і отже утворюють мережу імен і значень фреймів та слотів. Така мережа є основою сполученості багатьох показників і може використовуватися для аналізу узгодженості різних наслідків прийняття урядових актів в галузі економіки.

<< | >>
Источник: ЮЛДАШЕВ Олексій Хашимович. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Київ –2007. 2007

Еще по теме 5.2. Правове забезпечення новітніх інформаційних технологій у здійсненні управління регуляторною діяльністю:

  1. 2.1. Використання інформаційних технологій в організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного управління
  2. Характеристика механізму правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування
  3. Поняття та структура адміністративно-правового механізму впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування
  4. Поняття та види засобів правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування
  5. Удосконалення правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування
  6. РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
  7. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
  8. 3.1. Розробка умов для впровадження сучасних інформаційних технологій у систему державного управління
  9. Зарубіжний досвід впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування та можливості його використання в Україні
  10. Уманський Юрій Володимирович. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління. Запоріжжя –2008, 2008
  11. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
  12. Кадрове та інформаційне забезпечення як чинники удосконалювання процесу управління в ОВС України
  13. 1.1. Теоретичні засади інформаційного забезпечення системи державного управління
  14. ГІЛІН ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017, 2017
  15. РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  16. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  17. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  18. 2.3. Роль базового інформаційного механізму в системі державного управління національною інформаційною сферою
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -