<<
>>

Висновки до Розділу 3

Доведено, що позиції офіційної влади, а також вчених яскраво свідчать про наявність в інституті місцевого самоврядування в нашій країні ряду проблем, які потребують конструктивного розв'язання.

При цьому одним із важливих способів вирішення ряду проблемних аспектів діяльності органів місцевого самоврядування є запровадження у ній відповідних інноваційних технологій, що підтверджується не тільки думками представників наукової спільноти, але й представниками панівної еліти. Однак якісного та ефективного механізму впровадження зазначених технологій в управлінську діяльність органів місцевого самоврядування в нашій країні не запроваджено. Першочерговим проблемним аспектом вказаного механізму є відсутність чіткого нормативно-правового підґрунтя його функціонування.

З метою послідовного та результативного впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування, запропоновано на нормативно-правовому рівні вирішити ряд важливих завдань:

- по-перше, слід сформулювати концепцію впровадження інноваційних технологій в діяльність органів публічного управління, зокрема в механізм самоврядного управління. У такій концепції має бути: обґрунтований зв'язок якості та ефективності публічного управління із рівнем розвиненості інноваційної сфери в країні; визначена мета та завдання впровадження інноваційних технологій у механізм самоврядного управління;встановлено коло принципів, на яких даний процес має відбуватися; визначено основні, пріоритетні напрямки, за якими має відбуватися впровадження інноваційних технологій управління; визначено підвалини оцінювання результативності впровадження зазначених технологій в діяльність органів місцевого самоврядування;

- по-друге, належним чином врегулювати питання участі держави та органів місцевого самоврядування у матеріально-технічному та фінансовому забезпеченні функціонування даного механізму;

- по-третє, законодавчо врегулювати можливості використання органами і посадовими особами місцевого самоврядування консалтингу;

- по-четверте, внести відповідні зміни до закону про місцеве самоврядування, згідно з якими науковість та інноваційність мають стати одними із основних принципів діяльності органів місцевого самоврядування.

Наголошено на тому, що незважаючи на ряд проблем у сфері правового регулювання механізму впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування, не менше перепон на цьому шляху виникає через організаційні та суто людські фактори, зокрема невміння та небажання посадових осіб зазначених органів сприяти якісному оновленню форм і методів здійснення самоврядного управління. Така ситуація, у свою чергу, обумовлює необхідність вдосконалення підходів до формування кадрового потенціалу органів місцевого самоврядування.

На підставі аналізу досвіду зарубіжних країн, щодо впровадження інноваційних технологій у діяльність органів місцевого самоврядування, обґрунтовано, що деякі аспекти цієї діяльності мають бути використані в контексті реформування місцевого самоврядування України. Звичайно, включення нових аспектів управління окремими територіями є доволі важким процесом, який характеризується цілою низкою особливостей: по-перше, реформування системи місцевого самоврядування в Україні повинно здійснюватися з урахуванням того, що дане явище є відокремленою ланкою територіального управління. В такому разі велике значення відіграє нормативна база. Тобто впровадження тих чи інших інновацій повинно проходити крізь правове поле, прикладом чого є досвід Латвійської Республіки, де зміни було впроваджено після прийняття нового законодавчого акту; по-друге, систему місцевого самоврядування у всьому світі побудовано на континентальних чи англосаксонських принципах. Україна - цілком європейська держава, тому найбільш доцільно використовувати напрацювання європейських країн у питанні впровадження інновацій в систему місцевого самоврядування. При цьому не слід також повністю ігнорувати англосаксонські традиції організації

територіального управління; по-третє, головним рушійним чинником

впровадження інноваційних технологій управління в системі місцевого самоврядування є децентралізація представленої структури, адже усі без винятку територіальні справи повинні вирішуватися на місцях.

Це також стосується фінансово-економічної частини діяльності органів місцевого самоврядування; по-четверте, ефективним засобом впровадження інноваційних технологій є спеціальні агентства, головним завданням яких є безпосередня розробка та реалізація модернізаційних програм; по-п’яте, пріоритетними напрямками реформування муніципальної влади в європейських країнах були та є максимальне наближення публічної влади до громадськості, активне залучення останньої до вирішення регіональних місцевих питань суспільного життя; по-шосте, максимізація прозорості діяльності муніципальної влади, що досягається, насамперед створенням можливостей для громадськості вільного і безперешкодного доступу до інформації про діяльність органів місцевого самоуправління (окрім, звісно ж, інформації, доступ до якої обмежений законом). Особлива увага приділяється забезпеченню прозорості саме матеріально-фінансових аспектів діяльності місцевого самоврядування. При цьому влада намагається надавати населенню інформацію про свою діяльність у тому вигляді, який є найзручнішим для останнього.

<< | >>
Источник: ГІЛІН ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Еще по теме Висновки до Розділу 3:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 2
  3. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
  4. Висновки до розділу 3
  5. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  6. Висновки до розділу І
  7. Висновки до розділу 3
  8. Висновки до РОЗДІЛУ І
  9. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
  10. Висновки до розділу 1
  11. Висновки до РОЗДІЛУ ІІ
  12. Висновки до розділу 2
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -