<<
>>

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Після виходу зі складу СРСР та проголошення незалежності перед Україною, як молодою демократичною державою, пріоритетними напрямками подальшого розвитку якої стали розбудова правової держави та громадянського суспільства, постала ціла низка складних проблем, частина з яких не отримала належного вирішення і дотепер.

Одним із таких проблемних питань для України було та залишається місцеве самоврядування, його організація та функціонування. Незважаючи на те, що на необхідності вдосконалення даного інституту робився акцент ще в 1999 р. у Концепції адміністративної реформи, влада тривалий час не приділяла суттєвої уваги вирішенню проблем місцевого самоврядування в країні. Втім останнім часом, внаслідок політичної активізації громадськості та посилення у зв’язку із цим суспільно-політичних процесів в Україні, панівна верхівка почала більш ретельно та змістовно підходити до розв’язання проблем організації та забезпечення належного функціонування самоврядного управління. Зокрема позитивними кроками на цьому шляху стали розроблення і затвердження концептуальних і стратегічних документів з питань реформування місцевого самоврядування та служби в його органах. Однак на сучасному етапі розвитку українського суспільства здійснити по-справжньому якісні перетворення у зазначеній сфері неможливо без запровадження в управлінську діяльність органів місцевого самоврядування інноваційних технологій. А для цього необхідне, насамперед, якісне та дієве організаційно- правове забезпечення, якого поки що наша держава не має. Така ситуація обумовлює актуальність наукового аналізу та обґрунтування ключових адміністративно-правових засад реалізації даного процесу, тобто

впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування. Крім того, актуальність дослідження даної проблематики посилюється євроінтеграційними процесами, учасником яких є Україна, та сприйняттям нею у зв’язку із цим відповідних зарубіжних норм і стандартів у сфері публічного управління в цілому та галузі місцевого самоврядування зокрема.

Зв’язок теми дисертації із сучасними дослідженнями. Теоретичну основу роботи склали праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі адміністративного права, державного управління, філософії, соціології тощо.

Загальні аспекти адміністративно-правового регулювання управління в діяльності органів місцевого самоврядування досліджували такі учені, як В. Б. Авер’янов, Б. П. Андресюк, С. І. Архієреєв, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, В. О. Басс, В. М. Божко, І. В. Борденюк, І. Л. Бородін, І. О. Васільєва, В. В. Галунько, Ю. В. Гаруст, І. П. Голосніченко, І. М. Грицяк, О. В. Джафарова, І. О. Дегтярьова, С. Ф. Денисюк, І. О. Дерід, О. Ю. Дрозд, А. Г. Єгіозар’ян, Н. В. Заяць, В. В. Іванюшенко, Н. В. Камінська, С. В. Ківалов,

A. А. Коваленко, В. В. Ковальська, А. Т. Ковальчук, А. Т. Комзюк,

B. М. Кондратенко, М. В. Коновалова, М. І. Корнієнко, В. Я. Малиновський,

A. А. Манжула, П. Ф. Мартиненко, Л. І. Миськів, С. С. Овчарук,

B. П. Писаренко, Є. Ю. Соболь, К. І. Чижмарь, А. Г. Чубенко, С. А. Шепетько, М. А. Шульга, Ю. О. Ярмак тощо. Проте поза увагою учених залишилися питання, що стосуються безпосередньо правових засад упровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами.

Дисертаційне дослідження виконане в межах Плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2016-2018 роках, схваленого розпорядженням Кабінету міністрів України 30 листопада 2016 р. № 909-р, відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету міністрів України від 01 квітня 2014 р. № 333-р, а також відповідно до Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року та плану заходів щодо її реалізації, схваленої розпорядженням Кабінету міністрів України від 18 березня 2015 р. № 227-р та плану науково-дослідницької роботи Науково-дослідного інституту публічного права «Правове забезпечення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів публічно-правових відносин» (номер державної реєстрації 0115U005495).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу праць учених, чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації окреслити сутність та з’ясувати особливості адміністративно-правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування, а також запропонувати шляхи його вдосконалення.

Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання таких завдань:

- розкрити ґенезу розвитку управління діяльністю органів місцевого самоврядування та з’ясувати стан запровадження інноваційних технологій;

- охарактеризувати сучасні форми та методи управління діяльністю органів місцевого самоврядування та визначити місце серед них інноваційних технологій;

- окреслити стан нормативно-правового регулювання інноваційних технологій управління в діяльності органів місцевого самоврядування;

- з’ясувати поняття та структуру адміністративно-правового механізму

впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів

місцевого самоврядування;

- охарактеризувати механізм правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування;

- визначити поняття та з’ясувати види засобів правового регулювання

впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів

місцевого самоврядування;

- запропонувати шляхи вдосконалення правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування;

- узагальнити зарубіжний досвід впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування та можливості його використання в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевого

самоврядування.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові основи впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є сукупність загальних та спеціальних методів наукового пізнання. Так, логіко-семантичний метод використано під час аналізу термінологічної бази дисертаційного дослідження та розроблення власних понять та термінів (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1 - 2.3, 3.2). Системно-структурний метод застосовано під час характеристики системи нормативно-правових актів, які закріплюють правові засади запровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування (підрозділ 1.3), з’ясування форм та методів управління вдіяльності органів місцевого самоврядування та місце серед них інноваційних технологій (підрозділ 1.2), аналізу структури адміністративно - правового механізму впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування (підрозділ 2.1). Метод аналізу та синтезу використано під час опрацювання зарубіжного досвіду впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування та окреслення можливостей його використання в Україні. Соціологічний і статистичний аналіз використовувались для з’ясування сучасного стану запровадження інноваційних технологій у діяльність органів місцевого самоврядування, характеристики сучасних форм та методів

управління в діяльності органів місцевого самоврядування та визначення місця серед них інноваційних технологій (підрозділи 1.1, 1.2). Метод

документального аналізу використано з метою напрацювання шляхів удосконалення правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування (підрозділ 3.1). У роботі використано також низку інших методів наукового пізнання.

Науково-теоретичне підґрунтя роботи становлять наукові праці провідних учених у галузі філософії, соціології, теорії управління, загальної теорії держави і права, адміністративного та інформаційного права.

Нормативною основою дисертаційного дослідження є норми Конституції України, законів та підзаконних нормативно-правових актів, які закріплюють правові засади використання інноваційних технологій у діяльності органів місцевого самоврядування. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів місцевого самоврядування, політико-правова публіцистика, довідкові видання.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що представлене наукове дослідження є одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права, в якому здійснено теоретичне узагальнення наукових праць учених, які досліджували проблемні питання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування, проаналізовано відповідну нормативно-правову базу та напрацьовано низку заходів, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування. Основні з них такі: вперше:

- розкрито співвідношення організаційно-технічних форм та

інформаційних методів управлінської діяльності органів місцевого самоврядування, у зв’язку з чим акцентується увага на тому, що інформаційні методи розвиваються швидше, ніж відбувається організаційно-технічне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, через що потенціал перших не реалізується повною мірою в роботі зазначених суб’єктів публічного управління;

- обґрунтовано, що пріоритетним напрямком удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування є підвищення рівня: прозорості та відкритості їх роботи для громадськості; доступності та оперативності надання ними адміністративних послуг населенню; ефективності, оперативності та результативності взаємодії з іншими суб’єктами публічного управління та представниками громадянського суспільства, що обумовлює необхідність активного впровадження в роботу органів місцевого самоврядування інформаційно-комунікаційних технологій, що також вимагає формування в них відповідного якісного інформаційно-технічного та кадрового базису;

- доведено, що метою механізму правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління у діяльність органів місцевого самоврядування є створення всіх необхідних правових умов для якісного та послідовного оновлення та вдосконалення форм і методів управлінської діяльності даних суб’єктів публічного управління, що, у свою чергу, має привести до: а) підвищення якості, доступності та оперативності надання органами місцевого самоврядування адміністративних послуг населенню;

б) посилення протидії корупції в органах місцевого самоврядування, зокрема шляхом підвищення прозорості та відкритості їх діяльності; в) покращення якості та ефективності взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державного управління та інститутами громадянського суспільства; г) підвищення ролі місцевого самоврядування у вирішенні суспільних справ регіонального, місцевого характеру;

- обстоюється позиція, що основними функціями механізму правового регулювання впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування є: а) регулятивна; б) гарантуюча;

в) комунікативна; г) освітньо-виховна; ґ) стимулююча; д) охоронна;

удосконалено:

- визначення поняття «інноваційна діяльність», під яким пропонується розуміти специфічний напрямок суспільно корисної діяльності, головним призначенням якої є вироблення на основі наукових знань нових ідей щодо подальшого розвитку тієї чи іншої сфери суспільного життя, а також вироблення нових та (або) вдосконалення наявних технологій, форм, засобів реалізації цих ідей, досягнення поставлених цілей зазначеного розвитку;

- характеристику значення інноваційної діяльності для вдосконалення функціонування органів місцевого самоврядування, яке полягає в тому, що така діяльність сприяє оновленню змісту роботи останніх, надає у їх розпорядження новітні інструменти організації та реалізації публічного управління, підвищує рівень якості, ефективності та дієвості публічного управління, а також зміцнює його потенціал щодо подальшого позитивного розвитку;

- розуміння форм управління діяльністю органів місцевого самоврядування, які являють собою зовнішнє вираження практичної діяльності органів місцевого самоврядування, здійснюваної ними у порядку та межах, визначених законодавством з метою реалізації покладених на них завдань і функцій;

- характеристику основних завдань механізму правового регулювання запровадження інноваційних технологій управління у діяльність органів місцевого самоврядування, якими є визначення: а) кола аспектів діяльності органів місцевого самоврядування, які потребують оновлення та вдосконалення; б) принципів, на яких ґрунтується впровадження інноваційних технологій; в) суб’єктного складу відносин щодо впровадження інноваційних технологій; г) кола повноважень суб’єктів, відповідальних за впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування; ґ) напрямків та форм взаємодії між цими суб’єктами в ході вирішення питань щодо впровадження інноваційних технологій; д) напрямків, форм, засобів, підстав, меж та порядку впровадження інноваційних технологій;

є) гарантій впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування того, що впровадження інноваційних технологій у діяльність органів місцевого самоврядування є ефективним засобом підвищення якості, ефективності та дієвості функціонування механізму місцевого самоврядування відповідно до нагальних умов і обставин суспільного розвитку;

- визначення поняття «методи управління у діяльності органів місцевого самоврядування» як сукупності способів та прийомів реалізації органами і посадовими особами місцевого самоврядування своєї компетенції;

- висновок, що на практиці інноваційні технології найчастіше реалізуються в організаційних формах та інформаційних методах роботи органів місцевого самоврядування, що є цілком зрозумілим в умовах розбудови в Україні інформаційного суспільства та розвитку концепції електронного врядування;

- обґрунтування, що завдяки правовим засобам процес впровадження

інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого

самоврядування набуває цілеспрямованого та послідовного вигляду, завдяки їм забезпечується його законність та відповідність загальновизнаним у державі й суспільстві цінностям;

- теза, що головною проблемою правового регулювання впровадження

інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого

самоврядування в Україні є не стільки недостатність таких правових засобів, як недосконалість механізму впровадження таких інноваційних технологій;

- пропозиції та рекомендації щодо можливостей використання зарубіжного досвіду впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що напрацьовані в роботі теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері - для подальшого розроблення проблемних питань, що виникають під час впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування (Акт про впровадження Науково-дослідного інституту публічного права від 27.02.2017

р);

- правотворчості - під час розробки проектів законів та підзаконних нормативно-правових актів, які мають на меті вдосконалення правового регулювання діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема, в частині запровадження інноваційних технологій управління (довідка Науково- дослідного інституту публічного права від 27.02.2017 р.);

- правозастосовній діяльності - з метою покращення практичної складової впровадження інноваційних технологій управління в діяльність органів місцевого самоврядування;

- освітньому процесі - при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право» та «Публічна служба» (акт впровадження у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 23.05.2017 р.).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на міжнародних та національних науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах: «Розвиток правової системи України в умовах сьогодення» (м. Харків, 6-7 травня 2016 р.), «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Дніпро, 1-2 липня 2016 р.), «Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні» (м. Харків, 15-16 липня 2016 р.), «Право як ефективний суспільний регулятор» (м. Львів, 17-18 лютого 2017 р.), «Правове забезпечення політики держави на сучасному етапі її розвитку» (м. Харків, 3-4 березня 2017 р.).

Структура дисертації. Роботаскладається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок. Робота містить список використаних джерел зі 182 найменувань, що розташований на 20 сторінках.

<< | >>
Источник: ГІЛІН ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. Дисертація подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Еще по теме ВСТУП:

  1. ВСТУП
  2. ВСТУП
  3. ВСТУП
  4. ВСТУП
  5. Вступ
  6. ВСТУП
  7. ВСТУП
  8. ВСТУП
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВСТУП
  12. ВСТУП
  13. ВСТУП
  14. ВСТУП
  15. ВСТУП
  16. ВСТУП
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -