<<
>>

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

У процесі аналізу проблем, які увійшли до розділу 1 дисертації, було зроблено такі висновки.

1. Рішення, прийняті контролюючим органом сфери оподаткування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Така дворівнева структура оскарження дій та рішень контролюючих органів у податковій сфері притаманна не лише Україні, а й Німеччині, США тощо.

Причому, як правило, доказування на цих двох стадіях відбувається з дотриманням різних процедур, а самі процедури врегульовані різними нормативно - правовими актами.

2. Досить часто визначення предмета доказування формується не лише за рахунок певних юридичних фактів, а й за рахунок включення до такої категорії норм права, які підлягають доказуванню. На нашу думку, доказування податково-правових норм при формуванні предмета доказування не потрібне. Таке твердження можливо зробити в силу того, що правовими нормами звичайно можуть обґрунтовуватися вимоги та заперечення сторін, на підставі правових норм здійснюється правозастосовна діяльність суду. Але навіщо проводити доказування певної правової норми, якщо вона санкціонована державою та підлягає застосуванню. У даному випадку ми можемо мати на увазі лише те, що певні правові норми можуть бути оскаржені сторонами в окремо визначеному порядку.

3. Предметом процесуального доказування мають бути всі реалізовані й наявні юридичні й доказові факти та обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Предмет доказування становлять усі без винятку обставини, які підлягають встановленню для законного й обґрунтованого вирішення справи. Така думка в загальному вигляді є найбільш правильною. Навіть у Кодексі адміністративного судочинства України законодавець, закладаючи в поняття «предмет доказування» багато аспектів, зрештою, все одно робить посилання на те, що предметом доказування, серед іншого, є обставини, які потрібно встановити при ухваленні судового рішення.

4. Не викликає сумнівів той факт, що сутність процесу доказування розкривається в динамічній діяльності сторін доказування. Тобто відбувається поетапний перехід від невідомого до відомого. Варто звернути увагу й на те, що для доказування саме в податкових спорах характерним є зворотний процес, коли певний відомий факт чи обставина породжують обставину невідому.

5. Співвідношення понять «предмет пізнання» та «предмет доказування» можливе з огляду на те, що предмет доказування можна вважати юридичним виразом предмета пізнання, як певної дослідницької діяльності суб’єктів щодо конкретного об’єкта, з певною метою, в конкретних умовах та обставинах. У свою чергу, поняття «предмет пізнання», безумовно, є ширшим за змістом, ніж поняття «предмет доказування». У той же час не всі факти та обставини, які входять до пізнавальної діяльності особи, будуть використовуватися нею при формуванні предмета доказування по конкретній справі.

6. У податкових правовідносинах, які складаються при вирішенні податкових спорів, предмет доказування насамперед спрямований на правильне та повне вирішення справи незалежно від етапу такого доказування (досудовий, у порядку адміністративного судочинства).

І якщо на першій (досудовій) стадії розв’язання податкового спору предмет доказування має лише певне формальне забарвлення, в силу передбаченої законом (Податковим кодексом України) структури доказування, то на другій (судовій) стадії предмет доказування набуває дуже важливого значення, адже доказування на цій стадіє відбувається вже на підставі Кодексу адміністративного судочинства України, який надає сторонам спору широкі права щодо можливості доведення власної правової позиції.

7. Ураховуючи недотримання нормативних приписів щодо розподілу обов’язку доказування при вирішенні податкових спорів на практиці, вбачається за доцільне проведення класифікації визначення предмета доказування залежно від суб’єкта здійснення доказової діяльності. Такий підхід, на нашу думку, є виправданим хоча б із тієї точки зору, що для кожної сторони податкового спору характерною є власна, притаманна лише їй, специфіка доказування. Так, предмет доказування може формуватися владною (контролюючим органом - суб’єктом владних повноважень) та зобов’язаною (платником податків) сторонами.

<< | >>
Источник: ЩЕРБАКОВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА. ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ В ПОДАТКОВИХ СПОРАХ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків - 2015. 2015

Еще по теме ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 2
  3. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
  4. Висновки до розділу 3
  5. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  6. Висновки до розділу І
  7. Висновки до розділу 3
  8. Висновки до РОЗДІЛУ І
  9. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
  10. Висновки до розділу 1
  11. Висновки до РОЗДІЛУ ІІ
  12. Висновки до розділу 2
  13. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
  14. Висновки до розділу 4
  15. Висновки до розділу 3
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -