<<

Правові засади кадрових процедур в Національній поліції України та місце серед них адміністративно-правового регулювання

Не викликає сумнівів, що ефективність правового регулювання є передумовою успішної реалізації будь-якої реформи. Тому не дивно, що в контексті євроінтеграції уряд активно продовжує приймати нові законодавчі акти, орієнтовані передусім на вдосконалення процедурно-процесуальних аспектів діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування й гармонізацію українського законодавства з європейськими нормами та стандартами.

Одним із таких нормативно-правових актів став новоприйнятий базовий Закон України «Про Національну поліцію», що продовжує активно обговорюватися в наукових колах, оскільки не лише кардинально трансформує міліцію в поліцію, але й змінює підходи до кадрового забезпечення даного органу. Власне, від того, як буде організована робота з кадрами, наскільки ефективними будуть кадрові процедури, залежить ефективність виконання функцій і завдань, поставлених перед Національною поліцією України.

Проте, незважаючи на законодавчі новели в даному напрямку: включення представників громадськості до складу поліцейських комісій, проведення конкурсу на посади, відкритий конкурс до патрульної поліції та ін., низка недоліків процедурного характеру потребує подальшого вирішення. Зокрема, передбачений конкурс є обов’язковим лише для посад молодшого складу Національної поліції, а призначення на посади середнього та вищого складу й надалі відбуватиметься за «старою» схемою - на розсуд керівництва, тобто не є обов’язковим. Жодних конкурсних процедур та контролю громадськості не передбачено й щодо ротації кадрів. Не запланована учать поліцейських комісій і в процесі прийому на навчання до вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку поліцейських. Ці та інші недоліки свідчать про актуальність дослідження адміністративно-правових засад кадрових процедур в Національній поліції України і пошуку шляхів їх подальшого вдосконалення.

Правове підґрунтя управління кадрами державних органів влади, у т.ч.

органів внутрішніх справ, є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців: В.Б. Авер’янова, М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, М.М. Дивака, А.М. Клочка, А.Т. Комзюка, Ю.Ф. Кравченка, Н.П. Матюхіної, В.М. Плішкіна та ін. Питання реформування органів внутрішніх справ та адміністративно-правового врегулювання діяльності Національної поліції України знаходить своє висвітлення в працях О.А. Банчука, Є.Ю. Захарова, О.А. Мартиненка та інших експертів Центру політико-правових реформ в Україні. Незважаючи на це, проблематика адміністративно-правового регулювання кадрових процедур в Національній поліції України залишається малодослідженою, що обумовлює актуальність обраної тематики наукового пошуку.

Варто зазначити, що підвищення ефективності кадрових процедур є одним із напрямків Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 рр., що передбачає вирішення у т.ч. наступних важливих завдань: 1) розробка національної системи оцінювання якості освіти; 2) формування узгодженої системи оцінювання отриманих знань, умінь та навичок за результатами підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації згідно з вимогами, необхідними для виконання роботи за певною професією, посадою, а також формування системи оцінювання під час добору фахівців; 3) запровадження системи безперервного професійного навчання кадрів; 4) створення механізму професійної адаптації новопризначених працівників; 5) запровадження періодичного оцінювання результатів професійної діяльності працівників та ін. [43].

На необхідності розробки нових критеріїв та процедур відбору персоналу наголошується і в підготовленій Центром політико-правових реформ Стратегії розвитку органів внутрішніх справ, що включає такі заходи:

1) доведення до відома персоналу усіх вакансій з одночасним створенням умов безперешкодного доступу кандидатів до участі у конкурсному відборі;

2) запровадження нових якісних критеріїв та процедур відбору кандидатів на службу (окрім фізичних якостей кандидата, оцінюються розумові здібності, особливості мотивації й самоконтролю, обачність, знання власних переваг і недоліків, здатність розуміти почуття інших і вміння впливати на них, уміння будувати й підтримувати робочі взаємовідносини, впевненість у власних силах, уміння слухати й спілкуватися, здатність брати ініціативу на себе і підтримувати оптимістичний настрій колег, уміння працювати у групі, здатність засвоювати нові знання й уміння); 3) розробка процедури тестування та відбору кандидатів на службу за рейтинговою системою; 4) розробка двоступеневої процедури конкурсного відбору для кандидатів на керівні посади регіонального рівня, що містить оцінку загальної компетенції та компетенції у спеціальних галузях, та ін.; 5) забезпечення відеофіксації усіх етапів проходження іспитів персоналом та кандидатів на службу в присутності представників громадськості; 6) створення однакових умов для роботи чоловіків та жінок із врахуванням засад тендерної рівності, а також розробка антидискримінаційних механізмів прийняття на роботу та кар’єрного зростання; 7) періодична переатестація кадрів (зміна критеріїв атестації) за участю незалежних представників громадськості в атестаційних комісіях та з використанням відкритих відгуків жителів району; 8) введення штрафів в якості дисциплінарного заходу та ін.

[31].

Проте, вважаємо, що всі ці заходи можливо практично здійснити лише за умови ефективного адміністративно-правового забезпечення кадрових процедур в Національній поліції України. Проаналізуємо сучасний стан вирішення даного питання. Зокрема, на сьогодні кадрові процедури та інші аспекти, пов’язані з їх розробкою та реалізацією в процесі управління кадрами поліції, регламентуються низкою нормативно-правових актів:

1) спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність виключно органів Національної поліції України: Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-УШ [18]; Указами Президента України «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях» від 09.12.2015 р. № 691/2015 [53], «Про символіку Національної поліції України» від 09.12.2015 р. № 692/2015 [54], «Про День Національної поліції України» від 09.12.2015 р. № 693/2015 [55]; Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національну поліцію» від

28.10.2015 р. № 877 [48], «Про утворення Національної поліції України» від

02.09.2015 р. № 641 [49], «Про утворення територіальних органів

Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 р. № 730 [50], «Про однострій

поліцейських» від 30.09.2015 р. № 823 [51], «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. № 988 [52]; Наказами Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських» від 17.11.2015 р. № 1465 [56], «Про затвердження Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади» від 25.12.2015 р. № 1631 [77]; «Про затвердження Порядку складання Присяги працівниками Національної поліції» від 09.11.2015 р. № 1453 [57] та ін.;

2) загальними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність правоохоронних органів в Україні та аспекти їх кадрового забезпечення: Законом України «Про Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ

України» від 22.02.2006 р.

№ 3460-IV [41] та ін.; Постановою Кабінету Міністрів УРСР «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР» від 29 липня 1991 р. № 114 [39] та іншими постановами Кабінету Міністрів України; Наказами МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України» від 22.03.2005 р. № 181 [42], «Про затвердження Інструкції щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України» від 28.07.2004 р. № 842 [78], «Про затвердження Інструкції з організації обліку кадрів в системі Міністерства внутрішніх справ України» від 30.12.2005 № 1276 [79], «Про затвердження Положення про Департамент кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України» від 17.02.2012 року № 143 [16], «Про затвердження Положення про порядок формування кадрового резерву на керівні посади в Міністерстві внутрішніх справ України, його територіальних органах та підрозділах» від 17.09.2012 р. № 808 [44], «Про затвердження Правил поведінки та

професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» від 22.02.2012 р. № 155 [45], «Про затвердження Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України» від 13.04.2012 р. № 318 [46], «Про затвердження Положення з організації перевірки рівня фізичної підготовки кандидатів на службу в органах внутрішніх справ України» від 02.07.2013 р. № 636 [80], «Про затвердження Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України» 15.01.2015 р. № 29 [47] та ін.

Ще навесні 2014 р. реформа міліції вийшла на перший план, викликана нагальною потребою викорінення корупції з вітчизняної системи правоохоронних органів. Восени 2014 р. Міністром внутрішніх справ України Арсеном Аваковим було представлено концепцію реформи Міністерства внутрішніх справ, основою якої було створення Національної поліції. Далі протягом 2014-2015 рр. відбувалася робота над Законом «Про Національну поліцію», причому було підготовлено декілька його варіантів - президентський («Про поліцію і поліцейську діяльність») та урядовий («Про Національну поліцію»). 21.05.2015 р. Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект № 2822 «Про Національну поліцію», а

02.07.2015 р. - у другому читанні. 04.08.2015 р. Президент України підписав Закон «Про Національну поліцію», який у цілому набув чинності через три місяці з дня, наступного після дня офіційної публікації (06.08.2015 р.). Отже,

07.11.2015 р. набули чинності Закон України «Про Національну поліцію» і Положення «Про Національну поліцію», затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р.

Крім того, Національною громадською платформою «Реформуємо МВС: прозорість та відповідальність» було підготовлено Типовий порядок проведення конкурсу на службу до Національної поліції України (наразі вже затверджено Наказ МВС України «Про затвердження Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади» від 25.12.2015 р. № 1631) та проект Положення «Про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантної посади середнього та вищого складу Національної поліції України» [81], що вважаємо досить позитивним кроком, адже в Законі України «Про Національну поліцію» не передбачена обов’язковість проведення конкурсу для посад середнього та вищого складу, про що йтиметься далі. Отже, розглянемо адміністративно-правові засади кадрових процедур в Національній поліції України, що містяться передусім у спеціальному Законі України «Про Національну поліцію».

Так, розділ VI Закону «Про Національну поліцію» регламентує процедури добору на посаду поліцейського. Зазначається, що громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліцію, з метою визначення стану їхнього здоров’я зобов’язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Також громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліцію, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі (ст. 50). Згідно зі ст. 51, для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об’єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії. До складу такої комісії, окрім представників, визначених Міністром внутрішніх справ України не з числа поліцейських та керівників поліції, входять два представники громадськості, рекомендовані Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, з числа осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет [18]. Вважаємо дану норму позитивною новелою законодавства.

Розглядаючи новоприйнятий закон, слід звернути увагу й на інші позитивні моменти, на яких наголошує О.А. Банчук: 1) інституційне розділення МВС і поліції - поліція працюватиме окремо як професійний орган, який здійснюватиме поліцейські повноваження (деполітизація діяльності поліції); 2) сервісна функція поліції (надання поліцейських послуг суспільству щодо підтримки належного рівня безпеки); 3) унормування різних процедур застосування поліцейських заходів, спецзасобів, тощо (на рівні закону, що зменшує ризик для зловживань); 4) процедура відкритого конкурсу - будь-якій особі, старшій 18 років, яка має щонайменше повну загальну освіту і хороший стан здоров’я, відкривається шлях до поліцейської посади; до відбору поліцейських залучена громадськість [82].

Крім того, варто звернути увагу, що з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов’язки за відповідною вакантною посадою, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (ст. 52). Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади. При цьому, обов’язково проводиться серед осіб, які вперше приймаються на службу в поліцію з призначенням на посади молодшого складу поліції [18]. Проте, на нашу думку, суттєвим прорахунком і навіть свого роду проявом дискримінації є той факт, що не на всі посади поліцейського претенденти обираються за конкурсом. Мова йде про посади середнього та вищого керівного складу, на які доцільно було б, навпаки, встановити ще «жорсткіший» конкурс, натомість, він повністю відсутній. Тобто процедури просування (підвищення) по службі мають відбуватися на конкурсній основі, а не за традиційним «поданням» вищого керівництва.

Слід відмітити, що конкурс проводиться відповідно до Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади, що затверджується Міністром внутрішніх справ України (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від

25.12.2015 р. № 1631) і який визначає: 1) умови проведення конкурсу; 2) вимоги щодо оприлюднення інформації про вакантну посаду державної служби та оголошення про проведення конкурсу; 3) повноваження поліцейської комісії при проведенні конкурсу; 4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі; 5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на службу в поліції та/або зайняття вакантних посад; 6) методи оцінювання кандидатів на службу в поліції та/або на зайняття вакантних посад державної служби [58]. У цілому ж характерними рисами сучасної процедури проведення конкурсу на посаду можна назвати відкритість, гласність, демократичність, рівноправність, адже, наприклад, претендент на посаду наділений правом подавати додаткові заяви, клопотання та документи для розгляду комісією, оскаржувати рішення поліцейської комісії перед вищою комісією чи керівництвом Національної поліції.

Зазначимо, що стосовно претендентів на зайняття тієї чи іншої посади (допущеними до цього етапу конкурсу) проводяться детальні перевірки, а саме: спеціальна перевірка, перевірка стану здоров’я, перевірка фізичного стану, психологічне вивчення. При цьому, психологічне вивчення здійснюється за спеціальними методиками, затвердженими керівником Національної поліції або його заступником, із можливим застосуванням спеціальних технічних засобів - психо-фізіологічних приладів, сертифікаційні та технічні вимоги щодо яких затверджуються Кабінетом Міністрів України [58]. Стосовно даного питання вважаємо слушним підкреслити, що висновок за результатами психологічного вивчення носить рекомендаційний характер і доводиться до відома поліцейської комісії для урахування, хоча, на наш погляд, на сучасному етапі психодіагностиці слід приділити більшу увагу, зважаючи на складні, стресові, часом ненормовані умови праці та інші негативні фактори, з якими повсякденно стикається поліцейський у своїй професійній діяльності.

У свою чергу, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від

17.12.2015 р. № 1583 був затверджений Порядок психофізіологічного обстеження кандидатів на службу в поліції та Порядок обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності кандидатів на службу в поліції відповідно до ст. 50 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою належної організації проведення психофізіологічного обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності кандидатів на службу в поліцію [83]. Зокрема, Порядок психофізіологічного обстеження кандидатів на службу в поліції визначає вимоги до кандидатів на службу в поліції щодо їх придатності за індивідуальними психофізіологічними особливостями та організаційні засади проведення професійного психофізіологічного відбору (психофізіологічного обстеження). Обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності кандидатів на службу в поліцію (первинний профілактичний наркологічний огляд) проводиться відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 50 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови Кабінету Міністрів України

від 06.11.1997 р. № 1238 «Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення» та Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.11.1997 р. № 339 «Про вдосконалення системи

профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов’язкових профілактичних наркологічних оглядів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.1997 р. за № 586/2390.

Також відмітимо, що Наказом МВС України від 02.07.2013 р. № 636 затверджено Положення з організації перевірки рівня фізичної підготовки кандидатів на службу в органах внутрішніх справ України. Так, рівень фізичної підготовки кандидатів перевіряється шляхом проведення тестування їх основних фізичних якостей і навичок (сили, витривалості, швидкості, гнучкості, спритності) з метою визначення придатності до служби та спроможності переносити фізичні навантаження без зниження

працездатності при виконанні оперативно-службових завдань. Ознайомлення кандидатів з вправами та нормативами з фізичної підготовки, умовами та вимогами щодо їх виконання здійснюють працівники підрозділів кадрового забезпечення в день звернення кандидата із заявою про прийняття на службу, вони ж повідомляють кандидата про дату, час та місце проведення тестування, до якого комісія допускає осіб, які пройшли медичне обстеження та визнані придатними до служби за станом здоров’я [80].

Досліджуючи кадрові процедури в Національній поліції України, слід звернути увагу і на процедуру атестування поліцейських (ст. 57), яке проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар’єри. Атестування поліцейських проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для

вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Крім того, особливості атестування містяться і в Наказі МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України» від 22.03.2005 р. № 181 [42] і, зокрема, в Наказі МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських» від 17.11.2015 р. № 1465 [56]. Проте, вважаємо доцільним у Законі «Про Національну поліцію» уточнити склад атестаційних комісій і передбачити обов’язкове залучення

громадськості.

Також новоприйнятий закон в цілому регламентує процедури переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції, професійного навчання (первинної професійної підготовки, підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, післядипломної освіти, службової підготовки), звільнення та ін. Проте, дані норми є узагальненими і потребують деталізації в спеціальних інструкціях чи положеннях стосовно їх реалізації саме в Національній поліції Україні, враховуючи специфіку її діяльності, на відміну від чинних на сьогодні і присвячених органам внутрішніх справ загалом.

Тобто, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що адміністративно-правові засади кадрових процедур в Національній поліції на сьогодні достатньо врегульовані, проте, дане регулювання носить більше декларативний характер і потребує удосконалення безпосередньо у правозастосовчій діяльності із врахуванням вказаних недоліків щодо обов’язковості конкурсу для посад вищої ланки, процедур атестації, ротації, тощо.

<< | >>
Источник: ГРІТЧІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Еще по теме Правові засади кадрових процедур в Національній поліції України та місце серед них адміністративно-правового регулювання:

  1. Поняття і значення кадрових процедур в Національній поліції України як об’єкта адміністративно-правового регулювання
  2. Правові засади діяльності військових прокуратур в Україні та місце серед них адміністративно-правового регулювання
  3. Правові засади надання поліцейських послуг в Україні та місце серед них адміністративно-правового регулювання
  4. Адміністративно-правові форми оцінювання ефективності кадрових процедур в Національній поліції України
  5. Правові засади оскарження рішень, дій і бездіяльності державного виконавця та місце серед них адміністративно-правового регулювання
  6. Адміністративно-правовий статус суб’єктного складу кадрових процедур в Національній поліції України
  7. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
  8. РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
  9. ГРІТЧІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017, 2017
  10. Класифікація кадрових процедур в Національній поліції України
  11. Об’єкт і предмет кадрових процедур в Національній поліції України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -