<<

3.1. Удосконалення адміністративного законодавства, що регламентує кадрові процедури в Національній поліції України

Із прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від

02.07.2015 р. № 580-VIII [18] відбувся ряд змін у сфері кадрового забезпечення органів внутрішніх справ: підвищилися вимоги до професійної підготовки поліцейських, посилився конкурс кандидатів на посади, ускладнилася процедура атестування поліцейських, розпочали свою роботу поліцейські комісії за участю представників громадських організацій, вплив яких суттєво розширився у сфері управління й контролю за поліцією, здійснюється обов’язкове атестування колишнього кадрового складу міліції із відповідними подальшими структурними, кількісними та якісними змінами в апараті новоствореної Національної поліції, тощо.

Проте, адміністративне законодавство, що регулює кадрові процедури в Національній поліції України, потребує подальшого розвитку й вдосконалення, зважаючи на незавершеність формування законодавчої бази, яка регламентує діяльність інституту поліції в Україні в цілому.

По-перше, прийняті спеціальні нормативно-правові акти, якими врегульовується порядок формування й функціонування органів поліції, діяльність їх посадових осіб, адміністративно-правовий статус поліцейського, пов’язані з ним вимоги й обмеження, не охоплюють усі аспекти кадрового забезпечення, які й надалі продовжують регулюватися загальними нормативно-правовими актами, які поширюються на органи Міністерства внутрішніх справ України. Так, й досі не прийнято

Дисциплінарний статут Національної поліції України, положення про структурні підрозділи Національної поліції, зокрема, й про Департамент кадрового забезпечення Національної поліції та інші, регламент Національної поліції, інструкції щодо проведення окремих кадрових процедур, тощо.

По-друге, потребують вдосконалення вже прийняті спеціальні нормативно-правові акти, враховуючи наявні недоліки й колізії в Законі України «Про Національну поліцію». Наприклад, у законі не передбачено обов’язкової вимоги щодо проведення конкурсу на посади середнього та вищого складу поліції (наразі конкурс є обов’язковим лише для посад молодшого складу), неврегульованими залишаються процедури переміщення та просування по службі, які й надалі відбуваються без відкритого конкурсу за традиційною схемою «особистих зв’язків», невизначеним є правовий статус профспілкової організації Національної поліції, її контрольні повноваження, так як і контрольні й наглядові процедури в цілому.

Зазначене вище обумовлює актуальність як теоретичних, так і практичних досліджень шляхів удосконалення адміністративного законодавства, що регламентує кадрові процедури в Національній поліції України.

До проблематики вивчення й вдосконалення адміністративного законодавства у сфері кадрового забезпечення органів державної влади й, зокрема, органів внутрішніх справ, міліції й поліції зверталися вітчизняні та зарубіжні правознавці: В.Б. Авер’янов, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.А. Банчук, В.М. Бесчастний, Ю.П. Битяк, В.М. Вац, Є.Ю. Захаров, Т.Є. Кагановська, А.М. Клочко, А.Т. Комзюк, Ю.Ф. Кравченко, М.Ф. Криштанович, О.А. Мартиненко, Н.П. Матюхіна, В.М. Плішкін, В.Л. Фільштейн та ін. Проте, виходячи з того, що сучасне нормативно- правове забезпечення діяльності Національної поліції, у т.ч. процедур її кадрового забезпечення, знаходиться на стадії формування й модернізації, адміністративне законодавство, що регламентує кадрові процедури в

Національній поліції України, є малодослідженим, потребує подальшого вивчення й вдосконалення.

Досліджуючи адміністративне законодавство у сфері проведення кадрових процедур в органах Національної поліції, варто передусім звернути увагу на нещодавно прийняті спеціальні нормативно-правові акти, які врегульовують кадрові процедури виключно в Національній поліції України, враховуючи особливий адміністративно-правовий статус поліцейського, специфіку завдань і функцій поліції: 1) Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-УШ [18]; 2) Постанову Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної поліції України» від 02.09.2015 р. № 641 [49]; 3) Постанову Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 р. № 730 [50]; 4) Постанову Кабінету Міністрів України «Про однострій поліцейських» від

30.09.2015 р. № 823 [51]; 5) Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Національну поліцію» від 28.10.2015 р.

№ 877 [48]; 6) Постанову Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. № 988 [52]; 7) Указ Президента України «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях» від

09.12.2015 р. № 691/2015 [53]; 8) Указ Президента України «Про символіку Національної поліції України» від 09.12.2015 р. № 692/2015 [54]; 9) Указ Президента України «Про День Національної поліції України» від

09.12.2015 р. № 693/2015 [55].

Важливе значення в контексті розвитку законодавства, яке регламентує кадрові процедури в Національній поліції України, мають і інші спеціальні нормативно-правові акти - нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України: 1) Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку складання Присяги працівниками Національної поліції» від 09.11.2015 р. № 1453 [57]; 2) Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських від 17.11.2015 р. №1465 [56]; 3) Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади» від 25.12.2015 р. № 1631 [77], тощо.

Оскільки, як вже відмічалося вище, багато аспектів з управління кадрами й кадрового забезпечення органів Національної поліції залишаються неврегульованими спеціальним законодавством, вони продовжують регулюватися й наступними загальними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність правоохоронних органів в Україні: 1) Законом України «Про Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 р. № 3460-IV [41]; 2) Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Положення про Департамент кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України» від 17.02.2012 р. № 143 [16]; 3) Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Положення про порядок формування кадрового резерву на керівні посади в Міністерстві внутрішніх справ України, його територіальних органах та підрозділах» від 17.09.2012 р.

№ 808 [44]; 4) Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України» від 22.02.2012 р. № 155 [45]; 5) Наказом

Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України» від 28.07.2004 р. № 842 [78]; 6) Наказом

Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з організації обліку кадрів в системі Міністерства внутрішніх справ України» від 30.12.2005 р. № 1276 [79], тощо.

У зв’язку з цим, першочерговими заходами з удосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує кадрові процедури в Національній поліції України, вважаємо необхідність прийняття Закону України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України» (проект Закону від 1 лютого 2016 р. № 3857 «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» знаходиться на розгляді [155]), яким визначатимуться сутність службової дисципліни в Національній поліції, повноваження поліцейських та їх керівників з її дотримання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» [18], підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Наразі Закон України «Про Національну поліцію» фактично не змінює існуючої системи дисциплінарної відповідальності поліцейських, що негативно впливає на дієвість інституту відповідальності працівників поліції, яка має бути підвищеною й «прозорою» для громадського суспільства.

Доцільними також є підготовка й прийняття Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Регламенту Національної поліції України». Крім того, було оприлюднено, наприклад, проект Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції» [156], підготовлено проект «Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України» [153], тощо. На нашу думку, аналогічно мають бути підготовлені, оприлюднені та затверджені накази щодо діяльності кожного структурного підрозділу Національної поліції України, затверджені відповідні положення (а також типові положення про управління, відділи в структурі конкретного департаменту, тощо) та інструкції з організації діяльності з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до вимог Закону України «Про Національну поліцію».

Також слід звернути увагу на внесення необхідних змін до Закону України «Про Національну поліцію». Так, наприклад, ст. 13 закону містить перелік підрозділів, які входять до складу Національної поліції: кримінальна поліція; патрульна поліція; органи досудового розслідування; поліція охорони; спеціальна поліція; поліція особливого призначення [18]. Проте, вважаємо доцільним детально регламентувати правовий статус й компетенцію даних структурних одиниць в окремих інструкціях, затверджених наказами Міністерства внутрішніх справ, про що вже йшлося вище.

Як зазначає О.А. Банчук з цього приводу, таке зауваження спрямоване на захист прав осіб, які мають розуміти, які ж функції виконує той чи інший підрозділ поліції [157]. Тому, на думку автора, слід визначити їх функції у загальнодоступному документі, із чим варто погодитися.

Окрему увагу варто звернути на те, що Закон «Про Національну поліцію» не містить обов’язкової вимоги щодо проведення конкурсу на всі без виключення посади поліцейських, хоча і урядовою Стратегією розвитку органів внутрішніх справ, і Коаліційною угодою парламентських фракцій 2014 року було передбачено повсюдне застосування конкурсного порядку зайняття посад в поліції, у т.ч. і керівних [158]. Натомість, зараз ст. 52 закону передбачає, що конкурс обов’язково проводиться лише на посади молодшого складу серед осіб, які вперше приймаються на службу (з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов’язки за відповідною вакантною посадою, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади) [18].

На нашу думку, конкурсна процедура прийняття на посади має бути обов’язковою для всіх посад, оскільки з врахуванням ролі, функцій і завдань керівних ланок апарату поліції для посад середнього та вищого керівного складу, навпаки, має застосовуватися більш ретельна, посилена конкурсна процедура. Зокрема, пропонуємо на керівні посади ввести обов’язкову умову проходження - дослідження на поліграфі. Висновок за результатами психологічного вивчення має носити не рекомендаційний, а обов’язковий характер.

Також процедури просування (підвищення) по службі мають відбуватися на конкурсній основі, а не за традиційним «поданням» вищого керівництва. Загалом закон регламентує процедури переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції, професійного навчання (первинної професійної підготовки, підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, післядипломної освіти, службової підготовки), звільнення та ін. Проте, дані норми є узагальненими і потребують деталізації в спеціальних інструкціях чи положеннях стосовно їх реалізації саме в Національній поліції Україні, враховуючи специфіку її діяльності, на відміну від чинних на сьогодні і присвячених органам внутрішніх справ загалом.

Досліджуючи шляхи вдосконалення законодавства у сфері кадрового забезпечення органів поліції, відмітимо, що підготовлено й розглядається проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо діяльності Професійної спілки працівників Національної поліції» від 01.02.2016 р. № 3853 [76]. Вважаємо, що прийняття даного законопроекту є доцільним, оскільки в ст. 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість утворення працівниками поліції для захисту своїх прав та законних інтересів професійних об’єднань та професійних спілок [18], проте, законом не закріплено за Професійною спілкою працівників Національної поліції здійснення функції громадського контролю, його форми та методи, повноваження щодо укладення угод на рівні обласних, міських та районних підрозділів Національної поліції з профспілковою стороною з визначенням прав і обов’язків сторін, тощо.

Загалом Закон України «Про Національну поліцію» не закріплює чіткого механізму громадського контролю, як і зовнішнього контролю в цілому. Іншим аспектом законодавства, що потребує вдосконалення, є питання нагляду за діяльністю поліції, оскільки Законом України «Про Національну поліцію України» не визначено, чи здійснюється нагляд за поліцією, ким і в яких межах.

Цілком очевидно, що нагляд за діяльністю органів поліції має бути покладений на прокурорів. Тому пропонуємо внести окрему статтю «Контроль та нагляд за діяльністю Національної поліції України».

Отже, в результаті проведеного дослідження доходимо висновку, що адміністративне законодавство, яке регламентує проведення кадрових процедур у Національній поліції, наразі потребує суттєвого вдосконалення, основними шляхами якого, на нашу думку, варто визначити наступні:

1) прийняти Закон України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України»;

2) підготовити й затвердити Регламент Національної поліції України відповідним наказом Міністерства внутрішніх справ України;

3) прийняти проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо діяльності Професійної спілки працівників Національної поліції»;

4) підготовити, оприлюднити та затвердити накази щодо діяльності кожного структурного підрозділу Національної поліції України, відповідні положення (а також типові положення про управління, відділи в структурі конкретного підрозділу, тощо) та інструкції з організації діяльності (у т.ч. й Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України) з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до вимог Закону України «Про Національну поліцію»;

5) затвердити інструкції щодо проведення окремих кадрових процедур в Національній поліції України: кадровий облік, кадровий аудит, документообіг, тощо;

6) зробити обов’язковим проходження конкурсної процедури прийняття на посади для всіх посад;

7) встановити для посад середнього та вищого керівного складу більш ретельну, посилену конкурсну процедуру (обов’язкове проходження дослідження на поліграфі, врахування висновку за результатами психологічного вивчення має носити не рекомендаційний, а обов’язковий характер, тощо);

8) процедури просування (підвищення) по службі мають відбуватися на конкурсній основі, а не за традиційним «поданням» вищого керівництва;

9) деталізувати в спеціальних інструкціях чи положеннях процедури переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції, професійного навчання (первинної професійної підготовки, підготовки у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, післядипломної освіти, службової підготовки), звільнення та ін., норми щодо яких в Законі України «Про Національну поліцію» є узагальненими;

10) закріпити сферу впливу, підстави, функції та повноваження суб’єктів зовнішнього контролю, у т.ч. громадського, а також нагляду за діяльністю поліції і, зокрема, за проведенням кадрових процедур в органах поліції.

<< | >>
Источник: ГРІТЧІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Еще по теме 3.1. Удосконалення адміністративного законодавства, що регламентує кадрові процедури в Національній поліції України:

  1. Адміністративно-правові форми оцінювання ефективності кадрових процедур в Національній поліції України
  2. Поняття і значення кадрових процедур в Національній поліції України як об’єкта адміністративно-правового регулювання
  3. Адміністративно-правовий статус суб’єктного складу кадрових процедур в Національній поліції України
  4. Правові засади кадрових процедур в Національній поліції України та місце серед них адміністративно-правового регулювання
  5. РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
  6. ГРІТЧІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017, 2017
  7. 3.1. Удосконалення адміністративного законодавства, що регламентує надання поліцейських послуг
  8. Класифікація кадрових процедур в Національній поліції України
  9. Контроль та нагляд за проведенням кадрових процедур в Національній поліції України
  10. Об’єкт і предмет кадрових процедур в Національній поліції України
  11. Форми та методи проведення кадрових процедур в Національній поліції України
  12. Розмежування правовідносин, які виникають під час кадрових процедур в Національній поліції України
  13. Історико-правовий аналіз кадрових процедур в правоохоронних органах та сучасний стан їх реалізації в Національній поліції України
  14. РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
  15. РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ
  16. Удосконалення законодавства у сфері адміністративно- правового статусу прокуратури України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -