<<

Висновки до розділу 1

1. Запропоновано розуміти кадрову процедуру в Національній поліції України як установлену відповідно до норм адміністративного законодавства впорядковану послідовність дій щодо добору, навчання, підготовки, розстановки кадрів, проходження служби, атестації, мотивації, просування та переміщення по службі, вивільнення, які є елементами управління кадрами і у своїй сукупності становлять процес кадрового забезпечення Національної поліції України, що здійснюється з метою комплектації поліції висококваліфікованими професіоналами для ефективного виконання покладених на неї функцій і завдань.

2. Обґрунтовано, що кадрові процедури є базовими складовими організації процесу й безпосереднього здійснення управління кадрами, від якості, чіткості та однозначності яких прямо залежать результативність діяльності Національної поліції України й, відповідно, ступень задоволення потреб і запитів громадян.

3. З’ясовано, що значення кадрових процедур в Національній поліції України полягає у наступному: 1) забезпечення організації та реалізації своєчасних, в повному обсязі, з дотриманням встановлених законодавчих вимог, справедливих та ефективних (при мінімальних витратах й найвищих результатах) добору, навчання, підготовки, адаптації, розстановки, атестації й оцінювання, виховання, зміцнення дисципліни, мотивації кадрів, проходження, просування та переміщення по службі, обліку, аудиту, вивільнення кадрів, тощо; 2) оптимізація, спрощення та «відкритість» процесу кадрового забезпечення й управління кадрами, модернізація та інформатизація управління кадрами в цілому та окремих їх складових; 3) упорядкування, уніфікація та формалізація кадрової роботи, сприяння чіткому виконанню покладених функцій і завдань; забезпечення ефективної взаємодії між органами поліції; 4) забезпечення соціально-партнерських відносин між громадянами, Національною поліцією України та державою, налагодження громадського контролю за її діяльністю, підвищення рівня довіри населення до правоохоронних органів; 5) досягнення завдань реформи органів внутрішніх справ - очищення влади, подолання й запобігання корупції, деполітизація, демілітаризація, децентралізація й гуманізація діяльності поліції, підвищення рівня професіоналізму, психологічної стійкості та адаптованості поліцейських до роботи в сучасних умовах, забезпечення сервісного характеру надання «поліцейських послуг», тощо.

4. Виокремлено та проаналізовано основні історичні періоди у становленні й розвитку кадрових процедур в правоохоронних органах України та новоствореній Національній поліції: 1) радянський період (19221990 рр.); 2) період початкових реформ у незалежній Україні (1991-2000 рр.); 3) період активного розвитку кадрового забезпечення органів внутрішніх справ (2000-2010 рр.); 4) період сучасних кадрових інновацій та реформ, пов’язаних зі створенням Національної поліції України (2010-2015 рр.).

5. Обґрунтовано, що позитивні наслідки розвитку кадрових процедур в Україні знайшли своє втілення в новому Законі «Про Національну поліцію», який має змінити підхід не лише до кадрових процедур, але й до інституту поліції в цілому, підвищуючи рівень суспільної довіри до неї, взаємодії з громадськістю та перехід на надання так званих «сервісних» поліцейських послуг. При цьому, акцент зроблено на тому, що даний законодавчий документ не позбавлений недоліків (відсутність обов’язкового конкурсу на посади вищих рівнів, чітких процедур ротації, яка й надалі відбувається «на розсуд керівництва», відсутність гарантій відкритості конкурсу, тощо), які в практиці правозастосування потребуватимуть перегляду й вирішення.

6. Обґрунтовано основні критерії розмежування правовідносин, які виникають під час кадрових процедур у Національній поліції: об’єкт, суб’єкт та зміст правовідносин.

7. Визначено, що об’єктом адміністративних правовідносин під час кадрових процедур у Національній поліції України є діяльність органів поліції, пов’язана із виконанням покладених на неї державою функцій і повноважень, як правило, владно-розпорядчого характеру, і контролем за їх виконанням - у сфері виконавчої влади та у внутрішньоуправлінській сфері під час організації добору й приймання на службу в поліцію, розстановки кадрів, атестування, присвоєння й позбавлення спеціальних звань, тощо. Натомість, об’єкт трудових правовідносин під час кадрових процедур у Національній поліції становить діяльність органів поліції щодо підготовки професійних і кваліфікованих кадрів, навчання й підвищення кваліфікації, оптимального використання праці й забезпечення проходження служби - встановлення й регулювання оптимальних умов праці, у т.ч.

режиму робочого часу й відпочинку, оплати праці, трудової дисципліни, охорони й безпеки праці, тощо.

8. Розмежовуючи правовідносини під час кадрових процедур в Національній поліції за суб’єктом таких відносин, відмічається, що в адміністративних правовідносинах обов’язково однією зі сторін виступає суб’єкт владних повноважень (держава в особі уповноваженого органу Національної поліції, керівник органу поліції відповідного рівня, підрозділи й структури відповідно до ієрархічної структури поліції і т.п.), а у випадку трудових правовідносин сторонами є орган Національної поліції (уповноважений державою) як роботодавець, претенденти на прийняття на службу й безпосередньо працівники органів поліції.

9. Розмежування правовідносин під час кадрових процедур в Національній поліції за змістом полягає у тому, що змістом трудових правовідносин є трудова, а адміністративних - виконавчо-розпорядча діяльність, що, у свою чергу, обумовлює специфіку форм і методів нормативноправового врегулювання відповідних правовідносин. Зокрема, правовідносини, які опосередковують виконавчо-розпорядчу діяльність у сфері кадрових процедур, віддзеркалюють характер нерівності й підпорядкування сторін (один працівник підлеглий іншому), через що правове регулювання здійснюється переважно методом владних приписів. На відміну від цього, в трудових правовідносинах під час кадрових процедур на добровільних основах беруть участь рівноправні сторони (працівник і роботодавець), які дійшли згоди щодо умов праці, колективи працівників, профспілки, їх виборні органи, що обумовлює застосування договірного методу правового регулювання.

10. За суб’єктним складом кадрових процедур у Національній поліції запропоновано розмежовувати правовідносини на індивідуальні та колективні.

Індивідуальні правовідносини під час кадрових процедур в Національній поліції виникають у процесі реалізації кадрових процедур між роботодавцем (Національна поліція України в особі органу поліції відповідного рівня та її керівника) і окремим працівником (особою, що прийнята на службу в поліцію або претендує на зайняття посади).

Натомість, колективні правовідносини під час кадрових процедур в Національній поліції виникають між роботодавцем і трудовим колективом, профспілковими органами, органами соціального діалогу на національному, територіальному, галузевому рівнях та іншими суб’єктами кадрових правовідносин у Національній поліції у зв’язку з розробкою та проведенням кадрових процедур.

11. З’ясовано, що на сьогодні кадрові процедури та інші аспекти, пов’язані з їх розробкою та реалізацією в процесі управління кадрами поліції, регламентуються низкою нормативно-правових актів: 1) спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність виключно органів Національної поліції України; 2) загальними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність правоохоронних органів в Україні та аспекти їх кадрового забезпечення.

12. Виявлені недоліки адміністративно-правового регулювання кадрових процедур в органах Національної поліції України: 1) відсутність обов’язкового конкурсу на посади вищих рівнів; 2) відсутність чітких процедур ротації, яка й надалі відбувається «на розсуд керівництва»; 3) відсутність гарантій відкритості конкурсу на посади поліцейських; 4) процедури переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції, професійного навчання (первинної професійної підготовки, підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, післядипломної освіти, службової підготовки), звільнення, тощо Законом «Про Національну поліцію» регламентуються узагальнено й потребують деталізації в спеціальних інструкціях чи положеннях стосовно їх реалізації саме в Національній поліції Україні, враховуючи специфіку її діяльності, на відміну від чинних на сьогодні нормативно-правових актів, що присвячені органам внутрішніх справ загалом, та ін.

<< | >>
Источник: ГРІТЧІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Еще по теме Висновки до розділу 1:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 2
  3. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
  4. Висновки до розділу 3
  5. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  6. Висновки до розділу І
  7. Висновки до розділу 3
  8. Висновки до РОЗДІЛУ І
  9. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
  10. Висновки до розділу 1
  11. Висновки до РОЗДІЛУ ІІ
  12. Висновки до розділу 2
  13. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
  14. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  15. Висновки до розділу 4
  16. Висновки до розділу 3
  17. Висновки до розділу 4
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -