<<

Висновки до розділу 2

1. Визначено поняття адміністративно-правового статусу суб’єктного складу кадрових процедур в Національній поліції України як комплексу установлених законодавством кореспондуючих прав, обов’язків, обмежень і гарантій діяльності, які визначають правове становище й компетенцію працівників органів Національної поліції різних рівнів, претендентів на прийняття на службу в поліцію та інших суб’єктів кадрових правовідносин в Національній поліції України.

2. Запропоновано під суб’єктами кадрових правовідносин у Національній поліції України розуміти наділених згідно із законодавством відповідними правами та обов’язками учасників правовідносин, які виникають з приводу добору й прийняття на службу в поліцію, проходження, просування та переміщення по службі, атестування, присвоєння та позбавлення спеціальних звань, припинення служби та ін.

3. Удосконалено структуру суб’єктів кадрових правовідносин у Національній поліції України та охарактеризовано адміністративно-правовий статус основних суб’єктів, до яких віднесено: 1) Кабінет Міністрів України в особі Міністра внутрішніх справ; 2) Департамент кадрового забезпечення, Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України; 3) Національну поліцію України - центральний орган управління поліцією, відповідні територіальні органи Національної поліції України; 4) Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України, управління кадрового забезпечення, кадрові служби органів Національної поліції України; 5) поліцейську комісію апарату центрального органу управління поліції та поліцейські комісії територіальних органів поліції; 6) центральну атестаційну комісію, атестаційні комісії органів поліції; 7) робочі групи (консультативно-дорадчі органи); 8) Центр рекрутингу Національної поліції України; 9) керівників різних рівнів у системі органів МВС і Національної поліції України; 10) інших посадових осіб, до функціональних обов’язків і повноважень яких віднесено здійснення кадрових процедур в Національній поліції України; 11) поліцейських та претендентів на прийняття на службу в органи поліції.

4. Запропоновано класифікацію кадрових процедур в органах Національної поліції України: 1) за суб’єктом ініціативи проведення кадрової процедури: заявні (за волевиявленням претендента на посаду поліцейського, поліцейського чи працівника органів поліції: подання документів на заняття вакантної посади в органах Національної поліції, проходження конкурсу на службу в поліції і т.п.) та втручальні (за волевиявленням інших суб’єктів кадрових правовідносин: громадський та інші види контролю за діяльністю органів поліції та її посадових осіб, процедури звільнення та ротації, тощо); 2) за характером наслідків для суб’єкта кадрових правовідносин: позитивні (сприятливі: просування по службі, отримання вищого звання чи нагороди і т.п.) та негативні (несприятливі: процедури притягнення до відповідальності, отримання догани, звільнення, пониження та ін.); 3) за стадією кадрового забезпечення: підготовчі (процедури підготовки й навчання кадрів, тощо) та результативні (процедури розстановки чи вивільнення кадрів та ін.); 4) за спрямованістю діяльності суб’єкта кадрових правовідносин в органах поліції: внутрішньо орієнтовані (процедури переміщення та просування по службі та ін.) та зовнішньо орієнтовані (процедури прийняття на службу в органи поліції, процедури громадського контролю, тощо); 5) за ступенем урегульованості: звичайні (формальні) та спрощені (неформальні); 6) за функціональним призначенням: організаційні, управлінські, контрольні, тощо; 7) за

завданнями/стадіями кадрового забезпечення: процедури прогнозування й планування потреби в кадрах та маркетингу персоналу; процедури добору кадрів, вивчення та призначення на посади; процедури підготовки та навчання кадрів; процедури комплектування органів поліції, розстановки та обліку кадрів; процедури адаптації нових кадрів; процедури проходження служби, у т.ч. переміщення та просування по службі; процедури атестування; процедури професійного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки; контрольні процедури; процедури психологічного забезпечення; виховні та профілактичні процедури; процедури зміцнення дисципліни та законності; процедури соціального забезпечення (грошового, житлового, пенсійного та ін.); процедури мотивації та стимулювання; процедури вивільнення кадрів, тощо.

5. Визначено об’єкт кадрових процедур у Національній поліції України як систему кадрів Національної поліції України, представлену як трудовими колективами органів поліції чи їх структурних підрозділів, так і окремими поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками апарату поліції (у т.ч. і керівний склад), які у своїй сукупності становлять кадровий склад Національної поліції України, на формування і якісне функціонування якого орієнтовані цілеспрямований вплив й управлінська діяльність суб’єктів кадрових правовідносин.

6. Запропоновано під предметом кадрових процедур у Національній поліції України розуміти правовідносини, які виникають і припиняються між об’єктом та суб’єктом кадрових правовідносин під час проведення кадрових процедур в Національній поліції України із метою їх ефективної реалізації для забезпечення якісного й високопрофесійного рівня виконання функцій і завдань, покладених державою й суспільством на інститут поліції.

7. Визначено сутність методів проведення кадрових процедур в органах поліції як систему способів і прийомів цілеспрямованого впливу суб’єкта кадрових правовідносин у межах законодавчо встановлених повноважень і наданої компетенції у визначеному порядку та формі на об’єкт кадрових процедур в органах поліції з метою практичної реалізації функцій і завдань суб’єкта кадрових правовідносин і досягнення цілей проведення кадрових процедур у цілому.

8. Здійснено класифікацію та охарактеризовано основні методи проведення кадрових процедур в органах Національної поліції: 1) за специфікою сфери застосування: а) загальні методи проведення кадрових процедур: планування, прогнозування, аналіз, облік, контроль, моніторинг, спостереження, тощо; б) спеціальні методи проведення кадрових процедур: методи добору на посаду поліцейського (рекрутинг, проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади); методи обстеження кандидатів на службу в поліції (проведення психофізіологічного обстеження, проведення обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності; обстеження на поліграфі, обстеження стану здоров’я, тощо); методи переміщення та просування по службі (ротація кадрів, присвоєння спеціальних звань поліції та ін.); методи оцінювання та контролю (атестування поліцейських, проведення перевірки рівня фізичної підготовки, оцінювання благонадійності і професійної етики, контроль за дотриманням законності, громадський контроль, моніторинг ризиків і загроз у поліцейській діяльності, тощо); 2) за сферою впливу суб’єкта кадрових правовідносин: а) адміністративні (пряме встановлення прав і обов’язків, обмежень і заборон поліцейських через систему наказів); б) економічні (оплата праці і грошове забезпечення поліцейських, тощо); в) соціальні (пенсійне забезпечення, надання грошової допомоги та ін.); г) психологічні (психологічна допомога); д) загальноправові методи (переконання, примус, дозвіл, заборона).

9.

З’ясовано, що формою проведення кадрових процедур в органах Національної поліції є зовнішнє вираження дій суб’єкта кадрових правовідносин, що здійснюється в процесі проведення кадрової процедури для досягнення поставлених цілей щодо кадрового забезпечення органів Національної поліції і яке характеризує сутність, зміст та організаційні аспекти того чи іншого застосовуваного методу реалізації кадрової процедури.

10. Визначені та охарактеризовані основні форми проведення кадрових процедур в органах Національної поліції: 1) форми добору на посаду поліцейського (тестування): професійний тест, тест загальних навичок, психологічний тест, співбесіда, тестування на поліграфі; 2) форми обстеження кандидатів на службу в поліції: первинний профілактичний огляд, вимірювання артеріального тиску, омега-потенціалу, реакції на рухомий об'єкт, теппінг-тест, перевірка простої зорово-моторної реакції, критичної частоти світлових мерехтінь, тест Грюнбаума, тест-системи для експрес-діагностики стану алкогольного (наркотичного) сп’яніння, тощо; 3) форми прийняття на службу поліцейського та призначення на посаду: накази, контракт, присяга; 4) форми переміщення та просування по службі: тест оцінки благонадійності та професійної етики, тест загальних навичок, спеціалізований тест за відповідним напрямком, тест на поліграфі; 5) форми оцінювання та контролю: атестаційний лист; перевірка стану фізичної підготовки: біг на короткі, середні та довгі дистанції, підтягування, човниковий біг, тощо; форми громадського контролю: забезпечення зв’язку апарату Національної поліції із суспільством за допомогою «гарячої лінії» та ін.

11. Обґрунтовано, що для проведення кадрових процедур у Національній поліції передбачена низка форм і методів, які були оновлені з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію». На теоретичному рівні є всі підстави стверджувати про спроможність даних заходів забезпечити якісний відбір високопрофесійних кадрів на службу в поліцію. Проте, для цього на практиці необхідно відмовитися від застарілої практики відсутності конкурсу на посади середнього та вищого складу поліції і вирішення питання «на розсуд керівника». Тестування на поліграфі варто зробити обов’язковим (наразі за бажанням поліцейського) для посад керівного складу поліції.

12. Контроль за проведенням кадрових процедур в Національній поліції охарактеризовано у єдності трьох аспектів: як функцію управління Національною поліцією, яка полягає в перевірці дотримання установленого законодавством порядку проведення кадрових процедур, виконання завдань кадрових процедур, правомірності прийнятих рішень, тощо; як метод виявлення правопорушень і невідповідностей установленим нормам, стандартам, критеріям; як діяльність уповноважених державних органів і посадових осіб, громадських організацій та інших суб’єктів контролю, яка полягає в спостереженні, обстеженні, перевірці та аналізі стану дотримання підконтрольним об’єктом установлених законодавством норм, вимог, стандартів, правил під час проведення кадрових процедур в органах поліції з метою виявлення невідповідностей і порушень, їх припинення та запобігання в подальшому, що передбачає можливість втручання в діяльність підконтрольного об’єкта та притягнення до юридичної відповідальності у встановленому законодавством порядку.

13. Уточнено сутність нагляду за проведенням кадрових процедур в Національній поліції України, який полягає у систематичному цілеспрямованому спостереженні за додержанням законодавства під час проведення кадрових процедур в органах Національної поліції, що здійснюється уповноваженими на те органами з метою виявлення та запобігання правопорушенням підконтрольних об’єктів.

14. Обґрунтовано, що зважаючи на єдину мету та спільні завдання контрольної та наглядової діяльності, контроль та нагляд за проведенням кадрових процедур у Національній поліції України варто розглядати в нерозривній єдності. Проте, з’ясовано, що Закон України «Про Національну поліцію України» питання нагляду не врегульовує, а стосовно контролю за діяльністю поліції в цілому регламентує лише громадський контроль і частково внутрішній контроль шляхом закріплення контрольних повноважень за керівниками органів поліції та поліцейськими комісіями. Це обумовлює необхідність внесення до закону окремого розділу «Контроль та нагляд за діяльністю органів Національної поліції та їх посадових осіб», до якого можна включити чинні статті, що регламентують громадський контроль як різновид контролю та нагляду в цілому, проте, який би комплексно охоплював дане питання: закріплював суб’єкти нагляду та контролю (нагляду - прокурори; контролю - Департамент кадрового забезпечення Національної поліції, керівники органів Національної поліції, профспілкові організації, громадські організації та ін.), їх повноваження та компетенцію, відповідальність підконтрольних об’єктів, тощо. Окремою статтею даного розділу рекомендуємо визначити «Контроль та нагляд за проведенням кадрових процедур в органах Національної поліції».

<< | >>
Источник: ГРІТЧІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВИХ ПРОЦЕДУР В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Еще по теме Висновки до розділу 2:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 2
  3. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
  4. Висновки до розділу 3
  5. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  6. Висновки до розділу І
  7. Висновки до розділу 3
  8. Висновки до РОЗДІЛУ І
  9. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
  10. Висновки до розділу 1
  11. Висновки до РОЗДІЛУ ІІ
  12. Висновки до розділу 2
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -