<<
>>

4.2. Г алузеві принципи оперативно - розшукової діяльності

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інші закони, що регламентують цей вид правоохоронної діяльності, крім принципів, вказаних в ст. 4 Закону про ОРД, вказують і на інші принципи, тобто на ті керівні основні положення, які розроблені теорією та прийняті практикою і закріплені в оперативно-розшуковому законодавстві та відомчих нормативних актах.

Такі принципи притаманні саме такій галузі правоохоронної діяльності, як оперативно-розшукова, і тому їх називають ще галузевими. Такими принципами є поєднання гласних і негласних заходів, добровільність, конфіденційність, конспірація, наступальність, цілеспрямованість, об'єктивність і повнота, доцільність, соціальна захищеність конфідентів.

В ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вказано, що оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Порядок отримання даних в процесі оперативно-розшукової діяльності та її характер не дозволяє вважати їх достовірними з моменту отримання, чи піддати розголосу, оскільки це може привести до розшифровки джерел інформації. В ряді випадків оперативно-розшукову інформацію необхідно законно легалізувати, тобто із таємної негласної, зробити її гласною, відкритою для використання в кримінальному судочинстві. Попередній, підготовчий, пошуковий характер оперативно-розшукової діяльності обмежується межами її гласності. Гласність проявляється у доступності, відкритості інформації, можливості її використання у відповідності з нормами кримінально- процесуального законодавства.

Поєднання гласних і негласних заходів полягає в поінформованості громадян про мету, завдання та принципи роботи оперативно-розшукових підрозділів, права і обов'язки цих підрозділів з одного боку і громадян, посадових осіб, державних органів і громадських організацій - з іншого, про межі законного втручання оперативно-розшукових підрозділів в сферу

суспільних відносин, що охороняються правом, та про здійснення діяльності правоохоронних органів тільки в межах установленої для них компетенції.

Принцип поєднання гласних і негласних заходів проявляється в практичній діяльності оперативного працівника постійно. Він може отримати інформацію негласно про ознаки злочину, наприклад, про знаходження в певному місці викраденого майна, а перевірити її відкрито, гласно, шляхом проведення обшуку з метою вилучення матеріальних доказів, оперативний працівник може отримати інформацію по справі гласно, а перевіряти її негласно. Так, отримавши офіційну інформацію про очікувану появу розшукуваного злочинця по вказаній адресі, оперативний працівник може здійснювати для перевірки негласне спостереження, з метою фіксації появи злочинця і затримання його гласно, офіційно. Вибір форм поєднання гласних і негласних методів залежить від конкретних обставин, визначається, як самим оперативним працівником самостійно, так і за вказівкою його керівників, прокурора, у взаємодії з слідчим чи іншим оперативно-розшуковим підрозділом. Але при всіх формах поєднання гласних і негласних заходів в оперативно-розшуковій діяльності має бути обов'язково дотримана одна головна умова - це їх законність, без дотримання якої всі результати таких заходів будуть визначені недійсними, незаконними.

При здійсненні оперативно-розшукової діяльності до співробітництва на постійній чи тимчасовій основі можуть залучатись окремі особи за добровільної згоди. Таке співробітництво може бути гласним або негласним, але воно не може бути примусовим.

Форми такого співробітництва можуть бути різними. Вони можуть бути у вигляді безпосередніх контактів, письмовими, усними, за допомогою технічних засобів, за мотивами - громадського обов'язку, особистої моральної чи матеріальної зацікавленості, відкритими чи з елементами маскування істинних цілей співробітництва, але в будь-якому випадку таке співробітництво можливе за умови обопільної згоди оперативного працівника і особи. Закон не допускає при встановленні співробітництва використання фізичного, психологічного чи морального примусу. У цьому випадках конфіденційне співробітництво здійснюється на засадах добровільності.

Принцип конфіденційності в оперативно-розшуковій діяльності полягає в нерозголосі, у таємничих, довірчих стосунках оперативного працівника і особи, яка добровільно погодилась на негласне співробітництво. Конфіденційність в оперативно-розшуковому співробітництві з особами - є умовою реалізації конституційного обов'язку держави - дотримання і захисту прав і свобод людини від злочинних посягань.

Конфіденційність тісно пов'язується з принципом конспірації в оперативно-розшуковій діяльності. Організація оперативно-розшукової діяльності здійснюється в умовах конспірації форм і методів, до яких вдаються оперативні працівники з метою отримання інформації по виявленню, попередженню, розкриттю і розслідуванню злочинів, що носять таємний характер. Стосовно осіб, які співробітничають з оперативно-розшуковими апаратами, вживається термін «конфіденційність», а відносно форм і методів роботи - «конспіративність». Конспіративність дозволяє оперативним підрозділам збирати негласно інформацію про ті чи інші протиправні явища, накопичувати її в оперативно-інформаційних системах, аналізувати, готувати до легалізації для використання в кримінальному судочинстві. Для конспірації своїх намірів і вживаних заходів оперативні підрозділи можуть створювати підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують їх діяльність, чи приналежність до правоохоронних органів, проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності, негласно брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб, негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину та інші заходи дозволені законом.

Вся оперативно-розшукова діяльність має здійснюватись наступально, використовуючи поєднання гласних і негласних заходів, добровільність, конфіденційність, конспірацію.

Принцип наступальності (оперативності) полягає в тому, що оперативні працівники й інші посадові особи, які сприяють її здійсненню з метою попередження, розкриття та розслідування злочинів, зобов'язані проводити оперативно-розшукові заходи постійно, наступально, проявляти ініціативу, своєчасно й обґрунтовано заводити оперативно-розшукові справи, використовувати всі дозволені законом заходи для встановлення осіб, що вчинили злочини з метою наступного невідворотного реагування, передбаченого кримінально-процесуальним законодавством України.

Оперативно-розшукові заходи мають здійснюватись не тільки наступально, але й цілеспрямовано до повного виконання завдань по пошуку і фіксації даних про протиправну діяльність окремих осіб, організацій, спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах громадян, суспільства і держави.

Оперативні підрозділи різних відомств виконують завдання, які можуть бути взаємопов'язані між собою, а можуть бути і самостійними, кожне з них може вимагати застосування специфічних, притаманних для виконання саме такого завдання сил, засобів і методів, оперативно-розшукових заходів. Принцип цілеспрямованості направлений на встановлення причин і умов вчинення злочинів, на випередження протиправних дій, на встановлення осіб, що вчинили суспільно небезпечні протиправні дії, розшук тих, хто ухиляється від слідства і суду, на досягнення цілей, що поставлені перед оперативно- розшуковою діяльністю в ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Доцільно було б в Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» ст. 4 «Принципи оперативно-розшукової діяльності» сформулювати наступним чином:

Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини, наступальності, конспіративності, поєднання гласних і негласних заходів, взаємодії з державними органами, населенням, неурядовими та громадськими організаціями, відповідності використання оперативно-розшукових заходів ступеню суспільної небезпеки протиправної діяльності.

Необхідно також виділити в Законі окрему статтю про дотримання законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, в якій визначити, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Підрозділи, що її здійснюють, видають у межах своїх повноважень нормативно-правові акти, що регламентують організацію і тактику проведення оперативно-розшукових заходів.

Забороняється здійснення опера вино-розшукових заходів, а також використання отриманої під час їх проведення інформації для досягнення мети і завдань, що не передбачені цим законом.

Для отримання інформації забороняється застосовувати технічні, психотропні, наркотичні засоби, хімічні, радіоактивні та інші речовини, які пригнічують волю, завдають або можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людини.

Підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, забороняється:

- проводити оперативно-розшукові заходи в інтересах релігійних організацій, політичних партій та інших громадських об’єднань, а також окремих осіб без підстав, визначених цим Законом;

- розголошувати відомості, що стосуються особистого життя громадян, їх прав і законних інтересів, що стали відомі при проведенні оперативно-розшукових заходів, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Особливої уваги і контролю потребує забезпечення прав і свобод людини при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, що є основополагаючим принципом ОРД.

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності забороняється порушення прав фізичних та юридичних осіб. Окремі обмеження прав і свобод громадян мають винятковий й тимчасовий характер, вони можуть застосовуватись лише за рішенням суду щодо особи, в діях якої є ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину, та в інших випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства і держави.

При застосуванні оперативно-розшукових заходів працівники оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрози інтересам людини, суспільства і держави. У випадках порушення прав і свобод людини або юридичних осіб в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, стосовно якої здійснювались оперативно-розшукові заходи, не підтвердилась, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, Державна податкова адміністрація України, Державна кримінально-виконавча служба України,

Головне управління розвідки Міністерства оборони України зобов'язані невідкладно поновити порушені права і відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду.

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно- розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії у встановленому законодавством України порядку.

При порушенні підрозділом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, прокурор або суд відповідно до законодавства України зобов'язані вжити заходів з відновлення прав і законних інтересів громадян, відшкодування заподіяної шкоди.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється як гласними, так і негласним методами, тому захист відомостей щодо підрозділів та осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність набуває особливої ваги і цей принцип також необхідно відобразити в законі.

Відомості щодо сил оперативних підрозділів, їх конспіративних приміщень, легендованих підприємств, штатних негласних працівників, інших осіб, з якими встановлено конфіденційне співробітництво на засадах добровільності, засоби оперативно-розшукової діяльності, планування, організацію й тактику проведення оперативно-розшукових заходів, а також отримані результати складають державну таємницю.

Відомості про громадян, які конфіденційно співробітничали або співробітничають з підрозділами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, можуть бути розголошені лише за письмовою згодою зазначених осіб (у випадках, передбачених чинним законодавством України).

Розголошення цієї інформації тягне за собою настання встановленої законодавством України відповідальності.

Оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані вжити всіх заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин протиправної події чи поведінки особи. В процесі оперативно-розшукової діяльності оперативні працівники збирають, фіксують, аналізують фактичні дані задовго до порушення кримінального провадження. Фактичні дані для оперативних працівників полягають в оперативній інформації гласного і негласного характеру, яка могла б бути використана для об'єктивного і повного розкриття і розслідування справи, встановлення істини в дослідженні протиправної події чи поведінки. Принцип об'єктивності в оперативно-розшуковій діяльності - «це встановлення істини конкретного факту підготовки або вчинення злочину, змістом якої є правильне (повне) відповідно до дійсності відображення її у свідомості осіб, які здійснюють оперативно-розшукове документування».1

Встановлюючи істину, оперативні працівники мають обирати найбільш доцільні оперативно-розшукові заходи, які допустимі законом і необхідні для досягнення цілі.

Має бути розумно узгоджене співвідношення змісту і обсягів оперативно- розшукових заходів і ступеню суспільної небезпеки злочинного прояву. Принцип доцільності визначає межі застосування оперативно-розшукових заходів стосовно конкретного правопорушення чи особи, він полягає в забезпеченні необхідних умов встановлення істини, а саме через вибір таких оперативно-розшукових заходів, які б привели до всебічного, об'єктивного, повного і своєчасного розслідування злочину, або розгляду кримінальної справи в суді.

Оперативно-розшукове законодавство передбачає, що особа, яка залучається до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, має бути під соціальним і правовим захистом держави. Соціальний і правовий захист конфідента забезпечується трудовим законодавством, Кримінально- процесуальним і Кримінальним кодексами, законом України «Про міліцію» та іншими законами, що регламентують оперативно-розшукову діяльність. Принцип соціального і правового захисту особи, що співробітничає з оперативним підрозділом, витікає із конституційних положень про права і свободи людини і громадянина.

Сформульовані в Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» принципи мають загальний характер, безпосереднє практичне значення і відносяться до змісту всіх напрямків діяльності, організаційним формам і тактиці здійснення оперативно-розшукових методів, забезпечуючи досягнення основних завдань ОРД.

Якщо завдання оперативно-розшукової діяльності закріплюють що необхідно зробити для реалізації її цілей, та принципи визначають чим необхідно керуватися при здійсненні ОРД.

Вказані в законі принципи ОРД не існують самі по собі поза конкретними формами, методами і засобами оперативно-розшукової діяльності.

В зв’язку з цим необхідно уяснити, що під методом оперативно- розшукової діяльності розуміється сукупність прийомів і способів, використовуваних для вирішення оперативно-тактичних завдань в процесі практичної реалізації оперативно-розшукових заходів, а засобами оперативно- розшукової діяльності являються об’єкти, предмети матеріального світу, за допомогою яких досягається (забезпечується) здійснення оперативно- розшукової функції суб’єктів ОРД. До числа засобів можуть бути віднесені оперативна техніка, оперативні обліки, предмети і документи, використані для конспірації учасників оперативно-розшукової діяльності. Методи оперативно- розшукової діяльності (опитування, візуальне спостереження, контрольована закупка та ін.) можуть використовуватись як самостійно, так і в поєднанні із засобами, що забезпечують їх проведення. Так, наприклад, опитування може проводитись як із звукозаписуючими пристроями, так і без їх використання.

Принципи оперативно-розшукової діяльності вироблено багаторічною практикою оперативно-розшукової діяльності і законодавчий їх статус закріплює їх керівні начала, якими передбачено їх загальнообов’язковий характер для всіх учасників оперативно-розшукових правовідносин.

Виходячи із положень Закону України «Про оперативно-розшукову

діяльність» можна зробити висновок, що принципи - це керівні ідеї, основні правила поведінки, поняття, які представляють собою узагальнення і розповсюдження в обов’язковому порядку норм проведення ОРД на всю сукупність правовідносин, явищ і процесів оперативно-розшукової діяльності

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Еще по теме 4.2. Г алузеві принципи оперативно - розшукової діяльності:

  1. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
  2. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  3. 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності
  4. 1.2. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  5. ТЕМА 3. ПРАВОВА ОСНОВА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  6. Глава IV Принципи оперативно-розшукової діяльності
  7. ТЕМА 2.ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  8. ТЕМА 1 Предмет, принципи і завдання оперативно-розшукової діяльності
  9. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  10. 3.2. Оперативно-розшукове законодавство України - правова база оперативно- розшукової діяльності
  11. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  12. 3.1. Конституційні основи оперативно-розшукової діяльності
  13. 2.1. Завдання оперативно-розшукової діяльності
  14. Правова основа оперативно-розшукової діяльності
  15. ТЕМА 5 Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності
  16. Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності
  17. 1.2.ФОРМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  18. 1.1. Предмет теорії оперативно-розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -