<<
>>

Напрями використання результатів оперативно-розшукової діяльності

Пошук і фіксацію фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено одним з головних завдань оперативно-розшукової діяльності.

В юридичній літературі точилося багато дискусій навколо поняття «розшукове доказування» в оперативно-розшуковій діяльності та кримінальному процесі (у цьому ж розумінні застосовуються також поняття оперативне доказування, доказування кримінально-розшукове, доказування оперативно-розшукове, оперативно-розшукове документування, негласне розслідування тощо). З прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України нібито всі питання малиі бути знятими, а проблеми належності та допустимості цих доказів - вирішеними. Проте, відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України, матеріали ОРД, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови їх відповідності вимогам цієї статті, можуть використовуватися у кримінальному провадженні як докази. Недотримання зазначених вимог на підставі ч. 1 ст. 88 КПК України є підставою для визнання доказу недопустимим й, відповідно, це призводить до неможливості його використання при прийнятті процесуальних рішень. На нього також не може посилатись суд при ухваленні судового рішення. Саме тому дотримання процесуальних норм, що регламентують порядок одержання та фіксування даних при здійсненні оператив- но-розшукової діяльності, компетенцію осіб, уповноважених на прийняття рішень щодо їх проведення, має важливе значення для досягнення мети кримінального судочинства.

Використання матеріалів ОРД у кримінальному провадженні включає в себе три взаємозалежні операції: правову оцінку матеріалів, визначення способів і безпосереднє їх використання. Оцінювання матеріалів ОРД має два аспекти: кримінально-правовий і кримінально-процесуальний.

Кінцевим результатом правової оцінки матеріалів ОРД є уявлення уповноваженої особи (слідчого, прокурора, слідчого судді, працівника оперативного підрозділу) щодо доцільності та можливості їх використання у кримінальному провадженні. Визначення способів використання матеріалів ОРД передбачає спільне встановлення суб’єктом, що здійснює досудове розслідування, та оперативним підрозділом (співробітником), яким саме чином результати ОРД можуть бути використані під час досудового провадження. Спосіб - це дія, прийом або система прийомів, що дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось.

Способом використання матеріалів ОРД під час розслідування є конкретні дії, спрямовані на вирішення завдань кримінального провадження шляхом використання матеріалів ОРД. Метою такої діяльності є визначення найбільш ефективних шляхів, тактичних прийомів використання оперативних матеріалів з метою вирішення завдань кримінального провадження та недопущення завдання шкоди інтересам ОРД, зокрема, розголошення відомостей про сили й засоби, що використовувалися в її процесі та ін.

Чинне законодавство не містить визначення способів використання, їх переліку, а визначає лише окремі напрями, визначені у ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:

- як приводи та підстави для початку досудового розслідування;

- для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;

- для попередження, виявлення, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли;

- для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;

- для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

- для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Кінцевим результатом визначення способів використання матеріалів ОРД у кримінальному провадженні може бути складання плану використання таких матеріалів або плану реалізації конкретної оперативно-розшукової справи. Безпосереднє використання матеріалів ОРД передбачає собою практичну реалізацію слідчим, прокурором задумів (планів) щодо намічених шляхів (способів) використання матеріалів ОРД, зокрема, використання оперативної інформації під час проведення слідчих дій (допитів, обшуків, призначення експертиз та ін.), прийняття на її підставі процесуальних рішень (про початок досудового розслідування, виклик свідків, ініціювання обрання запобіжного заходу, проведення обшуку, вжиття заходів безпеки тощо) та ін.

Відповідно до положень КПК України матеріали ОРД можуть бути використані:

- як приводи та підстави для початку досудового розслідування;

- як підстави для проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій або під час їх проведення.

Згідно з положеннями ст. 214 КПК і ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативний підрозділ у разі виявлення під час здійснення ОРД ознак злочину зобов’язаний невідкладно направити зібрані матеріали до відповідного органу досудового розслідування для початку досудового розслідування. Таким чином, після виявлення факту вчинення злочину ОРД може здійснюватися лише з метою розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, а також безвісті відсутніх, що підтверджується змістом ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Лише у випадку, коли ознаки злочину виявлені під час проведення оператив- но-розшукових заходів, що тривають, і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює ОРД, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб і груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.

У всіх інших випадках, за наявності необхідних підстав, визначених у ч. 2 ст. 246 КПК України, і потреби в негласному отриманні відомостей про злочин та особу, що його вчинила, слідчий, прокурор можуть ініціювати проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії. На момент прийняття рішення про проведення слідчих дій на підставі матеріалів ОРД іноді ці підстави повинні міститися не лише в матеріалах оперативно-розшукової справи, а й у матеріалах кримінального провадження, з якого вбачалося б, що таке рішення слідчого чи прокурора логічно випливає з процесу досудового розслідування, що дає змогу контролювати процес формування доказів, законність і обґрунтованість процесуальних рішень усім учасникам процесу. Наприклад, до клопотання про проведення обшуку відповідно до ч. 3 ст. 234 КПК України додаються оригінали або копії документів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить вимог щодо формування підстав для проведення слідчих (розшу- кових) дій на підставі матеріалів ОРД шляхом розкриття джерела оперативно-розшукової інформації. Проте оперативні матеріали, які містяться в матеріалах кримінального провадження, повинні бути розсекречені («легалізовані») й не розкривати форм і методів ОРД, негласних джерел оперативної інформації.

З метою дотримання режиму секретності оперативний працівник при передачі зібраних матеріалів повинен забезпечити нероз- голошення відомостей про сили, засоби, методи ОРД, що становлять державну таємницю, а також про осіб, що в ній задіяні. У рапорті оперативного співробітника, супровідному листі та інших документах, які надаються слідчому, може бути посилання на те, що така інформація отримана в ході ОРД, однак без розкриття її оперативного джерела, форм і методів її одержання.

Для кримінального процесу важливим є те, що матеріали ОРД є підставою для прийняття рішення про проведення слідчої (розшукової) дії, а відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України такі матеріали є документами, а отже й джерелами доказів. У той самий час в інших випадках інформація та результати ОРД можуть повідомлятися слідчому без матеріального оформлення факту передачі оперативної інформації (в усній формі або ознайомлення слідчого з окремими матеріалами), що може бути приводом і підставою для проведення окремих слідчих дій, наприклад, визначення кола осіб, що підлягають допиту як свідки, місця проведення огляду та ін.

Використання матеріалів ОРД під час проведення слідчих (роз- шукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, передбачає:

- по-перше, їх фактичне використання шляхом пред’явлення в ході слідчої дії, наприклад, огляд матеріалів оперативно-технічних заходів, пред’явлення під час допиту свідка (підозрюваного) фотознімків, відеозапису тощо;

- по-друге, використання інформації, яка міститься в матеріалах ОРД, наприклад, інформації про «хобі» свідка для встановлення психологічного контакту в ході допиту, щодо подій, зафіксованих під час ОРД, з метою нагадати свідку час, місце його перебування, обставин, що цікавлять слідство та ін. У другому випадку інформація використовується з тактичних міркувань з метою більш ефективної підготовки та проведення окремої слідчої дії.

7.2.

<< | >>
Источник: С. В. Албул, С. В. Андрусенко, и др.. Основи оперативно-розшукової діяльності : навч. посіб. /— Одеса : ОДУВС, 2016. —270с.. 270

Еще по теме Напрями використання результатів оперативно-розшукової діяльності:

  1. ТЕМА 13 Використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві
  2. ТЕМА 7. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  3. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
  4. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності
  5. ТЕМА 3. ПРАВОВА ОСНОВА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  6. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  7. Особливості обліку та використання коштів, отриманих від результатів власної господарської діяльності військової частини
  8. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  9. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  10. 3.2. Оперативно-розшукове законодавство України - правова база оперативно- розшукової діяльності
  11. 4.2. Г алузеві принципи оперативно - розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -