<<
>>

8.1. Оперативно-розшукова інформація: вихідні положення та пізнавальне значення

Термін «інформація» є фундаментальним науковим поняттям і походить від латинського слова «information», що означає «відомості, роз’яснення, виклад». Інформація - це відомості про об’єкти та явища навколишнього середовища, їх параметри, властивості і стан, які сприймають інформаційні системи (живі організми, керуючі машини та ін.) в процесі життєдіяльності та роботи.

У свою чергу, відповідно до чинного законодавства, інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За тлумачним словником української мови «інформація» - це відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність тощо. Опера- тивно-розшукова інформація - це фактичні дані, що мають безпосереднє або потенційне значення для виконання стратегічних, тактичних і організаційних завдань оперативно-розшукової діяльності, одержувані оперативними підрозділами гласними і негласними методами з різноманітних джерел або ж отримані під час аналітичного опрацювання первинних даних. За такого підходу оперативно-розшукова інформація, як правило, охоплює відомості про економічні, демографічні та інші умови, що враховуються під час вивчення оперативної обстановки та організації боротьби зі злочинністю. Кінцевий інформаційний продукт - інформація, як результат творчої інтелектуальної діяльності, має передбачати конкретні рекомендації до подальших дій або описувати декілька варіантів імовірного розвитку подій у майбутньому.

Термінологічно, у літературі використовуються такі поняття, як «інформаційно-аналітичне забезпечення», «інформаційно-аналітична робота». При цьому, автори наукових праць не дають розгорнутих визначення цих понять. У зв’язку з цим, досить часто у літературі поняття «інформаційно-аналітичного забезпечення» підмінює поняття «інформаційного забезпечення» та використовується у його значенні. За нашим переконанням, ці поняття не можна ототожнювати у зв’язку з тим, що вони є різними за своєю сутністю та співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Для розуміння сутності інформаційно-аналітичної роботи та інформаційно-аналітичного забезпечення необхідно звернутися до самих понять аналізу, аналітики. Так, у тлумачному словнику В.І. Даля під «аналітикою» розуміється «спосіб вирішення питання від дії або явища до причин». У свою чергу, С.І. Ожегов під «аналізом» визначав «метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь». Інформаційне ж забезпечення є діяльністю, що гарантує створення інформаційної основи для такого аналізу. Таким чином, очевидно, що інформаційно-аналітичне забезпечення є поняттям більш ширшим та важливішим для управління складними соціальними системами.

Необхідно відмітити, що аналітична робота не може здійснюватися окремо від інформаційної. В процесі аналізу інформації постійно виникають нові обставини та необхідність додаткового отримання інформації. Інформація є основою, фундаментом для аналітики та подальшого прогнозування.

Основною категорією інформаційно-аналітичного забезпечення є інформація, за відсутності якої неможливо правильно і цілеспрямовано реалізовувати управлінський процес. Чинний Закон України «Про інформацію» у ст. 1 визначає такою документальні або публічно оголошені відомості про події та явища, які відбуваються в суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі. Одержання інформації, її аналіз і синтез складають основу будь-якої діяльності людини. Найчастіше термін «інформація» використовують у значенні первинних відомостей, які передаються людьми усно, письмово або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо. В теорії оперативно-розшукової діяльності сформульовані різні підходи до визначення категорії оперативно-розшукової інформації. Зокрема, до неї відносять:

- будь-які відомості, що враховуються на різних стадіях управління;

- фактичну інформацію, а саме відомості, що характеризують оперативно-тактичну обстановку, психологічні риси підозрюваних злочинців, поточні профілактичні та оперативно-розшукові заходи, види і способи здійснення злочинів, прикмети злочинців, про обставини, що мають значення при плануванні й здійсненні опе- ративно-розшукових заходів, проведенні оперативно-аналітичної роботи, а також надання сприяння у кримінальному провадженні;

- сукупність первинних та вихідних даних про осіб, причетних до підготовки злочинів, стану оперативно-розшукових сил і засобів, а також умов, у яких відбувається діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю;

- на законних підставах отримані оперативними підрозділами відомості із застосуванням гласних та негласних заходів, сил та засобів, що мають значення для встановлення обставин вчинення злочину і викриття винних осіб шляхом використання їх органами досудового розслідування;

- інформація, яка характеризує оперативну обстановку в певному районі чи на території всієї країни, і містить відомості, отримані в ході спеціальних заходів по боротьбі зі злочинністю.

До оперативно-розшукової інформації висуваються певні вимоги щодо її цінності. Інформаційна цінність - це властивість, яка встановлюється наявністю можливого впливу на прийняття відповідного рішення. Критерії оцінювання інформації мають базуватися на адекватності завданням, які постають у кожному конкретному випадку та мають стратегічний характер. Загальними критеріями такої оцінки можуть виступати наступні:

Актуальність; Інформація може стосуватися різноманітних галузей. Така інформація має бути не застарілою, адже інформаційний продукт є річчю «швидкопсувною».

Важливість; Інформація буде відповідати критерію важливості, якщо вона є релевантною, змістовною, тобто відповідає завданню, має зв’язок зі стратегічним напрямом роботи. Важливість інформації може бути визначена трьома категоріями: а) відомості, які потребують негайного реагування;б) відомості, які не потребують негайного реагування, але мають суттєве значення для прийняття подальших стратегічних рішень; в) відомості, які на даний момент безпосередньо не впливають на прийняття рішень, але мають довідковий характер та при належному підході можуть бути використані для вирішення проміжних завдань.

Достовірність; Це критерій, який визначає об’єктивність інформації, тобто її відповідність дійсності. Цей факт визначається за принципом верифікації, тобто осмислення можливості його існування взагалі. Достовірність може встановлюватися пошуком відповідей на такі запитання: чи можливий є факт взагалі?; чи не суперечить отримана інформація самій собі?; як співвідноситься нова інформація із тою, що вже відома?; якщо нова інформація не співвідноситься з існуючою, то яка з них є достовірною? Достовірність залежить від надійності джерела здобутої інформації.

Корисність; Такий критерій визначає прийнятність інформації для вирішення конкретних завдань. Зрозуміло, що отримана інформація може мати довідковий, загальний характер. Але таке узагальнення завжди стосується головного об’єкту впровадження.

Своєчасність; Інформація повинна бути корисною саме у теперішній час, якщо вона потребує негайного реагування.

Повнота (комплектність); Такий критерій визначатиме наскільки інформація з’ясовує та описує проблему, подію чи явище. Він окреслює, чи встановлено вичерпний перелік складових, наявність яких є достатньою для прийняття відповідного рішення.

Безперервність; Інформація не може бути дискретною, разовою. Висвітлення тих чи інших процесів та подій має носити постійний, безперервний, циклічний характер.

Прогностичність; Це комплексний критерій. Він передбачає властивість інформації сприяти визначенню ймовірних тенденцій та перспектив розвитку ситуацій. В свою чергу, прогнозування є процесом неоднорідним та охоплює: а) прогнози, як імовірнісні твердження про майбутні події та процеси з відносним великим ступенем ймовірності; б) передбачення, як самоочевидні (не імовірнісні) твердження про майбутні події та процеси, що ґрунтуються на абсолютній достовірності; в) антиципації, як логічно сконструйовані моделі майбутнього з досі не визначеним ступенем імовірності; г) сценарії, які не передбачають майбутнього, а лише формують його варіанти.

Відповідно до чинних відомчих нормативно-правових актів, інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшукової діяльності - це передбачена законодавством України система запроваджених заходів, спрямованих на збір, узагальнення, аналіз, зберігання та використання інформації, у тому числі обмеженого доступу, що має значення для вирішення завдань цієї діяльності в інтересах досудового слідства, безпеки громадян, суспільства і держави. У наукових джерелах інформаційно-аналітичне забезпечення трактується як пізнавально-дослідницька функція, яка в цілому здійснюється спеціалізованими підрозділами правоохоронних органів за допомогою інформаційних технологій, системи організаційних заходів і методичних прийомів при вивченні явищ, що становлять оперативний інтерес.

Зараз на теренах вітчизняної науки все частіше поряд з ін- формаціно-аналітичним забезпеченням говорять по кримінальну розвідку. Кримінальна розвідка (оперативно-аналітична інформація) - це продукт збору, оцінки і інтерпретації інформації. Тому, кримінальну розвідку можна розглядати як інформацію з доданою складовою. Додана складова є результатом аналізу - роз’ясненням значення самої інформації. Процес кримінальної розвідки, є ланцюгом оперативних дій або процедур, що ведуть до найточнішого і обґрунтованого висновку з даної інформації. Слід погодитись з твердженням видатного розвідника-аналітика Вашингтона Плет- та, що інформаційно-аналітичне забезпечення відбувається шляхом здійснення інформаційної роботи під якою необхідно розуміти процес, у результаті якого первинні факти перетворюються в кінцеву продукцію інформаційної діяльності, але першочерговим у наданні повноцінної форми інформаційного забезпечення є процес отримання первинної інформації, що передбачає роботу з джерелами такої інформації

За своїм характером, кримінальна розвідка може бути загального характеру або спеціалізованою. Кримінальна розвідка загального характеру націлена на широкий спектр злочинних діянь, звичайно у сфері невеликих відомств або юрисдикцій. Спеціалізована кримінальна розвідка призначена для певного типу злочинної діяльності або об’єкту, як наркотики, промислове шпигунство або організована злочинність.

Кримінальна розвідка має тактичне і стратегічне застосування. Тактична кримінальна розвідка націлена на короткострокові задачі правоохоронних органів або на поточну справу, передбачаючи негайні дії - затримання, накладення арешту, вилучення. У свою чергу, стратегічна кримінальна розвідка застосовується для більш масштабних довгострокових проблем і цілей, зокрема, для виявлення крупних фігур злочинного світу або синдикатів, прогнозування зростання видів злочинної діяльності і встановлення пріоритетів діяльності правоохоронних органів.

Слід зазначити, що оперативні підрозділи, без сумніву відносяться до категорії великих і складних систем, що вимагають для нормального функціонування винятково великого обсягу інформації. При чому сама така інформація відрізняється високим ступенем складності і різноманіттям. Коли мова йде про сфери діяльності, об’єктами чи суб’єктами якої є складні системи, інформаційно-аналітичне забезпечення, в інтересах успішного вирішення поставлених задач, повинно бути виділене в самостійний вид діяльності і спрямоване на якісне забезпечення управління даною сферою діяльності. Це необхідно у зв’язку з різко зростаючим обсягом одержуваної й оброблюваної інформації, яка надходить та здобувається як з відкритих, так і з конфіденційних джерел, складним взаємозв’язком і взаємозалежністю між елементами системи і великою кількістю користувачів інформації, зацікавлених у різних її аспектах, формах систематизації й аналізу.

Значимість оптимально організованого інформаційно-аналітичного забезпечення полягає в тому, що воно сприяє прийняттю найбільш доцільних управлінських рішень на всіх рівнях, що є однією з головних умов підвищення ефективності діяльності оперативних підрозділів. Вважаємо, що під таким забезпеченням необхідно розуміти комплекс заходів, а саме: збирання, класифікацію, обробку, аналіз і використання (реалізацію) інформації, необхідної оперативним підрозділам для найбільш ефективного використання сил, засобів, заходів і форм з метою протидії злочинам. Кінцевою метою інформаційно-аналітичного забезпечення в будь-якій сфері є підготовка й обґрунтування варіантів рішень на різних рівнях управлінської структури

Інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшу- кової діяльності починається з вивчення, аналізу та оцінки оперативної обстановки, яка склалася. Оперативна обстановка, яка складається, являє собою комплекс взаємопов’язаних явищ і процесів, підпорядкованих об’єктивній причинно-наслідковій залежності та закономірному розвитку. За наявністю результатів такого вивчення та аналізу здійснюється визначення цілей (тактичних та стратегічних). І лише потім, коли цілі визначені, починається етап планування.

Планування - це процес вибору рішень, необхідних для досягнення визначених цілей, це заздалегідь прийняте рішення про те, хто, що, коли і як буде робити; це процес підготовки на перспективу рішення про те, що, ким, як і коли повинно бути виконано. Залежно від проблем, які потребують вирішення, та мети, що має бути досягнутою, у практиці організації оперативно-розшукової діяльності застосовується стратегічне (перспективне), організаційно-оперативне та організаційно-тактичне планування. Під час планування слід враховувати оперативну ситуацію, наявні сили і засоби.

Збір (здобування) оперативно значущих відомостей здійснюється працівниками оперативних підрозділів безпосередньо, або за допомогою негласних працівників. На наш погляд, отримані відомості ще не є оперативно-розшуковою інформацією. Трансформація отриманих відомостей у оперативно-розшукову інформацію здійснюється після її аналізу та опрацювання, дослідження ступеню достовірності, «чистоти» джерел отримання тощо. Під час отримання первісних оперативно значущих відомостей можливим є уточнення або надання додаткових завдань, прийняття рішення про залучення нових сил та засобів тощо.

Отримані оперативно значущі відомості аналізуються, опрацьовуються (у тому числі із використанням інформаційно-аналітичних технологій) та трансформуються у нову, раніше невідому інформацію, яка певним чином оформлюється. Лише після належного оформлення результати надаються уповноваженим керівникам для ознайомлення, прийняття відповідних рішень та здійснення прогнозування можливого розвитку ситуації або встановлення певних тенденцій. Під прогнозуванням слід розуміти визначення ймовірних шляхів і результатів майбутнього розвитку явищ, процесів та подій, оцінки показників, що характеризують ці явища та процеси для порівняно віддаленого майбутнього.

В системі інформаційно-аналітичного забезпечення оперативних підрозділів за ознаками новизни і періодичності надходження необхідно розрізняти два види оперативно-розшукової інформації: первинні дані, тобто раніше невідома інформація, що становить оперативний інтерес; інформація, що перевірена, накопичена, врахована внаслідок здійснення оперативно-розшукових заходів і пристосована для використання в боротьбі зі злочинністю. Ці два види інформації, знаходячись у постійному взаємозв’язку, відображають послідовні етапи інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової діяльності. Зважаючи на це, працівники оперативних підрозділів першочергово мають справу саме з первинною інформацією. Потім, після перевірки та надання уточнюючих цільових завдань, отримується більш конкретизована інформація, яка відповідно знову перевіряється і накопичується. Первинна інформація має накопичуватись завдяки попередній якісно проведеній аналітичній роботі. В подальшому ця первинна інформація сприяє здійсненню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій, в результаті яких отримується більш повна інформація, яка також підлягає аналізу. Отже, рух інформації у даному випадку є циклічним, а тому інформація має властивість часткового оновлення після кожного циклу.

Аналіз наукової літератури дозволяє класифікувати оператив- но-розшукову інформацію наступним чином:

- за джерелом виникнення інформація може бути зовнішньою та внутрішньою. При цьому зовнішня інформація надходить безпосередньо під час здійснення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, а внутрішня - є результатом проведеної аналітичної роботи;

- у залежності від середовища, яке вона характеризує: інформація, що характеризує об’єкти оперативно-розшукової діяльності; інформація про сили, засоби і заходи, що використовуються під час протидії злочинам і результати їхнього застосування;

- за ступенем обробки та аналізу: первинна; проміжна; кінцева;

- за функціональним призначенням: інформація, що характеризує об’єкти оперативної уваги; що забезпечує управління процесами протидії злочинам та удосконалення їх нормативно-правового регулювання; що визначає мету, завдання, основні напрями вдосконалення протидії злочинам;

- у залежності від кінцевого призначення: орієнтуюча; тактична; стратегічна; доказова;

- за формою існування: ідеальна (у свідомості людини); матеріальна (текстовий документ; магнітний носій; річ тощо);

- за тривалістю виникнення і опрацювання: оперативна; поточна; про минулі або майбутні події;

- за можливістю використання: одноразового або багаторазового використання;

- за обсягом фіксації: повністю або частково зафіксована;

- за етапом і способом отримання: первинна інформація про об’єкти оперативної уваги; інформація, отримана в процесі перевірки первинних відомостей; результати аналітичних висновків на основі цих видів інформації.

8.2.

<< | >>
Источник: С. В. Албул, С. В. Андрусенко, и др.. Основи оперативно-розшукової діяльності : навч. посіб. /— Одеса : ОДУВС, 2016. —270с.. 270

Еще по теме 8.1. Оперативно-розшукова інформація: вихідні положення та пізнавальне значення:

  1. ТЕМА 11. Сутність і значення оперативно-розшукових заходів
  2. 9.1. Поняття і значення оперативно-розшукового запобігання злочинам та їх профілактики
  3. Розділ 2 ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ У МЕЖАХ ПРОВАДЖЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ СПРАВ
  4. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ ТА НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ.
  5. ТЕМА 12 Порівняльний аналіз оперативно-розшукових заходів (прав) оперативних підрозділів Росії та України
  6. Розділ 5 ОРГАНІЗАЦІЙНІ та психологічні засади ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ ТА НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ
  7. 9.1 Поняття і значення оперативно-розшукового запобігання злочинам та їх профілактики заходів щодо виявлення й усунення детермінант злочинності, тобто чинників у різних сферах і на різних рівнях суспільного життя, що зумовлюють злочинність, а також запобіжного впливу на осіб, схильних до протиправної поведінки.
  8. Шинкаренко І.Р.. Правові та організаційні основи здійснення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій (структурно-логічні схеми) підрозділами кримінальної поліції: навчальний посібник / І.Р. Шинкаренко, І.О. Шинкаренко, О.В. Кириченко / за ред. професора І.Р. Шинкаренка. - Дніпропетровськ : ДДУВС,2016. - 224 с., 2016
  9. 3.2. Оперативно-розшукове законодавство України - правова база оперативно- розшукової діяльності
  10. Глава VIII Права оперативних підрозділів та характеристика окремих оперативно- розшукових заходів
  11. Діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією під час здійснення оперативно-розшукових заходів до початку кримінального провадження
  12. Достатня інформація про протиправні дії кримінального характеру — як підстава для проведення оперативно-розшукової діяльності
  13. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИМИ СПРАВАМИ
  14. ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ПРОФІЛАКТИКА
  15. 2.1. ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -