<<
>>

Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності

У ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено виключний перелік підстав здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», необхідно виділити два види підстав здійснення оперативно-розшукової діяльності, а саме, підстави, спрямовані на протидію злочинності, та ті, що мають дозвільний характер.

До першої категорії відносяться:

1. Наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою опера- тивно-розшукових заходів і засобів. Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Поняття достатності треба розуміти як сукупність інформації, отриманої працівником оперативного підрозділу, про факт злочинної діяльності, який неможливо довести та притягнути до кримінальної відповідальності винних без використання комплексу оперативно-розшукових заходів та всіх засобів, передбачених нормативно-правовими актами України.

Чинний Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» чітко вказує на характер інформації, що може виступати як підстави для здійснення ОРД. Такою є інформація про:

а) злочини, що готуються;

б) осіб, які готують вчинення злочину;

Джерела інформації про протиправну діяльність у таких випадках можуть міститись в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, рапортах працівників та ін. Окрім цього, такі відомості можуть бути отримані під час здійснення негласних заходів, що здійснювались працівниками оперативних підрозділів, та від осіб, які надають їм конфіденційну допомогу у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності;

в) осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

г) осіб безвісно відсутніх;

Підстави для здійснення оперативно-розшукової діяльності щодо вказаних осіб можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій.

Вказані категорії осіб, відповідно до чинного законодавства, оголошуються у державний, міждержавний та міжнародний розшук.

Відповідно до ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку підозрюваного може бути винесена постанова слідчого, прокурора, якщо досудове розслідування не зупиняється або рішення про розшук підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме, вказується в єдиній постанові про зупинення досудового розслідування й розшуку підозрюваного. Відомості про оголошення розшуку підозрюваного мають вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У постанові про розшук викладається кваліфікацію та обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, дані про особу, яка розшукується. З метою якісного здійснення розшуку осіб, які переховуються, доцільно до постанови долучати довідку про особу зниклого підозрюваного, в якій вказуються наступні відомості: його зовнішність; одяг; звички; особливі прикмети; родинні та інші зв’язки; останнє місце роботи, реєстрації та фактичного проживання; місце та обставини зникнення; ймовірне місце, де може перебувати або з’явитись розшукуваний; дані паспорта та інші відомості, які можуть сприяти розшуку особи.

д) розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

Відповідно до чинного законодавства, контррозвідувальна діяльність - це спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України. Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.

Завданнями контррозвідувальної діяльності є: добування, аналітична обробка та використання інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.

Спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України. Окремі контррозвідувальні заходи виключно в інтересах забезпечення охорони державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а також забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків можуть проводити розвідувальні органи України та Управління державної охорони України, яким законами України «Про оперативно-розшукову діяльність» та «Про розвідувальні органи України» надано право здійснювати оперативно-розшуко- ву чи розвідувальну діяльність.Здійснення контррозвідувальних заходів іншими суб’єктами, крім визначених у ст. 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», забороняється.

є) реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв’язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали зрозвідуваль- ними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

Відповідно до ст.

2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів відносяться: органи прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правоза- стосовні або правоохоронні функції.

В Законі України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» закріплений перелік осіб, які мають статус учасників кримінального судочинства, та щодо яких проводяться заходи із забезпечення безпеки:

- особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;

- потерпілий та його представник у кримінальному провадженні;

- підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;

- цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

- свідок;

- експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;

- члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених осіб, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

До другої категорії підстав відносяться:

1. Запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

До державної таємниці відноситься вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю», допуск до державної таємниці - це оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації, рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці зі встановленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей. Включення цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, опублікування цього Зводу, змін до нього покладається на державних експертів з питань таємниць. Державний експерт з питань таємниць - це посадова особа, уповноважена здійснювати, відповідно до вимог Закону України «Про державну таємницю», віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну таємницю», перевірка громадян, у зв’язку з їх допуском до державної таємниці, здійснюється органами Служби безпеки України відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів.

Відповідно до чинного законодавства, інформацією, що відноситься до державної таємниці, є:

1) у сфері оборони:

- про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;

- про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов’язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;

- про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв’язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об’єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об’єктів національної економіки у воєнний час;

- про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни;

2) у сфері економіки, науки і техніки:

- про зміст мобілізаційних планів державних органів та органів місцевого самоврядування, мобілізаційні потужності, заходи мобілізаційної підготовки і мобілізації та обсяги їх фінансування, запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і матеріалів, а також зведені відомості про номенклатуру та рівні накопичення, загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і фактичні запаси державного матеріального резерву;

- про використання транспорту, зв’язку, потужностей інших галузей та об’єктів інфраструктури держави в інтересах забезпечення її безпеки;

- про плани, зміст, обсяг, фінансування та виконання державного оборонного замовлення;

- про плани, обсяги та інші найважливіші характеристики добування, виробництва та реалізації окремих стратегічних видів сировини і продукції;

- про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, валюти та інших цінностей, операції, пов’язані з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом від підроблення, обігом, обміном або вилученням з обігу, а також про інші особливі заходи фінансової діяльності держави;

- про наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва, продукції та технологічних процесів, що мають важливе оборонне чи економічне значення або суттєво впливають на зовнішньоекономічну діяльність та національну безпеку України;

3) у сфері зовнішніх відносин:

- про директиви, плани, вказівки делегаціям і посадовим особам з питань зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, спрямовані на забезпечення її національних інтересів і безпеки;

- про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме шкоди національній безпеці України;

- про експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції;

4) у сфері державної безпеки та охорони правопорядку :

- про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-роз- шукову діяльність або розвідувальну чи контррозвідувальну;

- про засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оператив- но-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності;

- про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність;

- про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову, розвідувальну і контррозвідувальну діяльність;

- про організацію та порядок здійснення охорони адміністративних будинків та інших державних об’єктів, посадових та інших осіб, охорона яких здійснюється відповідно до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»;

- про систему урядового та спеціального зв’язку;

- про організацію, зміст, стан і плани розвитку криптографічного захисту секретної інформації, зміст і результати наукових досліджень у сфері криптографії;

- про системи та засоби криптографічного захисту секретної інформації, їх розроблення, виробництво, технологію виготовлення та використання;

- про державні шифри, їх розроблення, виробництво, технологію виготовлення та використання;

- про організацію режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, державні програми, плани та інші заходи у сфері охорони державної таємниці;

- про організацію, зміст, стан і плани розвитку технічного захисту секретної інформації;

- про результати перевірок, здійснюваних, згідно з законом, прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів та про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер;

- про інші засоби, форми і методи охорони державної таємниці.

Порядок здійснення перевірки щодо допуску до робіт з ядерними матеріалами та на ядерних установках, затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України від 25 грудні 1997 року № 1471. Відповідно до вказаної Постанови, з урахуванням категорії ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів установлюється, відповідно, перша, друга або третя категорія особливих робіт; для джерел іонізуючого випромінювання першої та другої категорії, відповідно, друга та третя категорія таких особливих робіт:

- ознайомлення з інформацією про фізичний захист з обмеженим доступом;

- конструювання та проектування ядерних установок;

- проектування конкретних систем фізичного захисту;

- державний нагляд за ядерною і радіаційною безпекою та фізичним захистом;

- проведення перевірки стану фізичного захисту;

- відомчий контроль за фізичним захистом;

- створення, забезпечення функціонування систем фізичного захисту;

- охорона ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

- використання, зберігання, перевезення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

- поводження з радіоактивними відходами;

- монтаж, налагодження, експлуатаційне використання, поточне утримання та ремонт основного обладнання ядерних установок, особливо важливих технічних елементів ядерних об’єктів, інженерних і технічних засобів охорони;

- роботи, які неможливо виконати без доступу до місць, де діють обмеження.

Керівникам центральних органів виконавчої влади допуск до виконання особливих робіт надається згідно з наказом Голови СБ України.

2. Потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Розвідувальна інформація - усні та зафіксовані на матеріальних носіях (у тому числі у зразках виробів і речовин) відомості, які неможливо отримати офіційним шляхом, про реальні та потенційні можливості, плани, наміри і дії іноземних держав, організацій та окремих осіб, що загрожують національним інтересам України, а також про події і обставини, що стосуються національної безпеки і оборони.

Розвідувальні органи України - це спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності. Розвідувальна діяльність - діяльність, яка здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення визначених законом органів державної влади розвідувальною інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами України зовнішнім загрозам національній безпеці України (ст. 1 Закону України «Про розвідувальні органи України»).

До розвідувальних органів України відносяться та здійснюють розвідувальну діяльність у таких сферах:

- Служба зовнішньої розвідки України - у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній;

- розвідувальний орган Міністерства оборони України - у військовій, військово-політичній, військово-технічній, військово-економічній, інформаційній та екологічній;

- розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону - у сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні.

Розвідувальний орган Міністерства оборони України може залучати органи військового управління розвідки та військові частини розвідки Збройних Сил України в порядку, визначеному Президентом України, до заходів добування розвідувальної інформації з метою підготовки держави до оборони та забезпечення готовності Збройних Сил України до оборони держави. У цих випадках на військовослужбовців та працівників зазначених органів і військових частин не поширюються положення Законів

України «Про розвідувальні органи» та «Про оперативно-розшу- кову діяльність», якими регулюються питання визначення правового статусу, надання повноважень та гарантування соціального захисту.

Окрім вказаних вище органів, які мають право здійснювати розвідувальну діяльність, можуть отримувати розвідувальну інформацію і інші суб’єкти оперативно-розшукової діяльності, але після отримання такої інформації ці суб’єкти повинні передати таку інформацію органам, до сфери діяльності яких входить перевірка розвідувальної інформації.

3. Наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку.

При відсутності зазначених підстав приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів забороняється. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

6.2.

<< | >>
Источник: С. В. Албул, С. В. Андрусенко, и др.. Основи оперативно-розшукової діяльності : навч. посіб. /— Одеса : ОДУВС, 2016. —270с.. 270

Еще по теме Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності:

  1. ТЕМА 5 Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності
  2. ТЕМА 6. ПІДСТАВИ ТА СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  3. Глава VI Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності
  4. Достатня інформація про протиправні дії кримінального характеру — як підстава для проведення оперативно-розшукової діяльності
  5. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
  6. ТЕМА 3. ПРАВОВА ОСНОВА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  7. Прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності
  8. ТЕМА 7 Контроль і нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності
  9. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  10. 1.2.ФОРМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  11. 3.2. Оперативно-розшукове законодавство України - правова база оперативно- розшукової діяльності
  12. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  13. Принципи оперативно-розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -