<<
>>

Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність

Зважуючи на специфіку покладених на оперативні підрозділи обов’язків законодавець надав їм спеціальний інструментарій, який полягає у можливості застосування спеціальних форм та методів ОРД, реалізації певних прав.

Оперативним підрозділам для виконання завдань оператив- но-розшукової діяльності за наявності передбачених Законом підстав надається право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу. Опитування - метод збору інформації про осіб, об’єкти або факти, що становлять оперативний інтерес, який полягає у безпосередньому спілкуванні працівника оперативного підрозділу з особою, яка володіє або може володіти такими відомостями.

2) проводити контрольовану поставку та контрольовану оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Контрольована поставка передбачає організацію і здійснення слідчим та оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням, передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

Контрольована закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб, незалежно від форм власності, товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

Оперативна закупка передбачає імітацію придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб, незалежно від форм власності, товару, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила.

Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створюють у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.

Рішення про проведення заходів з контролю за вчиненням злочину приймається виключно прокурором. Зважуючи на характер зазначених дій, особлива увага приділяється недопущенню провокації злочину під час їх проведення. Розмежування законних дій та провокації злочину передбачає вивчення практики національних судів, а також відповідних актів Європейського суду з прав людини, зокрема справ «Худобін проти Росії», «Ваньян проти Росії» та «Тейшейра де Кастро (Teixeira de Castro) проти Португалії».

3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахуноккоштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, - витребо- вувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та роз- міриїх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку.

Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривноїдіяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з’ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка.

Право на недоторканність житла гарантовано Конституцією України. Проте, через необхідність забезпечення вільної реалізації прав людини у суспільстві, захисту особи від можливих протиправних посягань та своєчасного виявлення й припинення правопорушень законодавець надав оперативним підрозділам право відвідувати жилі або інші приміщення, інше володіння особи. В контексті Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відповідно до роз’яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства», під житлом треба розуміти такі приміщення:

- особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення, які, хоча й не призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, але є складовою будинку;

- будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до житлового фонду і використовується для постійного або тимчасового проживання (будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема кімната в квартирі тощо);

- будь-яке інше приміщення або забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для тимчасового проживання (дача, садовий будинок тощо).

У той же час, відповідно до приписів ст.

17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», необхідно враховувати, що, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поняття «житло» у п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філій та інші приміщення.

Інше володіння особи - об’єкти (природного походження та штучно створені), які за своїми властивостями дають змогу туди проникнути і зберегти або приховати певні предмети (речі, цінності). Ними можуть бути, зокрема, земельна ділянка, сарай, гараж, інші господарські будівлі та інші будівлі побутового, виробничого та іншого призначення, камера сховища вокзалу (аеропорту), індивідуальний банківський сейф, автомобіль на ін.

Працівник оперативного підрозділу має право відвідувати зазначені об’єкти у таких випадках:

а) За згодою власника або володільця (мешканців). Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу, право власності є правом особи на річ (об’єкт), яке вона здійснює, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Внаслідок цього власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Ст.ст. 397, 398 Цивільного кодексу України визначають володільцем чужого майна особу, яка на підставі договору із власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом, фактично тримає чуже майно у себе. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку.

б) На виконання доручення слідчого, прокурора про проведення обшуку у зазначеному приміщенні або інших слідчих (розшу- кових) дій, виконання яких передбачає проникнення до житла або іншого володіння особи.

в) У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 2 ст. 30 Конституції Украї- ни,п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).

г) Проведення негласного обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як оперативно-розшуко- вого заходу чи негласної слідчої (розшукової) дії.

д) Перевірки виконання встановлених судом обмежень щодо осіб, які перебувають під домашнім арештом або адміністративним наглядом.

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеженняпублічнонедоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;

7-1) з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями 305, 307, 309, 311, 318, 321, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2Кримінального кодексу проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь. Порядок отримання дозволу, строк його дії та порядок проведення операціїз контрольованого вчинення корупційного діяння визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України;

8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями ст. 272 Кримінального процесуального кодексу України;

9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України;

10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України;

11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України;

12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України;

13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України;

15) отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України;

18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про Національну поліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України. Заходи фізичного впливу визначаються як дії працівника оперативного підрозділу, що виявляються у застосуванні м’язової сили та механічного впливу на будь-який орган, частину тіла або весь організм правопорушника без допомоги спеціальних засобів активної оборони та зброї. У свою чергу під час застосування засобів фізичного впливу можуть застосовуватися прийоми рукопашного бою, тобто удари, захвати та інші спеціальні прийоми.

До засобів активної оборони віднесені наручники, пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, електрошокові пристрої, сльозогінні речовини, гумові кийки, засоби для примусової зупинки транспортних засобів, обладнання для відкриття приміщень, у тому числі малогабаритні піротехнічні пристрої.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження зазначені засоби та заходи можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю громадян чи працівників оперативного підрозділу.

Відповідно до законодавства України, забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров’ю людей, працівників оперативного підрозділу або збройного нападу чи збройного опору.

Застосування вказаних засобів та заходів визначається як виключний за своїм характером спосіб впливу на правопорушника. У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на оперативний підрозділ обов’язків, і має зводитись до мінімуму можливості заподіяння шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян. При заподіянні шкоди оперативний підрозділ забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкорот- ший строк.

З метою забезпечення контролю та нагляду за законністю застосування сили, а також визначення правомірності її застосування, забезпечення безпеки працівників оперативних підрозділів про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які заподіяні особі внаслідок застосування працівником оперативного підрозділу вказаних засобів та заходів, зазначений працівник має негайно та письмово доповісти безпосередньому начальнику для сповіщення прокурора.

20) звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

Слід зазначити, що прийняття рішення про проведення опера- тивно-розшукових заходів, подання та розгляд відповідних клопотань, проведення оперативно-розшукових заходів, фіксація та використання їх результатів, проведення цих заходів до постанов- лення ухвали слідчого судді та інші питання їх проведення регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України. Прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.

Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, ві- деоконтрольмісця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться напідставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оператив- ногопідрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.

Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора. Строк дії ухвали слідчого суддіпро дозвіл на проведення такого заходу не може перевищувати шести місяців.

До виконання окремих доручень у ході проведення оператив- но-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів.

До оперативно-розшукових заходів, що обмежують конституційні права громадян, віднесено:

- негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, що передбачає таємне проникнення уповноваженої особи без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів до приміщення та іншого володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів злочину, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження;

- аудіо-, відеоконтроль особи - негласна (без відома особи) фіксація та обробка із використанням технічних засобів розмови цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов’язаних з її діяльністю або місцем перебування, тощо;

- аудіо-, відеоконтроль місця - застосування технічного обладнання у публічно доступному місці з метою фіксації відомостей (розмов, поведінки осіб, інших подій), які мають значення для кримінального провадження, без відома присутніх у ньому осіб;

- спостереження за особою - візуальне спостереження за особою уповноваженою особою для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному, публічно доступному місці тощо або застосування з цією метою спеціальних технічних засобів для спостереження;

- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - негласне проведення із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду); зазначений захід передбачає контроль за телефонними розмовами та зняття інформації з каналів зв’язку;

- зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача - одержання інформації, у тому числі із застосуванням технічного обладнання, яка міститься в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютер), автоматичних системах, комп’ютерній мережі;

- накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду тавиїмки - заборона установам зв’язку та фінансовим установам вручення кореспонденції адресату без відповідної вказівки уповноваженої особи, а також негласне відкриття й огляд затриманої кореспонденції, на яку накладено арешт, її виїмка або зняття копії чи отримання зразків, нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміна речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги;

- установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу - застосування технічного обладнання для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу, систем зв’язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження, оперативно-розшуко- вої діяльності.

До оперативно-розшукових заходів відомчого санкціонування віднесено:

- виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, що передбачає організацію оперативним підрозділом введення уповноваженої ним особи, яка відповідно до закону, виконує спеціальне завдання, до організованої групи чи злочинної організації під легендою прикриття для отримання речей і документів, відомостей про її структуру, способів і методів злочинної діяльності, які мають значення для розслідування злочину або злочинів, що вчиняються цими групами;

- зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту або одержання інформації з електронних інформаційних систем, що містять відповідну інформацію, у тому числі із застосуванням технічного обладнання.

Виключно за рішенням прокурора проводяться такі оператив- но-розшукові заходи, як контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка.

5.2.

<< | >>
Источник: С. В. Албул, С. В. Андрусенко, и др.. Основи оперативно-розшукової діяльності : навч. посіб. /— Одеса : ОДУВС, 2016. —270с.. 270

Еще по теме Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність:

  1. Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
  2. ТЕМА 5. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПІДРОЗДІЛІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ
  3. Обов’язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
  4. Взаємодія підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність
  5. Права підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність
  6. Повноваження військових прокуратур при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність та здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень
  7. Види підрозділів, що виконують оперативно-розшукову діяльність
  8. Обов'язки підрозділів, що проводять оперативно-розшукову діяльність
  9. Діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією під час здійснення оперативно-розшукових заходів до початку кримінального провадження
  10. 2.4. Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство
  11. Глава VIII Права оперативних підрозділів та характеристика окремих оперативно- розшукових заходів
  12. ТЕМА 12 Порівняльний аналіз оперативно-розшукових заходів (прав) оперативних підрозділів Росії та України
  13. ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВІ ЗАХОДИ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НА ПІДСТАВІ УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ АБО РІШЕННЯ ПРОКУРОРА
  14. 7.3. Прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю
  15. 9.1. Судовий та відомчий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю
  16. 4.3. СУДОВИЙ контроль за оперативно- розшуковою діяльністю
  17. 4.2. ВИДИ КОНТРОЛЮ ЗА ОПЕРАТИВНО- РОЗШУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
  18. 7.4. Судовий контроль за оперативно-розшуковою діяльністю
  19. 3.2. Діяльність оперативних підрозділів OBC щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією після початку кримінального провадження
  20. ТЕМА 9. КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД ЗА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -