<<
>>

Психологічне забезпечення застосування зброї оперативним працівником

Застосування зброї оперативним працівником, має бути у відповідності з Законом України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», іншими законами, що регламентують оперативно-розшукову діяльність, як крайній засіб попередження, припинення злочинної поведінки, захисту життя, здоров'я, майна громадян та інтересів суспільства.

Психологічна готовність до застосування зброї та інших спеціальних засобів забезпечується:

- знанням своїх повноважень на застосування заходів примусу, в тому числі права використати вогнепальну зброю;

- високим рівнем професійного навчання в спеціальних навчальних закладах і за місцем служби;

- наявністю твердих і глибоких знань бойової зброї і вміння нею користуватись;

-вмінням миттєво (автоматично) усувати технічні затримки в стрільбі (осічка, перекіс патрону тощо);

- психологічною стійкістю працівника до різних екстремальних ситуацій, впливаючих на його емоційний стан;

- наявністю у оперативного працівника високорозвинутих професіональних психологічних якостей: рішучості, почуття ризику, самоконтролю, спостережливості, гнучкості мислення тощо.

Важливим елементом психологічного забезпечення застосування зброї вважається здатність працівника швидко і об'єктивно оцінити умови застосування зброї при несприятливій для стрільби ситуації (в натовпі, в транспорті, в приміщенні і т.п.). Надзвичайна обстановка примушує оперативного працівника мобілізувати всі резервні, захисні, компенсаторні механізми організму, здатні прогнозувати можливі варіанти розвитку кримінальної ситуації і момент вибору застосування вогнепальної зброї.

Застосування зброї, як правило, проходить в умовах складності і багатоепізодності подій, дефіциту часу для прийняття рішення, дискомфортності зовнішніх умов діяльності (складні погодні умови, нічний час, віддаленість об'єкта поразки), емоційної напруги. Але при цьому може бути ситуація, яка дозволяє працівнику вести переговори.

Завжди краще, коли працівник міліції може розрядити конфліктну ситуацію, не застосовуючи крайніх заходів. Цьому може сприяти погроза застосування зброї на поразку, її оголення і приведення в бойову готовність. Вміння вести переговори дозволяє припинити протиправну поведінку громадян, усунути небезпеку для охороняємих законом громадських відносин, не вдаючись до застосування вогнепальної зброї на поразку.

Застосування зброї на поразку злочинця завжди викликає більший чи менший психологічний стрес у працівника, який її застосував. Сам факт вбивства чи поранення людини, навіть при її протиправній поведінці, вже створює надзвичайну ситуацію. Працівник, який застосував зброю на поразку, піддається неприємній процедурі розслідування, відчуває негативне ставлення близьких загинувшого чи пораненого злочинця, що посилює його стресовий стан. Ще одним подразником працівника може стати байдуже ставлення до нього, відсутність уваги до його проблем з боку керівництва.

У працівників, які застосували зброю з важкими наслідками може виникнути специфічний емоціональний стан стресу, посттравматична стресова реакція, яка супроводжується почуттям печалі, каяття, самотності, відторженості. Такий психологічний стан може привести до суїцидальних намірів, випадів проти керівництва, яке послало його на завдання, грубощами, конфліктами в сім'ї, пияцтвом, звільненням із органів внутрішніх справ чи іншої служби. З метою попередження стресів і ліквідації їх наслідків необхідно активізувати створення в органах внутрішніх справ кімнат психологічної діагностики. Штатні психологи повинні допомогти оперативному працівнику, що потрапив в складну життєву ситуацію (службову, сімейну і т.п.), самостійно провести аналіз своєї поведінки і змінити депресивний емоціональний стан на нормальну характерну для нього поведінку.

Для нейтралізації негативних наслідків застосування зброї рекомендовано:

- проявити зацікавленість керівників у долі працівника, надати йому необхідну фізичну, медичну і моральну підтримку;

- створити психологічну дистанцію: видалити працівника від тіла вбитого (пораненого) на певну відстань;

-направити до оперативного працівника, який застосував зброю, психолога для спілкування і зниження рівня емоціонального сприйняття пережитого в результаті застосування зброї;

- працівник не повинен залишатися один, поряд з ним постійно мають бути колеги; повернутися до місця події він має лише у разі необхідності;

- пояснити працівнику, які службові заходи будуть проведені у зв'язку з подією і чому.

Це необхідно, щоб розслідування обставин події не сприймалося як протидія особистості, для усвідомлення того, що така процедура передбачається правилами і обов'язкова для всіх;

- якщо зброя у працівника вилучається як речовий доказ, її необхідно повернути, як тільки це стане можливим. Такий крок можна пояснити складністю психологічних переживань особи у зв'язку з надзвичайною подією;

- якщо у цьому є потреба, для захисту особистих інтересів працівника запропонувати послуги адвоката;

- надати час для відновлення сил перед початком детального розгляду обставин того, що сталося. Працівник і члени його родини мають бути захищені від преси і зацікавлених осіб;

- надати працівникові можливість поспілкуватися з колегою, який також переживав подібне розслідування (для уникнення ускладнень ситуація не повинна обговорюватися до початку розслідування);

-якщо працівник не поранений, надати йому можливість зателефонувати або особисто зустрітися з своєю родиною і повідомити їм про подію, інакше родичі отримають інформацію на рівні неперевірених чуток. Якщо ж працівник отримав поранення, то надати негайно допомогу, якщо дозволяє ситуація, то щоб колеги, які мають дружні стосунки з ним та з родиною відвезли його до лікарні;

- зацікавленість і підтримка, висловлені особисто керівником, часто нівелюють гостроту відчуттів і можливих проблем. Керівнику не обов'язково коментувати ситуацію чи робити заяви щодо можливої правової або службової оцінки дій працівника, але він має засвідчити своє піклування і небайдужість до долі підлеглого;

-надати працівнику за його бажанням термінову відпустку (зі збереженням грошового утримання) для того, щоб він заспокоївся. Звичайно для цього достатньо трьох-чотирьох днів, але слід врахувати стан людини. При відмові працівника від відпочинку перевести його на ділянку з менш відповідальною і напруженою роботою, що дозволить уникнути «подвійного удару», тобто виникнення аналогічного інциденту ще до завершення розслідування і винесення рішення у попередній події;

-як найшвидше після інциденту забезпечити конфіденційну співбесіду з практичним психологом чи іншим фахівцем, знайомим з роботою в оперативних підрозділах і притаманними їй стресовими ситуаціями. Повернення на службу і готовність працівника взяти участь у судових засіданнях мають бути узгоджені з психологом підрозділу;

-усі працівники, які були на місці події (включаючи водіїв), також мають пройти співбесіду із психологом;

-керівник повинен особисто повідомити працівникам проте, що трапилося, для упередження хибних тлумачень події, а також тримати в полі зору питання особистої психологічної безпеки працівника при контактах з пресою;

-повернення працівника до виконання службових обов'язків має бути поетапним.

15.5.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Еще по теме Психологічне забезпечення застосування зброї оперативним працівником:

  1. Психологічна поведінка оперативного працівника при веденні переговорів зі злочинцями
  2. Психологічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності в особливих умовах
  3. Поняття і сутність психологічного забезпечення оперативно- розшукової діяльності
  4. Глава XV Психологічне забезпечення оперативно-розшукової діяльності
  5. Застосування засобів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї
  6. Психологічна характеристика професійної діяльності працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ
  7. Заходи забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу працівника Національної поліції України
  8. Гласні і негласні штатні та позаштатні працівники оперативних підрозділів
  9. ТЕМА 15 Психологічний портрет особи, що становить оперативний інтерес
  10. ТЕМА 14 Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності в органах внутрішніх справ України
  11. Діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією під час здійснення оперативно-розшукових заходів до початку кримінального провадження
  12. Створення і застосування оперативними підрозділами автоматизованих інформаційних систем
  13. РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  14. Гарантії забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність під час застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні
  15. Забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність під час застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні зарубіжних країн
  16. Прокурорський нагляд у механізмі забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність під час застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні
  17. Судовий контроль у механізмі забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність під час застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -