<<
>>

Становлення теорії оперативно-розшукової діяльності як самостійної галузі наукових знань

Оперативно-розшукова діяльність Національної поліції України як суспільно корисна державно-правова функція ґрунтується на наукових засадах, що складаються з правових концепцій, теорій, системи поглядів і наукових положень.

Свого часу в рамках кримінально-процесуальної науки виникла наука криміналістика, а потім з останньої виділилася теорія оперативно-розшукової діяльності. Незважаючи на те, що як вид правоохоронної діяльності розшук з’явився значно раніше криміналістики, тим не менше, формування останньої в самостійну науку відбулося раніше теорії оперативно-розшукової діяльності. Криміналістика як наука сформувалася в XIX ст., а теорія опе- ративно-розшукової діяльності як самостійна галузь знань була визнана завдяки зусиллям вчених радянського періоду розвитку країни, а також нинішнього покоління.

Основи майбутніх наукових досліджень і узагальнень у галузі оперативно-розшукової діяльності, контррозвідки і розвідки закладалися в 20-30-х роках XX ст. Поряд із питаннями кримінального розшуку в ці роки було розпочато поглиблену розробку організації і тактики оперативно-розшукової діяльності по боротьбі з розкраданнями державного і громадського майна, пов’язана з утворенням в системі міліції виділених із карного розшуку апаратів по боротьбі з розкраданням соціальної власності (БРСВ) (1937 р.).

До першої половини 50-х років у зв’язку з воєнним періодом і обстановкою підвищеної секретності представники правових наук були позбавлені можливості брати участь у дослідженнях оперативно-розшукових проблем. Поштовхом до самостійного розвитку теорії оперативно-розшукової діяльності та визнання її як самостійної навчальної дисципліни послужив післявоєнний розвиток кримінально-процесуального законодавства, науки кримінального права, кримінального процесу і криміналістики.

Вирішальний внесок у справу становлення теорії оператив- но-розшукової діяльності зробила створена в 1954 р.

Вища школа МВС СРСР, а в 1956 р. - її самостійна кафедра оперативної роботи. Під керівництвом першого начальника кафедри ОРД професора А.Г Лєкаря на потужній науковій теоретичній основі з’явилися глибокі теоретико-прикладні роботи, що поклали початок подальшим науковим дослідженням, втіленим у навчальних посібниках, методичних рекомендаціях, підручниках і монографіях у сфері оперативно-розшукової діяльності. Великий внесок у розвиток теорії оперативно-розшукової діяльності зробили наукові співробітники Всесоюзного науково-дослідного інституту МВС СРСР, провівши в 70-ті роки ХХ століття низку фундаментальних досліджень проблем оперативно-розшукової діяльності.

Відчутним доказом визнання оперативно-розшукової діяльності як самостійної галузі знання, безсумнівно, стало видання у 1965 р. першого в історії СРСР підручника «Основи оперативно-розшукової діяльності органів міліції УРСР», а також у 1966 р. видання Вищою школою МОГП СРСР фундаментального підручника - «Основи оперативно-розшукової діяльності органів

охорони громадського порядку» під редакцією комісара міліції А. Я. Кудрявцева. У подальшому зусиллями видатних вчених у сфері оперативно-розшукової діяльності (В.М. Атмажитов, І.І. Басецький, В.П. Бахін, А.Ф. Возний, Д.В. Гребельський, В.А. Лукашов, А.Г. Лєкарь, С.С. Овчинський, П.А. Олійник, В.Г. Самойлов та ін.) було проведено ряд глибоких фундаментальних досліджень у сфері оперативно-розшукової діяльності, що забезпечили не тільки вдосконалення її організації і тактики, але і перше в історії її законодавче регулювання.

У період незалежності України суттєвий внесок у розвиток теорії оперативно-розшукової діяльності в Україні зробили К.В. Антонов, О.М. Бандурка, В.І. Василинчук, М.П. Водько, М.Л. Грібов, О.Ф. Долженков, Е.О. Дідоренко, В.П. Захаров, В.А. Іщенко, А.М. Кислий,Я.Ю. Кондратьєв, О.Є. Користін, І.П. Козаченко, М.В. Корнієнко, С.І. Мінченко, Д.Й. Никифорчук, В.Л. Ортинський, Ю.Ю. Орлов, М.А. Погорецький, В.Д. Пчолкін, М.Б. Саакян, О.П. Снігерьов, В.Є.

Тарасенко, Р.В. Тарасенко, І.Ф. Хараберюш, В.В. Шендрик, О.М. Юрченко, О.О. Юхно.

Прийняття Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», а також результати багаторічних теоретичних досліджень у цій сфері, інтереси практики боротьби зі злочинністю створили на теперішній час основу єдиної для всіх українських правоохоронних органів і спецслужб науки про ОРД. Сформована опера- тивно-розшукова теорія - галузь наукових знань, яка покликана озброювати практику боротьби зі злочинністю всіх оператив- но-розшукових органів системою наукових висновків і рекомендацій, необхідних для ефективної організації та здійснення опера- тивно-розшукових заходів, створення правових, організаційних, інформаційних, методичних, кадрових та ресурсних передумов і умов їх успішної діяльності.

Як і будь-яка наука, теорія оперативно-розшукової діяльності має свій предмет, об’єкт і методи дослідження.

Предмет теорії оперативно-розшукової діяльності становлять певні закономірності об’єктивної дійсності, які вивчає юридична наука в цілому. Його зміст складають:

- закономірності, які проявляються в системі відносин (правових, інших), що складаються у сфері ОРД;

- заходи боротьби зі злочинністю, що здійснюються із застосуванням оперативно-розшукових сил, засобів і методів;

- дослідження правових основ ОРД, вивчення оперативно-розшукової практики (закономірний зв’язок між таємним характером вчинюваних злочинів і необхідністю використання для їх попередження і розкриття, негласних оперативно-розшукових засобів і методів), закономірностей, що виникають і проявляються в організації ОРД;

- закономірності, які проявляються в процесі отримання, перевірки, фіксації та використання оперативно-розшукової інформації.

Діалектичний взаємозв’язок існує між способами дій злочинців з підготовки, учинення злочинів, приховування слідів протиправних дій і тактичних прийомів їх виявлення і розкриття. Проте методи виявлення, попередження і розкриття злочинів розробляються не тільки теорією оперативно-розшукової діяльності, але й кримінальним процесом, криміналістикою, кримінологією та іншими юридичними науками.

Теорія оперативно-розшукової діяльності досліджує такі організаційні форми діяльності оперативних підрозділів, як вивчення і оцінка оперативної обстановки; підбір, розстановка і використання негласних працівників в аспекті ОРД з точки зору їх відповідності висновкам про стан оперативної обстановки; фінансове та матеріально-технічне забезпечення; внутрішню і зовнішню взаємодію суб’єктів ОРД та ін. Ґрунтуючись на емпіричних даних, теорія оперативно-розшукової діяльності розробляє науково обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності ОРД з метою виявлення, попередження і розкриття злочинів.

Об’ єкт пізнання теорії оперативно-розшукової діяльності становлять:

- злочинність як соціально-правове явище;

- оперативно-розшукова діяльність як один із видів суспільної практики боротьби зі злочинністю;

- правове регулювання оперативно-розшукової діяльності.

Метод теорії оперативно-розшукової діяльності - це система пізнавальних прийомів, що використовуються як для побудови самої теорії, так і для застосування теорії в практиці пізнання її предметної галузі - оперативно-розшукової діяльності. У сучасній системі юридичних наук сформульовано таке визначення теорії ОРД.

Теорія оперативно-розшукової діяльності - це наука, що досліджує закономірності механізму вчинення злочинів та протидії кримінального середовища, виникнення інформації про злочин і його учасників, збору, оцінки та використання фактичних даних про них, розробляє правові, організаційні, методичні та тактичні основи ефективного застосування оперативно-розшукових сил, засобів і методів по боротьбі зі злочинністю. Результати теоретичних досліджень у цій сфері та інтереси практики боротьби зі злочинністю створили на теперішній час основу єдиної для всіх українських правоохоронних органів і спецслужб науки про ОРД.

Оперативно-розшукова теорія - галузь наукових знань, яка покликана озброювати практику боротьби зі злочинністю всіх оперативно-розшукових органів системою наукових висновків і рекомендацій, необхідних для ефективної організації та здійснення оперативно-розшукових заходів, створення правових, організаційних, інформаційних, методичних, кадрових та ресурсних передумов і умов їх успішної діяльності.

Теорія ОРД склалася як самостійна галузь наукового знання в результаті диференціації системи наук кримінального циклу. Розвиваючись у рамках криміналістики, теорія ОРД почала формувати специфічну систему знань, що вивчають таємні дії злочинців, типові ознаки латентних злочинів і найбільш ефективні (переважно негласні) сили, засоби та методи, які застосовуються оперативними підрозділами для виявлення злочинів, їх попередження та розкриття, забезпечення невідворотності покарання винних у їх скоєнні.

Як наука, теорія оперативно-розшукової діяльності вивчає:

- механізм вчинення злочинів і дії осіб, які їх замислюють, підготовляють і здійснюють, а також які переховуються від слідства і суду, відбування покарання;

- усе типове, що повторюється, стійке і характерне для застосування негласних сил, засобів та методів боротьби з неочевидними злочинами, розкриття яких іншими засобами неможливо;

- номативно-правове регулювання оперативно-розшукової діяльності;

- організацію і тактику діяльності оперативних підрозділів.

Узгоджене наукове осмислення названих елементів предмета

теорії ОРД зумовлено наявністю взаємозв’язку і взаємозалежності між способами вчинення злочинів, поведінкою злочинців і тактикою застосування оперативно-розшукових сил, засобів і методів по їх викриттю. Наприклад, отримання інформації про задуми і злочинні наміри, плани організованої групи або злочинної організації може бути забезпечене тільки засобами ОРД.

Дослідження місця теорії оперативно-розшукової діяльності в системі правових наук дозволяє констатувати таке:

- зародившись у межах кримінальної, кримінально-процесуальної і криміналістичної наук, теорія ОРД під впливом суспільних, природничих та технічних наук, досягнення і знання яких вона творчо осмислювала для вирішення своїх завдань, сформувалася в юридичну науку;

- об’єкт і предмет пізнання теорії ОРД визначається таким соціальним явищем, як злочинність. Її службова функція, вирішувані нею завдання належать до правової сфери діяльності державних органів, до правових процесів і правовідносин, що виникають при здійсненні діяльності з виявлення, попередження, розкриття та розслідування злочинів;

- рекомендації, що розробляються теорією оперативно-розшу- кової діяльності для практики, мають правову основу, спрямовані на вирішення завдань кримінального судочинства, сприяючи ефективному, об’єктивному розслідуванню, судовому розгляду в кримінальних справах;

- юридичний характер теорії ОРД проявляється в нормативно-юридичній функції, властивій їй як галузі правознавства, у силу чого її наукові рекомендації враховуються в нормотворчій діяльності законодавця, в міжнаукових дисциплінарних дослідженнях кримінально-правових наук.

Оскільки в ході оперативно-розшукової діяльності здійснюється пошук і фіксація фактичних даних, що відображають і відтворюють юридично значущі риси певних подій і фактів, така діяльність, безсумнівно, являє собою процес пізнання. Пізнання в цій сфері вимагають високої професійної майстерності працівників оперативних підрозділів і подолання труднощів, зумовлених особливостями вчинення злочинів, а також поведінкою і тактикою злочинців.

У зв’язку з тим, що ознаки злочинних діянь об’єктивно відображаються у зовнішньому середовищі в різних формах і зумовлюються закономірностями виникнення фактичних даних як джерел доказів, виявляючи їх у ході оперативно-розшукової діяльності, працівники оперативних підрозділів забезпечують процес встановлення істини у кримінальному провадженні, а також набувають певні знання про ознаки та мотиви злочинів, їх способи та причетних до них осіб. Отже, пізнання об’єктивної дійсності наповнює весь зміст оперативно-розшукової діяльності.

Наукові знання в теорії оперативно-розшукової діяльності за часи її становлення як науки у своїй сукупності являють собою певну систему. Систему теорії ОРД становлять:

- загальна теорія ОРД;

- оперативно-розшукова тактика;

- оперативно-розшукова методика;

- оперативна техніка.

Теорія оперативно-розшукової діяльності має свої принципи, понятійний апарат, визначення і теоретичні концепції, а також методи пізнання і прогнозування розвитку оперативно-розшукової діяльності як процесу.

Розвиваючись від загального до конкретного і від конкретного до загального, теорія оперативно-розшукової діяльності концентрує свою увагу на окремих наукових напрямах (теорія документування, вчення про оперативно-розшукові версії, вчення про оперативно-розшукову інформацію та ін.), що являють собою окремі оперативно-розшукові теорії, перелік яких поповнюється відповідно до рівня розвитку науки та вдосконалення практики боротьби зі злочинністю.

У системі правових наук теорія оперативно-розшукової діяльності тісно пов’язана з кримінальним правом, кримінальним процесом, криміналістикою, кримінологією, психологією та іншими галузями наукових знань, що справляють суттєвий вплив на її подальший розвиток.

Теорія оперативно-розшукової діяльності розробляє методики дій працівників оперативних підрозділів, спрямованих у першому випадку - на запобігання злочину, у другому - на виявлення і викриття винних, отримання та фіксацію фактичних даних, які можуть бути доказом їхньої провини.

У своєму розвитку теорія оперативно-розшукової діяльності використовує досягнення, положення і концепції кримінально-виконавчого права, науки державного управління та адміністративного права, міжнародного права, економічних наук, природничих наук у сфері високих технологій, забезпечення інформаційної безпеки та інших галузей знань.

Наукові знання теорії оперативно-розшукової діяльності в сукупності утворюють певну систему.

Система теорії оперативно-розшукової діяльності на сучасному етапі розвитку може бути представлена таким чином: загальна теорія оперативно-розшукової діяльності; засоби опе- ративно-розшукової діяльності; оперативно-розшукова тактика; оперативно-розшукова методика.

До змісту загальної теорії оперативно-розшукової діяльності входять основні ідеї, принципи, поняття, категорії, визначення, терміни і теоретичні концепції, а також методи їх пізнання і розвитку. Як структурні розділи вона включає в себе ряд окремих оперативно-розшукових теорій:

- вчення про пізнавальний, діяльнісний та організаційний елементи оперативно-розшукової діяльності;

- теорія наукових методів оперативно-розшукової діяльності;

- вчення про мову і систематику оперативно-розшукової діяльності;

- вчення про оперативно-розшукову інформацію;

- вчення про оперативно-розшукові версії;

- теорія оперативного обслуговування;

- теорія документування;

- вчення про оперативні комбінації і тактичні операції.

При здійсненні досліджень щодо проблем ОРД та отримання відповідних знань використовуються підходи: гуманістичний, антропологічний, аксіологічний, психологічний, генетичний, системний та інші.

З огляду на те, що всі явища та процеси відбуваються у тісному взаємозв’язку й взаємозалежності, методологічною основою пізнання у сфері ОРД є діалектичний принцип, а також принципи об’єктивності, науковості, системності, комплексності, логічності.

Як загальнонаукові використовуються методи: концептуально-порівняльний, системно-структурний, аналітико-синтетич- ний, програмно-цільовий.

З міждисциплінарних методів слід назвати методи моделювання, історико-соціальний, статистичний, соціологічний, психологічний.

Використовуються, звичайно, і специфічні методи пізнання проблем оперативно-розшуковій діяльності: оперативно-евристичний, ознайомчо-документальний, а також інтерв’ювання та анкетування працівників оперативних підрозділів.

Відомо, що право на самостійне функціонування науки набуває така система знань, яка своїм зосередженням має свої специфічні закономірності, які відрізняють її від інших наук. Теорія оперативно-розшукової діяльності сформувалася в самостійну галузь наукового знання під одночасним впливом загальнонаукових принципів інтеграції і диференціації системи юридичних наук.

Розвиваючись у рамках юридичних наук, теорія оператив- но-розшукової діяльності сформувала власну систему специфічних знань, що вивчають закономірності прихованих дій злочинців і проблемні ситуації, пов’язані із застосуванням і використанням оперативно-розшукових засобів і методів при виявленні, попередженні та розкритті злочинних діянь, а також розшуку злочинців і осіб, зниклих без вести. Це й зумовлює самостійне місце теорії оперативно-розшукової діяльності в системі правничих наук.

Питання для самоперевірки

1. Основні історичні етапи становлення оперативно-розшукової діяльності.

2. Об’єкт, предмет та методи теорії оперативно-розшукової діяльності.

3. Міждисциплінарні зв’язки теорії оперативно-розшукової діяльності.

4. Система теорії оперативно-розшукової діяльності.

ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

<< | >>
Источник: С. В. Албул, С. В. Андрусенко, и др.. Основи оперативно-розшукової діяльності : навч. посіб. /— Одеса : ОДУВС, 2016. —270с.. 270

Еще по теме Становлення теорії оперативно-розшукової діяльності як самостійної галузі наукових знань:

  1. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
  2. 1.1. Предмет теорії оперативно-розшукової діяльності
  3. ТЕМА 3. ПРАВОВА ОСНОВА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. Глава I Історико-правовий огляд становлення і розвитку оперативно-розшукової діяльності
  5. 3.2. Оперативно-розшукове законодавство України - правова база оперативно- розшукової діяльності
  6. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  7. БРАЖНИК АНДРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РОЗГОЛОШЕННЯ ДАНИХ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ (СТ. 387 КК УКРАЇНИ): АНАЛІЗ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків –2015, 2015
  8. 3.1. Конституційні основи оперативно-розшукової діяльності
  9. 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності
  10. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  11. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  12. 4.2. Г алузеві принципи оперативно - розшукової діяльності
  13. Правова основа оперативно-розшукової діяльності
  14. 2.1. Завдання оперативно-розшукової діяльності
  15. 1.2. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  16. ТЕМА 5 Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності
  17. Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності
  18. 1.2.ФОРМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  19. 3.4. Європейське співробітництво в сфері оперативно-розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -