<<

Створення і застосування оперативними підрозділами автоматизованих інформаційних систем

Фактично весь зміст закону «Про оперативно-розшукову діяльність» спрямований на збирання, обробку, зберігання і використання інформації. В законах України, які регламентують оперативно-розшукову діяльність, зокрема таких як Кримінальний процесуальний кодекс України, закони України «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Державну пенітенціарну службу України», «Про розвідувальну діяльність», «Про контророзвідувальну діяльність», «Про державну таємницю» та ряді інших визначаються різні види інформації: політична, соціальна, військова, економічна, наукова, технічна, фінансова, екологічна, а також кримінальна, яка характеризує стан злочинності і супутні їй явища.

Кримінальна інформація містить відомості, які стосуються корупції, наркоманії, крадіжок, незаконних доходів, кількості злочинів вже вчинених і кількість засуджених, інших протиправних дій, причин і умов їм сприяючих та інше.

Законодавство України визначає таку інформацію як розшукову, тому, що вона здобута і накопичена в результаті оперативно-розшукових заходів, або може бути використана для здійснення розшукових заходів.

Оперативно-розшукова діяльність має характерну ознаку відносно достовірності про причетність окремих осіб до підготовки і вчиненню злочинів, про судимості окремих осіб, про осіб, які ухиляються від слідства і суду, які втекли із місць відбування покарання, про збитки завдані злочинцями, про факти організованої злочинності і т. ін.

Дані оперативно-розшукової інформації в силу свого правового статусу являються підставою як для здійснення оперативно-розшукових заходів так і слідчих гласних і негласних (розшукових) дій, так і для оперативно- розшукового супроводження кримінального провадження.

Оперативно-розшукова інформація використовується оперативними підрозділами для виконання профілактичних заходів, на запобігання тим чи іншим діям з боку окремих фізичних чи юридичних осіб, для вивчення осіб, які претендують на певний рід діяльності, допуск до якої у відповідності з законом, оформляється в певному установленому порядку.

Оперативно-розшукова інформація постійно поновлюється, уточнюється, деталізується, осучаснюється і тим самим слугує підставою для прийняття управлінських, процесуальних, фінансових, кадрових рішень в повсякденній діяльності правоохоронних органів, зокрема, і органів виконавчої влади, взагалі.

Оперативно-розшукова діяльність має постійно забезпечуватись інформаційно-аналітичною діяльністю яка полягає в постійному отриманні, аналізі, накопиченні, систематизації інформації з елементами прогнозування по питанням функціонування правоохоронного органу і конкретних оперативних підрозділів.

Інформаційні системи оперативних підрозділів поповнюються даними із відкритих та закритих джерел інформації. Донесення агента, зміст підслуханої розмови, конфіденційні дані про роботу фірми, чи про діяльність організованої злочинної групи — це закриті джерела.

Відомості із аудиторної перевірки, ревізії, інвентаризації, матеріалів наради у відомстві, розпорядження органів виконавчої влади, чи місцевого самоврядування, фінансові звіти та інша інформація з відкритих джерел є найбільш поширеними.

Аналіз бази даних автоматизованих інформаційних систем оперативних підрозділів показує, що оперативні підрозділи при плануванні аналітичної обробки інформації недооцінюють в силу різних причин важливість використання відкритих джерел інформації, зокрема засобів масової інформації.

Розпочинаючи аналітичну обробку преси, необхідно визначитись з її метою, вияснити інформаційні потреби споживачів інформації (оперативного підрозділу) і тільки після цього приступати до відбору джерел інформації. Безумовно, для перетворення опосередкованої інформації в проблемно- інформаційний масив потрібно використати цілеспрямований підхід до відбору саме тої інформації, яка може бути використана для виконання конкретних завдань оперпідрозділу. Матеріали засобів масової інформації в обов'язковому порядку мають накопичуватись в електронному виді. Центральні і обласні газети, які мають власні сайти, можна безоплатно скачувати із Інтернету, або за невисоку плату придбати в редакції видання.

Районні і багатотиражні газети, як правило, не мають електронних версій, при потребі підлягають скануванню. Саме із місцевих газет можна отримати потрібну інформацію про порядки на ринках і базарах, про ціноутворення, про окремі події в тих чи інших населених пунктах, про роботу місцевих підприємств і фірм і т.п. Відкрита преса традиційно являється самим об'ємним і найбільш затребуваним каналом

отримання інформації. «Вісімдесят відсотків розвідувальної інформації отримується із таких звичайних джерел як іноземні книги, журнали, наукові і технічні огляди, фотографії, дані комерційного аналізу, газети, радіопередачі, а також із загальних відомостей, отриманих від осіб, маючих уявлення про справи за кордоном.»1

Матеріали із автоматизованих інформаційних систем дозволяють уточняти, постачать новими даними інформацію, отриману оперативним шляхом, а також давати нові напрямки для поточної інформативно-пошукової роботи. Ефективне використання інформаційних ресурсів дозволяє оперативним підрозділам успішно виконувати завдання в сфері протидії злочинності.

Український кримінальний процес здійснюється на широкому інформаційному забезпеченні як-то публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження, автоматизація документообігу в суді, фіксування кримінального провадження, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, контроль і нагляд за законністю слідчих гласних і негласних (розшукових) дій, зняття та фіксація, збереження і дослідження інформації отриманої оперативно-розшуковими заходами та слідчими діями.

Джерела та канали отримання і поповнення автоматизованих інформаційних систем можна ділити не тільки на відкриті і закриті, але ще й на офіційні і неофіційні. Загалом до джерел інформації відносять:

- інформаторів;

- засоби масової інформації (електронні версії газет і журналів);

- довідники різного характеру;

- державні структури (органи МВС, СБУ, прокуратури, судові органи, адвокатські, нотаріальні, аудиторські контори, органи ліцензування і сертифікації, податкова міліція, державні інспекції, органи державної реєстраційної служби, органи статистики і ін.);

- агентства безпеки (різних галузей промисловості і підприємництва);

- приватні інформаційні, детективно-розшукові і охоронні агентства;

- асоціації, страхові компанії, туристичні фірми;

- внутрішньовідомча документальна інформація; -інформація, яка надходить по відкритим каналам

зв'язку із інших організацій і відомств;

- інформація, отримана спеціалістами в результаті участі в роботі конференцій, семінарів, симпозіумів, нарад, круглих столів і т.п.;

- інформація отримана в результаті службових перевірок і командировок;

- інформація, отримана в результаті особистих неофіційних контактів з колегами і офіційних контактів в процесі роботи;

-інформація, отримана за допомогою специфічних методів і засобів.

«Основний масив відомостей надходить, як правило, із відкритих і таємних джерел. При цьому до відкритих прийнято відносити:

- публікації;

1

Доронин А. И. Бизнес-разведка : монография / А. И. Доро-нин. - М. : Ось-89, 2003. - С. 225.

- правоохоронні і інші державні органи;

- різні підприємства приватного сектора.

Такими джерелами і методами отримання інформації вважаються:

- електронне спостереження;

- зовнішнє спостереження і інші негласні операції;

- агентурні джерела.»1

Під поняттям система розуміють родовий термін для позначення групи, певного масиву конкретних, пов'язаних між собою однорідних, або схожих за ознаками об'єктів. В ролі об'єктів в оперативно-розшуковій діяльності виступають джерела інформації, види і зміст інформації, оперативно-розшукові заходи, криміналістично і оперативно-тактично значимі події, факти, сліди, поведінка людей, між-особисті стосунки, предмети, речовини і інше майно та документи, які являються носіями інформації і все інше, що в процесі пізнання стає основою для оперативно-розшукової інформації. Інформаційні «системи створюють специфічний каркас для такого розміщення інформації, яка забезпечує встановлення смислового зв'язку, як між різними її елементами, так і зовні системи, між закладеними в ній відомостями і криміногенними процесами та вчинюваними злочинами».[76] [77]

Збільшення обсягів інформації, зміна її структури і змісту, ускладнення форм соціального життя, міграція населення, різні форми поведінки населення в тому числі і протиправної, зміни матеріальних умов життя, взаємовідносин соціальних, професійних груп і окремих індивідів впливають на здійснення оперативно-розшукових заходів, ускладнюють їх проведення. У зв'язку з цим при наявності підстав оперативні підрозділи органів, здійснюючих оперативно- розшукову діяльність, для вирішення завдань, покладених на них Законом «Про оперативно-розшукову діяльність» можуть створювати і використовувати автоматизовані інформаційні системи, а також заводити оперативно- розшукові справи.

Оперативно-розшукові справи заводяться за наявності підстав, передбачених законом, з метою збирання і систематизації відомостей, перевірки і оцінки результатів оперативно-розшукової діяльності і прийняття на їх основі відповідних рішень, органами, здійснюючими оперативно- розшукову діяльність. Факт заведення оперативно-розшукової справи не є підставою для обмеження конституційних прав і свобод, а також інших законних прав людини і громадянина. Оперативно-розшукові справи припиняються у випадках вирішення конкретних завдань оперативно- розшукової діяльності, а при не підтверджені підстав для їх заведення- підлягають знищенню.

В ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вказано, що підставою для здійснення оперативно-розшукових заходів є:

- наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що плануються;

- осіб, які готують вчинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя: співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають з оперативними підрозділами.

Інформаційні системи органів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність, створюються для збирання, зберігання і використання наступних відомостей:

- встановлення злочинців по прикметам, отриманим від потерпілих і свідків;

- встановлення злочинців по слідам взуття, наявності у них транспортних засобів, навичкам управління ними;

- встановлення злочинців за ознаками, характеризуючи ми їх індивідуальні психологічні і фізіологічні особливості;

-перевірка оперативної інформації про осіб, вчинивши або підготовлюючи вчинення злочинів;

- перевірки причетності до скоєних групових злочинів осіб, зв'язки яких встановлені з особами, які засуджені за вчинення злочинів, або відносно яких ведуться оперативно-розшукові справи;

- виявлення осіб, стосовно яких необхідно вжити з метою недопущення вчинення ними злочинів, профілактичні заходи;

-інформації про задумані, підготовляємі, вчинювані або вчинені злочини;

- інформації про способи, засоби, пристрої та приладдя використовувані при вчинені злочинів;

- про особи, які підготовлюють, вчиняють або вчинили злочини;

-про особи, що були офіційно попереджені, або вчинивши протиправні дії, які хоч і не носять характеру злочину, але при певних обставинах можуть стати злочинами;

- про осіб, які розшукуються органами дізнання, слідства і суду;

-про осіб безвісно зниклих, місце знаходження яких встановлюється;

- про протиправні дії і факти, які створюють загрозу державній, власній, економічній чи екологічній безпеці України;

-інша інформація, яка необхідна для вирішення завдань оперативно- розшукової діяльності.

Практично склались дві системи оперативно-довідкової і оперативно- розшукової інформації. Оперативно-довідкова інформація містить відомості які пов'язані з функціонуванням різних відомств МВС, Служби безпеки України, але її використання доступне і іншим відомствам (облік автомототрансиорту, обласні адресні бюро, облік осіб, засуджених за злочини, облік об'єктів на які поширюються дозвільна система та деякі інші.) Оперативно-довідкова інформація використовується в розшукових цілях, коли за допомогою її даних вирішуються питання попередження, припинення розкриття та розслідування злочинів. Такими випадками можуть бути: встановлення особи, що розшукується органами слідства за вчинення тяжкого злочину, встановлення транспортних засобів, що були викрадені або зникли з місця пригоди, встановлення фактів притягнення в минулому до кримінальної відповідальності осіб, стосовно яких ведеться розслідування, ідентифікація особи та інше.

Оперативно-розшукова інформація використовується виключно для боротьби з злочинністю, в ній збираються відомості про предмети, події, ознаки людей, які будучи систематизовані і належним чином проаналізовані, набувають значення розшукових і забезпечують вирішення оперативно- тактичних завдань: встановлюють зв'язок між розслідуваними злочинами і конкретними особами, встановлюють за індивідуальними ознаками в їх сукупності серійні злочини.

Підстави і порядок використання інформаційних систем регламентуються відомчими та міжвідомчими актами.

Для упорядкування інформаційних системи від елементарних алфавітних картотек до сучасних автоматизованих багатоцільових інформаційно- пошукових систем в оперативних підрозділах поширюється використання сучасної комп'ютерної техніки, наукових методів обробки інформації та новітні канали зв'язку. Створювати, обробляти автоматизовані інформаційні системи можуть тільки спеціалісти, знайомі як з основами правознавства, так і з сучасними комунікаційними технологіями і озброєні знаннями та досвідом оперативно-розшукової діяльності.

Інформація представлена в автоматизованих інформаційних системах оперативних підрозділів характеризується за її цінністю, таємністю і конфіденційністю, достовірністю, актуальністю, конкретністю і точністю, новизною і повнотою.

«Щоб правильно спланувати інформативну роботу, дійти до дійсної суті явищ і передати цю сутність в найкращій формі тим, хто читає розвідувальну інформацію, слід керуватись принципом: доповідати достовірно, своєчасно і якісно».1

В правоохоронних органах, зокрема МВС України, СБУ України, Державній прикордонній службі України та інших на сьогодні створені автоматизовані інформаційні людино-машинні системи для збирання, збереження, накопичення, пошуку, передачі, обробки інформації з використанням обчислювальної техніки, комп'ютерних інформаційних мереж, засобів і

1

Вашингтон П. Стратегическая разведка: основные принци-пьі / Вашингтон Плзтт. - М. : И?іфра-М, 1997. - С. 60.

каналів зв'язку складаються із персоналу і комплексу засобів автоматизації його діяльності, які реалізують інформаційні технології виконання функцій оперативно-розшукової діяльності. В автоматизованих інформаційних системах оперативних служб правоохоронної сфери накопичені величезні масиви оперативної інформації, оперативний персонал необхідно навчити користуватись такою інформацією, поповнювати її і зберігати.

8.3.14.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Еще по теме Створення і застосування оперативними підрозділами автоматизованих інформаційних систем:

  1. Використання автоматизованих інформаційно- пошукових систем в оперативно-розшуковій діяльності
  2. Інформаційно-аналітичне забезпечення проведення негласних слідчих (розшуковнх) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  3. Негласне співробітництво особи з оперативним підрозділом
  4. Виконання оперативними підрозділами письмових доручень і запитів
  5. Правові основи залучення особи до співробітництва з оперативними підрозділом
  6. 7.6. Взаємодія оперативних підрозділів між собою та з іншими підрозділами правоохоронних органів
  7. РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  8. ТЕМА 8 Підрозділи, уповноважені проводити оперативно-розшукову діяльність
  9. Забезпечення оперативними підрозділами досудового розслідування доказовою Інформацією: форми, нормативно-правові засади
  10. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  11. ТЕМА 8.ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  12. Особливості засобів, методів, способів проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  13. Психологічне забезпечення застосування зброї оперативним працівником
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -