<<

ТЕМА 5 Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності

Для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності потрібні підстави, перелік яких передбачений законом. За законом підставами до проведення оперативно-розшукової діяльності є: наявність достатньої інформації про факти підготовлюваного або вчиненого діяння, передбаченого кримінальним законодавством; інформація про осіб, які готують або вчинили злочини, перебувають у розшуку; інформація про інші обставини, що загрожують інтересам суспільства і держави.

До підстав, які є необхідною передумовою проведення оперативно- розшукової діяльності, належать також запити повноважних державних органів та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами на ядерних установках, а також потреба в отриманні розвідувальної інформації для захисту інтересів України.

Питання про наявність достатніх підстав для проведення оперативно- розшукової діяльності в кожному конкретному випадку вирішує відповідний керівник оперативного підрозділу, який приймає рішення про наявність чи відсутність фактів або обставин, що потребують проведення оперативно- розшукових заходів.

Закон передбачає, що питання про проведення оперативно-розшукової діяльності вирішується на основі вже отриманої гласної чи негласної інформації, письмових доручень правоохоронних органів, слідчих та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес, запитів оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав. Закон дозволяє здійснення оперативно-розшукової діяльності наявності підстав для проведення оперативних заходів і використання відповідних засобів, тобто для початку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи повинні мати якісь законні приводи. Законні підстави оперативно-розшукової діяльності є гарантією дотримання законності при її проведенні.

Перелік підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності є вичерпним.

Кожна підстава має свої особливості і становить різну частку, зумовлену переважно завданнями, цілями і способами здійснення оперативно- розшукових заходів. Різними є також кола суб'єктів та їх компетенція в оперативно-розшуковій діяльності. Зазначимо, що законодавець хоча і дає перелік приводів для застосування підстав проведення оперативно-розшукової діяльності в ч.2 ст. 6 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність", проте не дає визначення самого приводу. Тому приводи-це передбачені законом або нормативними актами фактичні відомості, які надійшли до оперативного працівника від джерел (гласних або негласних), оформлені документально і містять відомості про підставу для проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення будь-якого оперативно-розшукового заходу допускається тільки за наявності одночасно і приводу і підстави.

Першою підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності закон визначає наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами. Запобігання злочинам є однією з головних функцій органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів. Особливу роль у цьому відіграють підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Інформацію про злочини, що готуються, оперативні підрозділи як органи дізнання отримують із різних джерел. Це можуть бути заяви і повідомлення громадян, підприємств, установ та організацій, службових осіб, представників влади про підготовку злочину, що є приводом для проведення оперативно- розшукових заходів. Іноді така інформація може стати приводом для порушення кримінальної справи за підготовку до злочину (підшукування або пристосування засобів чи знарядь, або інше умисне створення умов для вчинення злочину). Проте отримана з таких джерел інформація здебільшого потребує перевірки, підтвердження достовірності викладених фактів чи інших даних, що підтверджують наявність ознак злочину. У такому разі і виникає потреба у проведенні оперативно-розшукової діяльності для перевірки і оцінювання отриманої інформації.

Значна частина гласної інформації про підготовку злочинів може бути отримана із засобів масової інформації (газети, журнали, теле-і радіопрограми та ін.). Але така інформація потребує не тільки офіційного реагування, а й проведення оперативно-розшукових заходів з метою перевірки достовірності викладених фактів, документування події та ознак злочину, винуватості осіб у вчиненні злочину та інших обставин, що мають значення для правильного прийняття законного рішення і реагування. Оперативно-розшукова діяльність може і має бути ефективним засобом захисту прав і свобод громадян. Приводами для її проведення з метою виявлення, припинення злочинів та запобігання їм можуть бути також письмові доручення і постанови слідчого, вказівки прокурора, ухвали суду, матеріали органів дізнання. Це випливає з вимог кримінально-процесуального законодавства, коли при розслідуванні або судовому розгляді кримінальної справи потрібно з'ясувати безпосередні причини злочинів та умови, що сприяли їх вчиненню чи підготовці, а також вжити заходів для усунення цих причин та умов.

Відомості про підготовку злочину оперативні підрозділи отримують також із власних оперативно-розшукових джерел: інформація негласних джерел, матеріали спостереження, застосування фото-, кіно-, відеознімання, результати огляду транспортних засобів, приміщень, інформації, отриманої від інших оперативних підрозділів, тощо. Це також може слугувати приводом для проведення оперативно-розшукових заходів.

Отже, наявність гласної чи негласної інформації про підготовку злочину буде приводом не тільки для порушення кримінальної справи (ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу), а й для проведення оперативно- розшукової діяльності з метою перевірки повноти і правильності отриманої інформації, пошуку першоджерел отримання фактичних даних та їх формування як доказів у кримінальному судочинстві.

Як підставу для проведення оперативно-розшукової діяльності закон визначає і наявність інформації про злочини, вчинені невстановленими особами.

Такі злочини на практиці називають переважно неочевидними. Це можуть бути вбивства, крадіжки, умисне знищення або пошкодження майна, виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів та ін. Неочевидними вважаються також злочини, коли потерпілий не може або відмовляється повідомити місце, спосіб та інші обставини вчинення щодо нього злочину, прикмети злочинців, їх склад, розмір шкоди, завданої злочином, тощо.

Інформація про вчинення невстановленими особами злочину може бути отримана від очевидців, за результатами огляду місця події, заявами або повідомленнями підприємств, установ, організацій, від службових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Інформація про злочин також може бути отримана із негласних джерел, тобто коли оперативними підрозділами безпосередньо виявлено ознаки злочину або вона надходить від конфідентів інших оперативних підрозділів, а також від органів та організацій інших держав. У такому разі це і є приводами для проведення оперативно-розшукової діяльності. У кожному випадку, коли достатньо інформації про злочин, вчинений невстановленими особами (нерозкритий злочин), оперативні підрозділи зобов'язані здійснити ряд оперативно- розшукових заходів щодо викриття конкретної особи (групи) у вчиненні злочину чи завести оперативно-розшукову справу на нерозкритий злочин.

Порядок заведення оперативно-розшукових справ, їх реєстрації, визначення форм взаємодії з іншими оперативними підрозділами визначаються нормативними актами органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Другою підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності закон визначає наявність інформації про осіб, які готують або вчинили злочини.

Такими, що готують або вчинили злочини, вважаються фізичні особи, інформація про яких свідчить, що вони причетні до нерозкритих злочинів. Це можуть бути:

• виконавці - особи, які безпосередньо скоїли злочин;

• організатори - особи, які організували злочин чи керували його скоєнням;

• підбурювачі - особи, які схиляли інших до вчинення

злочину;посібники - особи, які сприяли вчиненню злочину

(порадами,вказівками, наданням засобів скоєння злочину);

• приховувачі - особи, які укривають злочинця, знаряддя і засоби вчиненого злочину, сліди злочину або предмети (речі), добуті злочинним шляхом.

Інформація про таких осіб надходить до оперативних підрозділів як із гласних, так і з негласних джерел, визначених Законом України. Проте, на відміну від попередньої підстави, наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами, інформація про осіб, які готують або вчинили злочин, містить більш конкретні відомості про фізичну особу, яка підозрюється в підготовці або скоєнні злочину. Від неї гласно можуть бути отримані пояснення щодо факту протиправного діяння, вона може бути фізично затримана на місці вчинення злочину, відносно неї може бути вжитий запобіжний захід - процесуальне затримання за підозрою вчинення злочину, взяття під варту (арешт), інші засоби процесуального примусу.

При отриманні негласної інформації про особу, що готує або скоїла злочин, у працівників і підрозділів ОРД виникає службовий оперативний

інтерес щодо її особистої поведінки та характеру протиправних дій. Для пошуку і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність цієї особи є всі підстави провести щодо неї відповідні оперативно-розшукові заходи, її перевіряють на причетність до нерозкритих злочинів, судимість за обліками осіб, які притягалися до кримінальної відповідальності, обліками автоматизованого банку даних, картотеками та ін.

Зміст і тактика проведення оперативно-розшукових заходів щодо особи, яка готує або скоїла злочин, залежить від форми оперативно-розшукової діяльності (у теорії це оперативний пошук; оперативно-розшукова профілактика; оперативна розробка), у межах якої здійснюються оперативно- розшукові заходи, застосовуються оперативно-технічні засоби та спеціальні обліки. Усі вони мають свої особливості і становлять різні частки, залежно від завдання тієї або іншої форми.

Під час пошуку осіб і фактів, які становлять оперативний інтерес, оперативно-розшукові заходи спрямовують на: виявлення та припинення злочинних посягань; затримання і викриття осіб, що підготували або вчинили злочини; пошук очевидців і свідків злочинів; виявлення місць зберігання знаряддя злочинів, зброї, наркотиків, викраденого майна; вирішення інших завдань оперативно-розшукової діяльності. Крім того, викликають інтерес особи, протиправна, антигромадська, антиморальна поведінка яких може призвести до вчинення злочину або до інших протиправних дій, небезпечних для оточення, близьких чи родичів (особливо небезпечні рецидивісти, наркомани, вірусоносії та ін.).

Третьою підставою для проведення ОРД є наявність інформації про осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінальної відповідальності. Щоразу, коли надходить інформація про таких осіб, оперативні підрозділи мають усі підстави для проведення оперативно- розшукових заходів. Послідовність і цілеспрямованість таких та інших спеціальних заходів залежать від категорій осіб, що розшукуються.

До осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінального покарання і яких потрібно розшукати, належать: особи, що втекли з-під варти, конвою або караулу; обвинувачені й підсудні, які ухиляються від слідства й суду; особи, обвинувачені у злісному порушенні правил адміністративного нагляду; ті що переховуються; обвинувачені військовослужбовці, котрі ухиляються від військової служби; обвинувачені в ухиленні від відбування покарання; засуджені, яким було дозволено короткострокову відпустку з місць відбування покарання; особи, які були направлені судами на примусове лікування до психіатричних лікарень, лікувально-трудових профілакторіїв для хронічних алкоголіків, наркоманів, а також спеціальних виховно-трудових установ, якщо вони втекли звідти; умовно засуджені, умовно звільнені з обов'язковим залученням до праці, які ухиляються від виконання покарань; засуджені до виправних робіт без позбавлення волі й такі, що злісно ухиляються від виконання покарання;

засуджені до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку суду, які ухиляються від виконання ухвали суду про скасування відстрочки вироку та відбування покарання, визначеного вироком; неповнолітні, які самовільно залишили спеціальні навчально-виховні заклади, домівку, та інші правопорушники, які розшукуються за вчинення правопорушень.

Достатня інформація про осіб, що переховуються від органів розслідування або відбування покарань, - це офіційні дані, які дають підстави для заведення розшукової справи або термінового проведення невідкладних розшукових заходів. До офіційних даних, котрі є приводами для заведення розшукових справ, належать: постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвала суду про оголошення розшуку обвинуваченого, підсудного, засудженого та доручення його провадження органу, що виконує функцію розшуку; ухвала суду про зміну режиму покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, внаслідок навмисного ухилення засудженого від виконання покарання та заміни одного виду покарання іншим, визначеного вироком суду; висновки органу (інспекції) про навмисне ухилення особи від покарання у вигляді умовного засудження, умовного звільнення та іншого виду покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі. Крім того, приводами можуть бути орієнтування та розшукові завдання інших оперативних підрозділів.

Достовірні повідомлення (інформація) про розшук осіб, які втекли з-під варти, конвою, караулу, а також озброєних злочинців є підставою для проведення в місцях їх перебування чи в місцях їх появи на території, об'єктах, у зоні обслуговування, на транспорті та в інших місцях спеціальних невідкладних заходів. Спеціальні заходи - це комплекс режимних, розшукових, оперативних заходів і дій з використанням спеціальної техніки та зброї, які здійснюються взаємодіючими органами, підрозділами за загальним задумом та під єдиним керівництвом. У разі вчення небезпечних для громадян дій з боку розшукуваних або озброєних злочинців їх затримання здійснюють проведенням невідкладних спеціальних заходів (операції "Сирена", "Перехоплення" та ін.).

Залежно від категорії розшукуваних осіб розшукові заходи можуть бути проведені в межах початкового (невідкладного), регіонального, державного (міждержавного) розшуку.

Розшукові заходи, у свою чергу, поділяються на пошукові, орієнтувальні, сигнальні, довідкові, ідентифікаційні та оперативні, що проводяться з метою визначення місцезнаходження особи, яка розшукується.

Четвертою підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності із заведенням оперативно-розшукової справи є наявність достатньої інформації про осіб, які безвісти зникли. Такими вважаються особи, які зникли раптово і щодо яких є дані, що вони стали жертвою злочину або нещасного випадку. Інформація про них може міститися в заявах і повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, повідомленнях, опублікованих у пресі, що є приводом для здійснення оперативно-розшукових заходів. Стосовно осіб, які безвісти зникли, такі заходи зазвичай розпочинають з оперативної перевірки, мета якої - встановити достовірність інформації про кримінальний характер зникнення і визначити подальший напрям ОРД.

Кримінально-процесуальний закон покладає на прокурора, слідчого, органи дізнання, суддю прийняття заяв і повідомлень про будь-які вчинені злочини або ті, що готуються. Ці органи й посадові особи повинні ухвалити рішення про порушення кримінальної справи або відмовити в її порушенні чи направити заяву або повідомлення за належністю. За загальним правилом заяви, повідомлення про безвісти зниклу особу можуть бути приводом для проведення огляду місця проживання, праці, останнього місця перебування громадянина, якщо там можуть бути сліди, докази про вбивство або ідентифікаційні дані про особистість розшукуваної особи.

При заведенні оперативно-розшукової справи на безвісти зниклу особу у відповідному розділі цієї справи плануються оперативно-розшукові заходи з використанням негласних сил, методів і засобів.

Приводом для проведення розшуковик заходів є також постанова прокурора про порушення кримінальної справи за фактом виявлення невпізнаного трупа з ознаками насильницької смерті. Оперативно-розшукову справу із встановлення особи невідомого ведуть на загальних підставах.

П'ята підстава - це розвідувально-підривна діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України. Для протидії цим проявам виникає потреба у проведенні певних оперативно-розшукових заходів. Метою цієї діяльності є запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, своєчасне їх виявлення, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.

Положення цієї підстави визначені Законами України "Про Службу безпеки України" та "Про контррозвідувальну діяльність".

Підставами для проведення контррозвідувальної діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, що потребує перевірки за допомогою спеціальних форм, методів і засобів, про:

здійснення розвідувальної діяльності проти України спеціальними службами іноземних держав, а також організаціями, окремими групами і особами;

посягання на державний суверенітет, конституційний лад і територіальну цілісність України;

• терористичні посягання чи терористичну діяльність, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;

2) виконання визначених законом завдань щодо:

• контррозвідувального забезпечення економічного, інформаційного, науково-технічного потенціалу, оборонно-промислового і транспортного комплексів та їх об'єктів,національної системи зв'язку, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань,військово-технічного співробітництва, дотримання міжнародних режимів нерозповсюдження, а також закордонних дипломатичних установ України і безпеки громадян України за кордоном;контррозвідувального захисту органів державної влади, правоохоронних і розвідувальних органів, охорони

державноїтаємниці;

захисту посольств і представництв іноземних держав в Україні та їх співробітників від терористичних посягань; забезпечення власної безпеки, у тому числі співробітників органів та підрозділів, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, членів їх сімей та осіб, які допомагають і сприяють у здійсненні контррозвідувальної діяльності;

• інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (щодо загроз державній безпеці України);

3) потреба виявлення технічними засобами і припинення роботи радіоелектронних та інших пристроїв, функціонування яких створює загрози державній безпеці України чи передумови до витоку інформації з обмеженим доступом, а також радіовипромінювань радіоелектронних засобів, що використовуються з протиправними цілями.

Приводом для проведення оперативно-розшукової діяльності за наявної підстави є:

• заяви і повідомлення громадян, осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, посадових та службових осіб,громадських організацій, засобів масової інформації; матеріали органів дізнання, досудового слідства та суду;

запити, інформація та матеріали спеціальних служб і правоохоронних органів іноземних держав, міжнародних установ і організацій;

• матеріали правоохоронних органів та інших органів державної влади України щодо загроз державній безпеці України, матеріали служби безпеки України щодо організації, здійснення, форм і методів терористичної, розвідувальної та іншої діяльності на шкоду державній безпеці України.

Шостою підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності є інформація про реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного здійснення правосуддя. Зазначимо, що законом до правоохоронних органів віднесені органи прокуратури, внутрішніх справ. Служба безпеки, органи державного кордону, органи державної податкової служби, Державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони. Державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. До правоохоронних належать також Державний департамент України з питань виконання покарань та Управління державної охорони вищих посадових осіб, розвідувальні органи України. Захисту підлягають працівники суду і правоохоронних органів, а також працівники Антимонопольного комітету України.

Згідно із Законом України ''Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", до органів, які забезпечують безпеку осіб, належать державні органи, що ухвалюють рішення про застосування заходів безпеки або безпосередньо здійснюють заходи безпеки. Рішення про застосування цих заходів приймають орган дізнання, слідчий, прокурор, суд, у провадженні яких перебувають кримінальні справи, а також орган (підрозділ),

що проводить оперативно-розшукову діяльність. Право забезпечувати безпеку за наявності відповідних підстав мають:

1) особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому;

2) потерпілий або його представник у кримінальній справі;

3) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;

4) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої злочином;

5) свідок;

6) експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;

7) члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах 1—6 цієї статті, якщо погрозами або іншими протиправними діями щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" передбачає також, що для здійснення заходів безпеки створюються спеціальні підрозділи служби безпеки або внутрішніх справ. Так, існує відомчий наказ МВС України "Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів". Приводом для здійснення оперативно-розшукових заходів щодо забезпечення безпеки працівника суду або правоохоронного органу та його близьких родичів може бути:

а) заява працівника або його близького родича;

б) звернення керівника відповідного державного органу;

в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, які підлягають захисту;

г) постанова чи ухвала органу дізнання, слідчого, прокурора або суду.

Сьомою підставою є інформація про реальну загрозу життю. здоров'ю,

житлу, майну співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співпрацюють або співпрацювали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності. Закон України "Про розвідувальні органи України" передбачає, що для захисту життя, здоров'я, житла і майна співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів (дружина, чоловік, батьки, діти, рідні брати і сестри) від протиправних посягань і загроз у зв'язку із службовою діяльністю цих співробітників розвідувальні органи України здійснюють спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки в порядку, передбаченому Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та іншими актами.

Рішення про вжиття цих заходів у кожному конкретному випадку приймає керівник відповідного розвідувального органу, а приводи ідентичні з попередньою підставою.

Восьма підстава - це запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках. Безумовно, що особи, які допускаються до володіння таємною інформацією, підлягають перевірці щодо їхніх особистих морально-психологічних та професійних якостей. Запити про таку перевірку до оперативних підрозділів можуть надсилати тільки державні органи, установи та організації, уповноважені на такі звернення. Законодавство України про державну таємницю не поширюється на відносини, пов'язані з охороною комерційної чи банківської таємниці, іншої конфіденційної і таємної інформації, якщо остання одночасно не є державною таємницею.

Інформація, яка може бути віднесена до державної таємниці, визначається Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами і відомствами відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

Перевірка громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у порядку, встановленому Законами України "Про державну таємницю", "Про Службу безпеки України" і "Про оперативно-розшукову діяльність". Законодавчі акти передбачають участь Служби безпеки України у: розробці і здійсненні заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави; сприянні в порядку, передбаченому чинним законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України; у розробленні та здійсненні заходів фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт. У процесі перевірки з'ясовують наявність або відсутність обставин, дозволених або таких, коли забороняється надання допуску до державної таємниці. Мотивований висновок органу, який проводить оперативно-розшукову діяльність у зв'язку із запитом про перевірку особи щодо можливості надання допуску до державної таємниці, є обов'язковим для посадових осіб, уповноважених ухвалювати рішення про надання допуску. У цьому випадку підстави і приводи для проведення оперативно-розшукових заходів збігаються.

Дев'ята підстава проведення оперативно-розшукової діяльності полягає в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Таку компетенцію мають спеціальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, які проводять розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз. Для пошуку і отримання розвідувальної інформації та забезпечення безпеки своїх співробітників розвідувальні органи використовують методи і засоби оперативно-розшукової діяльності в порядку, визначеному в законі України про ОРД,

Закон України "Про розвідувальні органи України" визначає, що розвідувальна інформація - це добуті відомості про реальні та потенційні можливості, плани, наміри і дії іноземних держав, організацій та окремих осіб, що загрожують національним інтересам України, а також про події і обставини, що стосуються національної безпеки і оборони. Це може бути:

• добування, аналітична обробка та надання визначеним законом органам державної влади розвідувальної інформації;

• здійснення спеціальних заходів, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військовій, військово-технічній.

Тема 5. Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності,

економічного і науково-технічного розвитку, захисту та охорони державного кордону;

забезпечення безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю;

• участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією у порядку, визначеному законом; вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров'ю її громадян та об'єктам державної власності за межами України. Розвідувальна інформація може бути отримана й іншими суб'єктами оперативно-розшукової діяльності. Так. оперативні підрозділи Державної прикордонної служби зобов'язані збирати інформацію в інтересах забезпечення недоторканності державного кордону, забезпечення економічної безпеки, виявлення фактів підготовки різних ексцесів на кордоні, пов'язаних із контрабандою зброї, наркотиків, незаконні міграції, провокування конфліктів і т.п.

Оперативну інформацію розвідувального характеру можуть отримати і оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, здійснюючи оперативно- розшукову діяльність стосовно транснаціональних організованих злочинних угруповань, злочинів у зовнішньоекономічній діяльності, незаконного ввезення зброї, наркотиків, нелегальної міграції. Інформація розвідувального характеру має бути передана до інших оперативних підрозділів, для яких збирання розвідувальної інформації відповідно до законодавства є головним завданням.

Запитання для самоконтролю

1. Які підстави проведення оперативно-розшукової діяльності?

2. На що спрямовуються оперативно-розшукові заходи під час пошуку

осіб та фактів, що становлять оперативний інтерес?

3. Якими є підстави для проведення контррозвідувальної діяльності?

4. Хто має право на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав?

5. Що таке розвідувальна інформація?

Список літератури

1. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів:

Закон України від 23.12.1993 р.//Відомості Верховної Ради України. - 1994. -№ 11. -Ст. 50.

2. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: Закон України від 04.03.1998 р. // Там само. - 1998. -№ 33. - Ст. 223.

3. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 р. //Там само. - 2003. - № 27. - Ст. 208.

4. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р.; Про державну таємницю:Закон України від 21.01.1994р.//Там само. - 1994.-№ 16.- Ст. 36.

5. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві:Закон України від 23.12.1993 р. // Там само. - 1994. - № 11. - Ст. 51.

6. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26.12. 2002 р. // Там само.- 2003. - № 12. - Ст. 89. Про розвідувальні органи України: Закон України від22.03.2001 р.

7. Козаченко І. П. Проблеми забезпечення законності в оперативно- розшуковійдіяльності // Матеріали наук.-практ. конф. (21-22 лютого 2000 р.). Аналітичні матеріали, пропозиції наукових і практичних працівників. — Луганськ: РВВ ЛІВС.2000. - 264 с.

8. Козаченко І. П. Оперативно-розшукова діяльність як державно-правова форма боротьби зі злочинністю. Поняття, суть, завдання та підстави: Навч. посіб. - К.:УАВС 1995.-44с.

9. Козаченко І. П. Оперативно-розшукова діяльність. Вступ до курсу / МВС України,Одес. ін-т внутр. справ. - Одеса, 1999. - 111 с.

10. Лукашев В. А., Бобров В. Г. Предмет, задачи й система курса "Оперативно-розыскнаядеятельность органов внутренних дел" как отрасль научного познания: Лекция. -М.: Акад. МВД СССР, 1983. -28 с.

11. Маркушин А. Г. Теоретические основы оперативно-розыскной деятельности й ее правовеє регулирование: Учеб. пособ. - Н. Новгород: Нижегород. высш. шк.МВД России, 1992. - 48 с.

12.Оперативно-розыскная деятельность: Учеб. / Под ред. К. К.Горяинова, В. С. Овчинского, А.Ю. Шумилова. - М.: ИНФРА-М, 2002. - XXII, 794 с. - (Серия "Высшее образование").

<< | >>
Источник: Д.Й.Никифорчук та ін.. Оперативно-розшукова діяльність: Навч. посіб. / Є. М. Моісеєв, О.М.Джужа, / За ред. проф. О. М. Джужи. - К. : Правова єдність,2009. -310с.. 2009

Еще по теме ТЕМА 5 Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності:

  1. ТЕМА 6. ПІДСТАВИ ТА СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  2. Глава VI Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності
  3. Достатня інформація про протиправні дії кримінального характеру — як підстава для проведення оперативно-розшукової діяльності
  4. Підстави проведення оперативно-розшукової діяльності
  5. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
  6. ТЕМА 7 Контроль і нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності
  7. ТЕМА 3. ПРАВОВА ОСНОВА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  8. ТЕМА 13 Використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві
  9. ТЕМА 8.ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  10. ТЕМА 4. СУБ’ЄКТИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ПРАВОВИЙ СТАТУС
  11. ТЕМА 2 Історія оперативно-розшукової діяльності
  12. ТЕМА 7. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  13. ТЕМА 2.ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  14. ТЕМА 1 Предмет, принципи і завдання оперативно-розшукової діяльності
  15. ТЕМА 14 Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності в органах внутрішніх справ України
  16. Прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності
  17. ТЕМА 10 Сутність і значення оперативно-розшукової тактики
  18. ТЕМА 6 1 арантп законності в оперативно-розшуковіи діяльності оперативних підрозділів МВС України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -