<<
>>

ТЕМА 10 Сутність і значення оперативно-розшукової тактики

При вирішенні завдань у сфері суспільної діяльності, в тому числі й оперативно-розшукової. потрібно зазвичай керуватися вихідними положеннями (директивами, рекомендаціями, наказами), що закріплені нормативно- правовими актами.

Дія цих положень може бути розрахована як на короткий, так і на тривалий час, і тому вони можуть містити тактичні рекомендації"! щодо здійснення окремого заходу або цілого комплексу заходів.

Вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності регламентується положеннями Конституції України, Закону України "Про оперативно- розшукову діяльність", Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, Законів України "Про прокуратуру". "Про міліцію", "Про Службу безпеки України", "Про Державну прикордонну службу України", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", "Про статус суддів", "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", іншими законодавчими актами та міжнародно- правовими угодами й договорами, учасником яких є Україна, а також відомчими наказами, вказівками та розпорядженнями. На основі цих документів розробляються загальні стратегічні напрями діяльності і тактичні особливості здійснення окремих заходів. Теорія оперативно-розшукової діяльності висвітлює як стратегічні питання, так і тактику їх вирішення.

Уперше термін "тактика" з'явився у військовій науці, після чого набув значного поширення, оскільки застосування тактики зумовлене станом озброєної боротьби, що здійснюється з метою знищення супротивника та збереження своїх сил. Водночас і в інших видах діяльності застосування тактики є безперечним, переважно в ситуаціях з елементами боротьби, протиборства, пошуку істини в умовах протидії та дезінформації, коли досягнення мети потребує шифрування завдань, планів і конспірації дій учасників.

Тактика відтворює надзвичайно складну, суперечливу природу особливого соціального явища — протиборства сторін, кожна з яких має за мету досягнення діаметрально протилежних цілей[141] [142].

Одним із загальновизнаних значень тактики, незалежно від сфери застосування, є "...прийоми, способи досягнення якої-небудь мети; лінія поведінки кого-небудь .

Криміналісти запозичили термін "тактика" з військової науки тому, що він відповідає змісту практичної діяльності правоохоронних органів і має на меті боротьбу зі злочинністю.

Теоретичним розробкам із проблем оперативно-розшукової тактики в різні роки приділяли увагу науковці-юристи Російської Федерації: В.Г. Боброва, Д.В. Гребельський, А.Т. Лєкарь, В.О. Лукашов, А.Г. Мар-кушин, В.Г.

Самойлов, Г.К. Сінілов, С.О. Смирнов, В.С. Овчинський, Б.П. Смагорінський та ін. Окремим питанням тактики оперативно-розшукової діяльності присвячені праці вітчизняних учених-юристів: О.М. Бандурки, Е.О. Дідоренка, В.П. Евтушка, І.П. Козаченка, В.Л. Ре-гульського, М.Й. Сидоренка, Д.Й. Никифорчука, Я.Ю. Кондратьєва

У монографії колективу авторів "Оперативне розпізнання" оперативно- розшукову тактику визначено як[143]:

• комплексну систему наукових положень і рекомендацій з організації оперативно-тактичного планування, а також застосування апробованих практикою тактичних прийомів здійснення оперативно-розшукових заходів різного виду та призначення(пошукових, агентурно-оперативних, оперативно- технічних та інформаційно-пошукових), що ставлять за мету попередження,розкриття злочинів, розшук злочинців, що переховуються, та інших категорій розшукуваних осіб (авт. В.О. Лукашов, С.О.Смирнов);

• самостійну частину ОРД з найбільш доцільного та ефективного використання спеціальних засобів і методів, а також ізтворчого їх використання оперативними працівниками з урахуванням ситуацій, що склалися, та мети вирішення оперативно-розшукових завдань. Тактика є певною системою наукових рекомендацій тактичного характеру, які грунтуються на принципах ОРД щодо виконання органами дізнання завдань, визначених кримінально- процесуальним законом (І.П.Козаченко);

• категорію ОРД, що передбачає оцінювання оперативно-розшукової ситуації, способи дій.

лінію поводження суб'єктів цієї діяльності для досягнення мети попередження, розкриття злочинів, розшукової роботи (В.С. Овчинський, В.Е. Ємінов,Н.П. Яблоков);

• комплекс, систему прийомів і методів, за допомогою яких забезпечується правильне визначення напряму та обсягу оперативно- розшукової діяльності, а також найбільш доцільне, планове й ефективне здійснення окремих заходів для досягнення конкретних цілей (авт. Б.П. Смагорінський);

• суб'єктивне відображення об'єктивних процесів, зв'язків і відносин, які складаються у процесі здійснення оперативно-розшукових заходів боротьби зі злочинністю (Р. К.Безруких).

Отже, оперативно-розшукова тактика — це система наукових положень і розроблених на їх основі рекомендацій щодо проведення комплексу заходів (дій, операцій, комбінацій тощо) суб'єктами оперативно-розшукової діяльності, що здійснюються на підставі законів та підзаконних нормативних актів з урахуванням особливостей криміногенної ситуації та спрямованих на вирішення завдань оперативних підрозділів. Це визначення містить низку таких основних положень. По-перше, оперативно-розшукова тактика - це сукупність заходів, що проводяться суб'єктами оперативно-розшукової діяльності і

формуються двома шляхами[144] [145]:

• узагальненням досвіду працівників оперативних підрозділів,якого набувають у процесі безпосередньої боротьби зі злочинністю;

• розробленням рекомендацій ученими в галузі теорії оперативно- розшукової діяльності. Цей шлях звичайно пов'язаний із потребою розроблення тактики документування певних злочинів.

По-друге, всі оперативно-тактичні заходи потрібно здійснювати лише після ретельного вивчення та аналізу оперативної обстановки, що склалася, як загальної, так і в певному місці, у певний час По-третє, всі дії оперативного працівника мають відповідати вимогам Закону України ''Про оперативно- розшукову діяльність" та положенням Морально-етичного кодексу оперативного працівника. Водночас у законах та підзаконних нормативних актах неможливо врахувати всі особливості особистих взаємин оперативного працівника, які, на перший погляд, не стосуються його службової діяльності, зокрема, з керівництвом підрозділу, прокурором, суддею, слідчим, колегами по службі.

Неможливо також детально регламентувати весь спектр стосунків із громадянами, які залучаються до виконання оперативних завдань і надають допомогу оперативним підрозділам із цих питань.

По-четверте, оперативно-розшукова тактика має бути спрямована на вирішення різних завдань, поставлених перед оперативним працівником, котрі стосуються переважно боротьби зі злочинністю, але може бути спрямована й на виправдання особи, яка випадково потрапила у поле зору правоохоронних органів. Саме тому сфера застосування оперативно-розшукової тактики не обмежується лише боротьбою зі злочинністю.

Тактика, як і будь-яка наукова категорія, має свої елементи:

• вивчення та аналіз конкретної існуючої ситуації, зокрема оперативно- тактичної;

• ухвалення відповідного тактичного рішення;

• вибір сил і засобів ОРД;

• реалізація тактичного рішення та контроль за здійсненням тактичних заходів з метою визначення їх ефективності.

Отже, на тактичному рівні на основі аналізу конкретної ситуації при виявленні, документуванні, розкритті, розслідуванні й оперативному супроводженні кримінальної справи фахівці органів досудового слідства та суду розробляють відповідні рекомендації, їх особливість полягає в тому, що жодна з них не має обов'язкового характеру, а залишає за оперативним працівником право вибору варіанта дій в тій чи іншій ситуації.

Тактична рекомендація здебільшого містить відповідний алгоритм дій оперативного працівника: аналіз ситуацій, за яких використання певної програми найбільш доцільне; облік сил і засобів, необхідних для її успішного здійснення та передбачення можливих негативних наслідків, що можуть

147 • і

виникнути у разі її застосування здійснюється розумова діяльність, пов язана

з передбаченням (інтелектуальні операції) та наявністю професійних знань і досвіду оперативного працівника.

На підставі отриманих результатів розробляють тактичні рішення, обирають сили, засоби, методи та інші можливості оперативно-розшукової діяльності. При цьому обов'язково враховують характер і ступінь протиборства кримінальне активних та інших осіб, визначають заходи (гласні й негласні) забезпечення законності, конспірації, наступальності.

Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності одним із головних принципів оперативно-розшукової тактики визначають принцип законності, що закріплений ст. 4 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Причому обов'язковою умовою оперативно-розшукової тактики є здійснення всіх заходів (дій, операцій, комбінацій тощо) на основі суворого дотримання вимог закону. Принцип законності, разом з іншими загальноправовими принципами (дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління й населенням - ст. 4 Закону) тісно пов'язаний зі спеціальними принципами - конспірації, наступальності та поєднання гласних і негласних заходів у боротьбі зі злочинністю.

Щодо принципу конспірації слід ураховувати те, що ст. 9 зазначеного Закону не тільки закріпила гарантії законності при здійсненні оперативно- розшукових заходів, а й визначила положення, що не підлягають розголошенню: відомості про заходи безпеки взагалі та осіб, узятих під захист; нерозкриті злочини або такі, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини, безпеці України; інформація щодо організації і тактики оперативних заходів; відомості про осіб, які співпрацюють з оперативними підрозділами, та ін. Ці та інші положення дають змогу окреслити оптимальний рівень таємності, визначити конспірацію як комплекс заходів, який оперативні працівники здійснюють з метою збереження в таємниці специфічних аспектів оперативно- розшукової діяльності.

Принцип наступальності полягає у здійсненні оперативно-розшукових та процесуальних заходів, спрямованих на випередження дій злочинців. Специфічним при цьому є те, що цей принцип характеризує та відображує несподіваність для злочинців здійснених заходів і припускає повне використання сил, засобів та методів ОРД з метою попередження злочинів на стадіях підготовки, замаху та своєчасного розкриття злочину.

Поєднання гласних і негласних заходів у боротьбі зі злочинністю є характерною і водночас відмітною ознакою ОРД. Цей принцип полягає в поінформованості громадян про мету, завдання, права та обов'язки роботи оперативних підрозділів, з одного боку, і громадян, посадових осіб, державних органів і громадських організацій - з другого про межі законного втручання оперативних підрозділів у сферу суспільних відносин, що охороняються правом, а також про діяльність правоохоронних органів лише в межах установленої для них компетенції. Вибір форм поєднання гласних і негласних заходів залежить від конкретних обставин і визначається або оперативним

працівником самостійно, або за вказівкою керівника, прокурора у взаємодії зі слідчим тощо. Але за всіх форм поєднання гласних і негласних заходів обов'язково має бути дотримана головна умова - їх законність, без якої всі

148

результати визнаватимуться недійсними, незаконними .

У практичній діяльності принцип поєднання гласних і негласних заходів у боротьбі зі злочинністю виявляється постійно, наприклад, отримання оперативним працівником інформації про ознаки злочину, місцезнаходження розшукуваного злочинця, викраденого майна тощо, перевірка якої буде здійснюватися гласно - проведенням обшуку з метою вилучення доказів злочинної діяльності тощо. Причому не підлягає розголошенню інформація, про державну або іншу таємницю, а також та, що стосується особистого життя, честі та гідності громадян, крім випадків та в порядку відповідно до положень чинного законодавства у сфері ОРД. Отже, цей принцип забезпечує взаємозв'язок оперативно-розшукової і процесуальної діяльності, а результати ОРД (легалізовані) можуть слугувати об'єктивною підставою для порушення кримінальної справи або використовуватися в процесі доказування.

Взаємозв'язок і поєднання загальноправових і спеціальних принципів сприяють якісному розробленню оперативно-тактичних рекомендацій, оскільки оперативні підрозділи не можуть виконувати свої завдання лише за допомогою гласних методів роботи.

Існує низка об'єктивних факторів, що визначають необхідність існування оперативно-розшукової тактики. До них, зокрема, можна віднести такі[146] [147]:

• наявність достатньо розвинених кримінального і злочинного середовищ, проникнення в які ускладнюється через специфічність взаємин осіб (членів угруповання);

прагнення лідерів злочинного світу утвердити норми поведінки та стосунків, що викликають і підтримують почуття страху в причетних до злочинів та обізнаних про них осіб, штовхають їх на приховування істини;

• забезпечення конфіденційності інформації про особисте життя громадян, а також осіб, залучених до оперативно-розшукової діяльності;

• запобігання фактам оприлюднення інформації про участь особи у злочинній діяльності до набуття законної сили вироку суду.

Завдання оперативно-розшукової тактики у боротьбі зі злочинністю є

такі:

1) вивчення практики виникнення та організації діяльності злочинних

груп:

• як формується група;

• як визначається єдина психологічна установка членів групи навчинення злочину;

як розподіляються функціональні обов'язки між членами групи;

• як здійснюється подальше поповнення злочинної групи новими членами (спортивні секції, неформальні молодіжні групи тощо);

• як фінансується злочинна група;

• як легалізуються злочинні доходи;

• як здійснюються контррозвідувальні заходи стосовно приховування результатів злочинної діяльності;

2) розроблення загальної стратегії і тактики боротьби як з однією (окремою) злочинною групою, так із кількома подібними групами на певній території або у сфері кримінальної діяльності.

Розробляють такі рекомендації за принципом, відповідно до якого діяльність оперативного співробітника і слідчого щодо виявлення, розкриття і розслідування злочинів є єдиною і неподільною. Це дає змогу, по-перше, усунути штучно створені перешкоди між оперативною інформацією і отриманою в результаті слідчих дій, а по-друге, правильно вибрати тактичні способи легалізації отриманої інформації. Отже, дані, отримані слідчим або оперативним шляхом, на будь-якому етапі досудового слідства та судового засідання мають бути використані без обмежень, якщо вони:

• отримані в результаті заходів, які не суперечать Конституції,законам і підзаконним актам держави;

• відповідають принципу об'єктивності;

• можуть бути перевірені та підтверджені при здійсненні процесуальних заходів.

У процесі розкриття злочину оперативний працівник має право використовувати як оперативно-розшукові заходи, так і певні слідчі дії, навіть не маючи на це окремого доручення слідчого.

Підготовлений відповідним чином працівник повинен мати навички проведення, наприклад, як оперативного огляду, так і слідчого огляду приміщення; вміти правильно організовувати опитування особи, а також допитувати її відповідно до вимог кримінально-процесуального закону тощо. Залежно від ситуації він повинен самостійно приймати рішення про те, якими методами користуватися на певному етапі розслідування - гласними чи негласними. Вкрай важливо, щоб результати всієї діяльності суб'єкта доказування, незалежно від ступеня гласності джерел отримання інформації, після відповідної перевірки та оцінювання судом могли бути визнані доказами у справі.

Закон не забороняє участь працівників оперативних підрозділів у кримінальному судочинстві, вони можуть інформувати про свою діяльність, не розкриваючи конкретних джерел оперативної інформації, сил і засобів, що використовуються при проведенні оперативно-розшукових заходів, організацію і тактику їх проведення, методи і засоби захисту таємної інформації.

Залежно від специфіки завдань у практичній діяльності підрозділів МВС України функціонують оперативно-розшукові та слідчо-оперативні групи, до складу яких входять працівники оперативних і слідчих підрозділів, їх члени беруть участь у розробленні комплексу тактичних заходів як оперативних - виявляють, документують та реалізують інформацію про злочин, так і слідчих - фіксують докази у процесуальних документах (протоколах допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання осіб або предметів тощо). Ст. 65

Кримінально-процесуального кодексу України передбачає можливість використання протоколів оперативно-розшукових заходів з відповідними додатками як доказів. Водночас у чинному законодавстві про оперативно- розшукову діяльність не визначено правової норми і не закріплено переліку таких заходів з розкриттям їх змісту, не визначено й законодавче не закріплено порядок їх здійснення, не визначено вимог до протоколів з відповідними додатками до них, що складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. Характерезуючи такий вид доказів як протоколи оперативно-розшукових заходів з відповідними додатками, зазначимо, що в практичній діяльності оперативні працівники за перелік оперативно-розшукових заходів частково використовують перелік прав оперативних підрозділів відповідно до Закону України "Про оперативно- розшукову діяльність". Але таке вільне тлумачення положень цього закону не може бути підставою для повного використання шляхом легалізації оперативних матеріалів як доказів у кримінальному судочинстві у зв'язку з тим, що відмінністю протоколу оперативно-розшукового заходу (ч.2 ст. 65 КПК) від довідки, рапорту є визнання його самостійним видом джерела фактичних даних і того, що такий протокол за змістом має відрізнятися від вказаних оперативно- розшукових документів.

Запитання для самоконтролю

1. Яка потреба в науковій категорії "тактика"?

2. Тактична рекомендація як алгоритм дій оперативного працівника.

3. Які принципи безпосередньо стосуються оперативно-розшукової діяльності?

4. Якими є завдання оперативно-розшукової тактики у боротьбі зі злочинністю?

Список літератури

1. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 22. - Ст.ЗОЗ.

2. Кримінальний кодекс України: Офіц. видання. - К.: Вид. Дім "Ін Юре". 2001 -336с.

3. Оперативно-розыскная деятельность: Учеб. /Под ред. К. К.Горяинова, В. С. Овчинского, А. Ю. Шумилова. - М.: ИНФРА-М, 2002. - XXII. 794 с. - (Серия "Высшеео бразование'").

4. Современньш словарь иностранных слов. -М., 1993.

5. Мешков В. М., Попов В. Л. Оперативно-розыскная тактика й особенности легализации полученной информации в ходе предварительного следствия: Учеб.-практ.пособ. -М.:Щит-М, 1999.

6. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність: Підруч. -X.: НУВС, 2002. — 336 с.

<< | >>
Источник: Д.Й.Никифорчук та ін.. Оперативно-розшукова діяльність: Навч. посіб. / Є. М. Моісеєв, О.М.Джужа, / За ред. проф. О. М. Джужи. - К. : Правова єдність,2009. -310с.. 2009

Еще по теме ТЕМА 10 Сутність і значення оперативно-розшукової тактики:

  1. ТЕМА 11. Сутність і значення оперативно-розшукових заходів
  2. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
  3. ТЕМА 3. ПРАВОВА ОСНОВА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  4. ТЕМА 5 Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності
  5. ТЕМА 6. ПІДСТАВИ ТА СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  6. ТЕМА 13 Використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві
  7. ТЕМА 4. СУБ’ЄКТИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ ПРАВОВИЙ СТАТУС
  8. ТЕМА 2 Історія оперативно-розшукової діяльності
  9. ТЕМА 8.ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  10. Поняття і сутність психологічного забезпечення оперативно- розшукової діяльності
  11. ТЕМА 7. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  12. ТЕМА 2.ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  13. ТЕМА 1 Предмет, принципи і завдання оперативно-розшукової діяльності
  14. ТЕМА 14 Психологічне супроводження оперативно-розшукової діяльності в органах внутрішніх справ України
  15. ТЕМА 7 Контроль і нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -