<<
>>

Використання автоматизованих інформаційно- пошукових систем в оперативно-розшуковій діяльності

Інформація про злочини й правопорушення, а також про осіб, які їх вчиняють, накопичувалася в правоохоронних органах завжди. Навіть у ті часи, коли ще не існувало писемності, інформація про розбійників і шахраїв розносилася всюди.

Добре відомі приклади таврування злочинців - одна з перших спроб поставити їх на облік. З розвитком цивілізації картотеки злочинців стали обов’язковим атрибутом поліції будь-якої країни. Так, колишній директор ФБР Едвард Гувер створив механічну систему картотечної обробки інформації. Він запропонував вносити дані про злочинців до спеціальних карток, на яких, крім анкетних даних, вказувалися відповіді на численні питання про злочинну «спеціалізацію» кожної особи. Позитивна відповідь фіксувалася шляхом перфорації відповідного поля картки. В разі необхідності відбору підозрюваних за сукупністю певних ознак крізь отвори, що вказують на відповідні ознаки, проходили металеві спиці, і в такий спосіб відбиралися потрібні підозрювані.

Значення відомостей, що містяться в картотеках поліції, розвідок і інших спецслужб, неможливо переоцінити. Навіть у самих сприятливих ситуаціях для прийняття будь-якого рішення необхідно засновувати свої висновки на знаннях, а не на припущеннях, тим більше, робити які-небудь прогнози неможливо без опори, якщо не спиратися на вже наявний досвід. Підтвердженням цієї теорії служить саме існування такої міжнародної організації як Інтерпол, у штаті якої немає жодного детектива у звичайному розумінні слова. І, проте, Інтерпол проводить свої блискучі операції по всьому світу. Основу його діяльності становлять інформаційно-аналітичні центри, що постійно накопичують і обробляють величезні масиви інформації.

З появою комп’ютерів паперові картки поступово відійшли в минуле. Усвідомивши, що машина виконує пошук даних значно швидше людини, правоохоронні органи в усьому світі почали переводити свої архіви в електронні бази даних.

Однак на першому ж етапі використання ЕОМ у процесі обробки даних картотек поліцейські всіх країн разом стикнулися з певними проблемами. Пошук в електронних картотеках виявився хоча й дуже швидким, але найчастіше набагато менш ефективним, ніж традиційне перегортання архівних справ і вивчення звичайної картотеки.

Коли ж перша хвиля обурення минула, «світлі голови» в спецслужбах зрозуміли, що причиною невдачі став традиційний підхід до обробки інформації. Інакше кажучи, люди вирішили звалити на ЕОМ завдання сортування неструктурованих даних, набраних як заманеться, що при загальній нерозвиненості програмних засобів пошуку й обумовило низьку ефективність застосування комп’ютерів.

У сучасних умовах, коли обсяги оперативної інформації збільшуються і різко зростають потреби в ній, великого значення для працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів набуває діяльність з якісного наповнення сучасних автоматизованих інформаційних систем і використання наявної оперативно-розшу- кової інформації. Для успішного виконання своїх функціональних обов’язків оперативні працівники мають розуміти сутність опера- тивно-розшукової інформації; її властивості та правову природу; роль у функціонуванні системи ОРД як детермінанти останньої; умови й прийоми забезпечення реалізації оперативно-розшукової інформації, правову основу цього процесу; питання підготовчого й основного етапів ефективного застосування інформації у вирішенні завдань, що стоять перед ними.

Сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності оперативних підрозділів потребує необхідної, тобто достовірної й достатньої інформації, чіткої організації інформаційних зв’язків, а також використання інтегрованих автоматизованих інформаційних систем. Створення та впровадження інтегрованих інформаційно-аналітичних систем - переводить ОРД на сучасну високотехнологічну основу. Для ефективного функціонування інтегрована інформаційно-аналітична система має обробляти дані та видавати за запитами будь-які дані, введені раніше до системи, що мають бути доступними всім санкціонованим користувачам, а також у випадку необхідності, за наявності відповідного доступу, корегувати їх та використовувати будь-коли.

Відповідно до п. 18 ст. 8 Закону України «Про оперативно-роз- шукову діяльність», підрозділи, що здійснюють оперативно-роз- шукову діяльність, мають право створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи. Чинний Закон України «Про Національну поліцію» у ст. 25 закріплює, що Національна поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень. При цьому, Національна поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності:

1) формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ;

2) користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ та інших державних органів;

3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу;

4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими державними органами України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями.

Національна поліція може створювати власні бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) Національної поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також міжвідомчі інформаційно-аналітичні системи, необхідні для виконання покладених на неї повноважень. Діяльність Національної поліції, пов’язана із захистом і обробкою персональних даних, здійснюється на підставах, визначених Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних» та іншими законами України.

Автоматизована інформаційна система - це взаємопов’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації відповідно до вимог, які випливають з цілей організації. Поліція наповнює та підтримує в актуальному стані наступні бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, стосовно:

1) осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу;

2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, рух кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду;

3) розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду;

4) розшуку безвісно зниклих;

5) установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв’язку з хворобою або неповнолітнім віком;

6) зареєстрованих в органах внутрішніх справ кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи громадській безпеці, надзвичайних подій;

7) осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративного затримання; затримання згідно з дорученнями органів правопорядку; затримання осіб органами досудового розслідування; адміністративний арешт, домашній арешт);

8) осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією;

9) зареєстрованих кримінальних та адміністративних коруп- ційних правопорушень, осіб, які їх учинили, та результати розгляду цих правопорушень у судах;

10) іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні;

11) викрадених номерних речей, цінностей та іншого майна, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речей, пов’язаних із учиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян;

12) викрадених (втрачених) документів за зверненням громадян;

13) знайдених, вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обороті, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;

14) викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв’язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, утрачених номерних знаків;

15) виданих дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху та дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів;

16) зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї;

17) викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася;

18) бази даних, що формуються в процесі здійснення опера- тивно-розшукової діяльності відповідно до закону.

Під час наповнення баз (банків) даних Національна поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК).

Національна поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ. Національна поліція також має безпосередній оперативний доступ до таких баз (банків):

Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;

Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів;

Єдиного реєстру громадських формувань;

Єдиного державного демографічного реєстру;

Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

Єдиного реєстру нотаріусів;

Єдиного реєстру довіреностей;

Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Єдиного реєстру досудових розслідувань;

Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

Єдиного державного реєстру судових рішень;

Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

Державного реєстру виборців;

Реєстру позичальників;

Державного реєстру документів дозвільного характеру;

Єдиного ліцензійного реєстру.

Разом із тим, слід зазначити, що Національна поліція має безпосередній оперативний доступ до вказаних баз (банків) даних, через службу інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ. Національна поліція вживає всіх заходів, спрямованих на недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов’язаних з обробкою інформації. Поліцейські несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов’язаних з обробкою інформації. Міністерство внутрішніх справ у межах компетенції здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів під час формування та користування поліцейськими інформаційними базами (банками) даних.

В Національній поліції для систематизації матеріалів, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності, створюються відповідні оперативні обліки. Оперативні обліки визначаються як система реєстрації, накопичення, класифікації, зберігання та використання даних про осіб, предмети, події за їх прикметами та ознаками, призначена для ефективного забезпечення опера- тивно-розшукової діяльності оперативних підрозділів, яка складається з автоматизованих інформаційно-пошукових систем, картотек, оперативно-розшукових справ, справ контрольно-наглядового провадження та інших документів оперативно-розшукового та довідкового призначення. До оперативних обліків належать оперативно-розшукові, оперативно-профілактичні та оперативно-довідкові.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-роз- шукової діяльності оперативних підрозділів Національної поліції функціонує АІС «ОРІОН», яка має два рівня - регіональний (обласний) і центральний. На регіональному рівні управліннями інформаційних технологій здійснюється збір, оброблення, зберігання інформації та її використання для інформаційно-аналітичного забезпечення роботи оперативних підрозділів. У свою чергу, на центральному рівні Департамент інформаційних технологій накопичує інформацію обласних рівнів і ту, що надходить з оперативних підрозділів.

В експертно-криміналістичних підрозділах, відділах, відділеннях, секторах ведуться ручні або автоматизовані картотеки: фотознімків (колекцій) відбитків пальців рук, слідів взуття, транспортних засобів, знарядь учинення злочинів, мікрочасток, вилучених з місць подій; гільз, куль, набоїв, підроблених грошових знаків, документів, медичних рецептів на наркотичні та сильнодіючі лікарські препарати тощо.

Серед інформаційно-пошукових систем, які найчастіше використовують працівники оперативних підрозділів Національної поліції, необхідно також виділити АІПС «АРМОР» (рос. - Автоматизированное Рабочее Место Оперативного Работника). Вказана автоматизована інформаційно-пошукова система Міністерства внутрішніх справ України була розроблена фахівцями УМВСУ в Луганській області та прийнята за базову у всіх обласних управліннях МВС України з 2003 року. На сьогоднішній день система «АРМОР» поєднала у собі більше п’ятидесяти автоматизованих підсистем. До підсистем АІПС «АРМОР» зокрема відносяться:

АІС «Адреса»;

АІС «Адмінпрактика»;

АІС «Документ»;

АІС «Розшук»;

АІС «Розшук-СНД»;

АІС «Розшук-Україна»;

АІС «Запити»;

АІС «Фото»;

АІС «Сонда» (дактилокарти);

АІС «Юридичні особи»;

АІС «Угон»;

АІС «Мігрант»;

АІС «Злочин»;

АІС «Загублені документи» тощо.

Крім того, лише автоматизований облік осіб, що потрапили у поле зору поліції, зараз нараховує більше п’ятидесяти категорій - «БОМЖ», «Раніше засуджений», «Власник зброї», «Наркоман», «Проститутка», «Дезертир», «Організатор злочинної групи», «Учасник злочинної групи», «Неповнолітній» тощо.

З метою інформаційно-аналітичного забезпечення оператив- но-розшукової діяльності оперативних підрозділів Національної поліції в Департаменті інформаційних технологій МВС України функціонує Інтегрована інформаційно-пошукова система. Вона створена з метою об’єднання існуючих в інформаційних підсистемах в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп’ютерного та телекомунікаційного обладнання та підтримки оперативно-службової діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, суттєве зміцнення їх спроможності протидії та профілактиці злочинності

Інтегрована інформаційно-пошукова система у своїй структурі містить такі інформаційні підсистеми:

- ІП «Факт» — база даних, у якій обліковуються відомості про події, кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні події, викладені в заявах (повідомлення, рапорти), що зареєстровані в чергових частинах Національної поліції;

- ІП «Доставлені» - база даних, у якій обліковуються особи, затримані і доставлені до органу Національної поліції для встановлення їх особи та з’ясування обставин учиненого правопорушення;

- ІП «Особа» - база даних, у якій обліковуються особи, які вчиняють протиправні діяння, становлять групу ризику, стосовно яких здійснюється профілактична робота;

- ІП «Угон» - база даних, у якій обліковуються відомості про транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, мопеди, плавзасоби), які розшукуються органами Національної поліції;

- ІП «Розшук» та «Пізнання» - бази даних, у яких обліковуються особи, що переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді та суду; засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, які ухиляються від відбуття кримінального покарання; безвісти зниклі особи; невпізнані трупи; невідомі хворі та діти, які не можуть повідомити інформацію про себе; особи, які переховуються від правоохоронних органів інших країн, кра- їн-членів Інтерполу;

- ІП «Річ» - база обліку речей, викрадених, вилучених у громадян (належність яких не встановлена) з ознаками підроблення, заборонених або обмежених у цивільному обігу, знайдених або вилучених з камер схову вокзалів, портів, аеропортів та зданих до органів Національної поліції. База даних «Річ» складається з

підсистем «Номерна річ», «Антикваріат»;

- ІП «Зареєстрована зброя» - база даних, що містить інформацію про вогнепальну та холодну зброю, яка зареєстрована та легально використовується фізичними та юридичними особами;

- ІП «Кримінальна зброя» - база відомостей про зброю, викрадену, утрачену, знайдену, здану до органів Національної поліції, вилучену працівниками Національної поліції з числа тієї, що незаконно зберігалася, незалежно від її технічного стану, що має індивідуальні заводські (фабричні) номери або номери деталей;

- ІП «Адміністративне правопорушення» - база даних, у якій обліковуються відомості про зареєстровані в органах Національної поліції адміністративні правопорушення, за матеріалами яких уповноваженими на те працівниками складено протоколи про адміністративні правопорушення. Крім того, в ІП «Адміністративне правопорушення» обліковуються відомості про притягнення окремих осіб до відповідальності у зв’язку з учиненням ними кримінальних правопорушень, правову кваліфікацію таких порушень та орган досудового розслідування, яким здійснюється кримінальне провадження;

- ІП «Мігрант» - база даних, у якій обліковується інформація про осіб, затриманих за порушення законодавства України про державний кордон, про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

- ІП «Корупція» - база даних, у якій обліковуються відомості про зареєстровані корупційні правопорушення, за матеріалами яких складено протоколи про вчинення корупційних правопорушень, та осіб, які вчинили ці правопорушення, рішеннями судів притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення.

Серед об’єктивних переваг означеної системи слід виділити: об’єднання в єдину інтегровану систему різноманітних блоків даних, які забезпечували інформацією окремі напрями оперативно-службової діяльності Національної поліції; автоматизоване оновлення баз даних після введення нової інформації до системи; можливість дистанційного доступу до інформації користувачів; автоматизація аналітичної роботи (здатність системи самостійно аналізувати окремі факти та видавати результат у вигляді аналітичних рекомендацій); спрощення інформаційної взаємодії різноманітних структурних підрозділів Національної поліції та економія часу на отримання інформації.

Необхідно зосередити увагу й на можливості отримання первинної оперативно-розшукової інформації безпосередньо працівникам підрозділів карного розшуку з відкритих інформаційних джерел, зокрема у мережі Інтернет. Така інформація може міститися у чисельних соціальних мережах - «ВКонтакте», «Одноклассники», «Facebook», «Instagram» тощо. Користувачі означених соціальних мереж (у тому числі й особи, причетні до вчинення злочинів) можуть завантажувати на власні сторінки різноманітні матеріали (фото, відео), що свідчать про їх протиправні діяння. Крім цього, на сторінках може висвітлюватися інформація щодо місцезнаходження осіб та речей, що відображені на завантажених матеріалах.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте поняття оперативно-розшукової інформації?

2. Надайте визначення інформаційно-аналітичному забезпеченню оперативно-розшукової діяльності.

3. Що є джерелами оперативно-розшукової інформації?

4. За якими критеріями класифікується оперативно-розшукова інформація?

5. Які основні вимоги висуваються до оперативно-розшукової інформації?

6. Що розуміють під кримінальною розвідкою?

7. Що таке оперативні обліки?

8. Які об’єкти обліковуються у АІПС «АРМОР»?

ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

<< | >>
Источник: С. В. Албул, С. В. Андрусенко, и др.. Основи оперативно-розшукової діяльності : навч. посіб. /— Одеса : ОДУВС, 2016. —270с.. 270

Еще по теме Використання автоматизованих інформаційно- пошукових систем в оперативно-розшуковій діяльності:

  1. Створення і застосування оперативними підрозділами автоматизованих інформаційних систем
  2. 2.1. Використання інформаційних технологій в організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного управління
  3. ТЕМА 6 1 арантп законності в оперативно-розшуковіи діяльності оперативних підрозділів МВС України
  4. Джерела інформації в оперативно-розшуковій діяльності
  5. ТЕМА 4 Правовідносини в оперативно-розшуковій діяльності
  6. Глава IX 1 арантп законності в оперативно-розшуковіи діяльності
  7. Інформаційне забезпечення оперативно-розшукової діяльності ОВС України
  8. ТЕМА 8.ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  9. Процесуалізація та трансформація заходів І засобів оперативно-розшукової діяльності в негласні слідчі (розшукові) дії: історично-правовий огляд
  10. Глава XIV Інформаційне забезпечення оперативно-розшукової діяльності
  11. Напрями використання результатів оперативно-розшукової діяльності
  12. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності
  13. 2.2. Пошукова діяльності у період феодалізму
  14. ТЕМА 13 Використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві
  15. ТЕМА 7. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  16. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -