<<

Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності

10.1. Матеріали оперативно-розшукової діяльності як приводи та підстави для кримінального провадження та отримання доказів

Кримінальне процесуальне законодавство, серед інших підстав початку кримінального провадження, називає подання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим чи прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (ст.

214 КПК). Так, оперативний працівник, провівши комплекс оперативно-розшукових заходів на підставі ст. б Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» для перевірки інформації про злочини, що готуються, або осіб які їх готують, доповідає слідчому про наявність ознак вчинення злочину. Останній у свою чергу вносить відомості про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань. З цього моменту на оперативні підрозділи покладається, зокрема, здійснення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора (ст. 41 КПК).

Відповідно до ст. 246 КПК України негласними слідчими (розшуковими) діями визначається різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Вони проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Цією ж статтею Кримінального процесуального кодексу законодавець закріпив вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій. Ними є аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст.

267), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270), контроль за вчиненням злочину (ст. 271), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).

Крім того, частиною 3 ст. 246 КПК України введено норму, згідно з якою рішення про здійснення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. А відповідно до частини 6 ст. 246 КПК України право на їх проведення надається слідчому, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його

дорученням -уповноважені оперативні підрозділи. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

Вжиття оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, які його готують, є однією з основних функцій оперативних підрозділів. Отримана під час проведення таких заходів оперативна інформація має бути реалізована або використана у відповідності із завданнями оперативно- розшукової діяльності.

Ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вказує, що матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються для початку досудового розслідування та для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

Діяльність оперативних підрозділів по безпосередньому виявленню ознак злочину починається з отримання інформації про протиправну поведінку чи подію. Зміст такої інформації після перевірки може дати підстави, які свідчать про наявність ознак злочину, що готується чи вже скоєно. Інформація може поступити в будь-якій формі, але вона повинна містити сукупність відомостей про кримінальну подію та умови її скоєння.

Оперативна інформація є різновидом соціальної інформації, специфічної за метою і методами отримання, режимом використання, який вимагає конспірації, шифрування джерел інформації, можливість перевірки процесуальним шляхом і використання тільки у боротьбі зі злочинністю та кримінальному судочинстві.

Основний зміст діяльності з перевірки інформації, одержаної в установленому законом порядку про злочини, що готуються, осіб, які готують вчинення злочину, осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання полягає у встановленні наявності або відсутності ознак злочину в досліджуваній події. Ця діяльність носить пізнавальний характер. Пізнання в кримінальному процесі може здійснюватися не інакше як у формі доказування. Закон вимагає від уповноважених осіб (співробітника оперативного підрозділу, слідчого, прокурора, суду) виконати систему процесуальних дій і лише тоді прийняти рішення для перетворення оперативних даних у докази, у відповідності з законом надати їм процесуального характеру, щоб вони стали фактичними даними про події, обставини, ознаки злочину. Під «фактичними даними» необхідно розуміти не самі факти, а відомості про них. Це пов'язано з витребуванням матеріалів,, прийняттям і належним оформленням заяв і повідомлень, одержанням пояснень, огляду місця події і предметів, ряду інших дій. Все це необхідно зробити у відповідності з процесуальним законодавством. Оцінка зібраних доказів і їх джерел походження на цій стадії проводиться слідчим чи прокурором, які можуть прийняти рішення про початок досудового розслідування.

На етапі реалізації оперативної інформації однією з найважливіших умов ефективного проведення оперативно-розшукових та слідчих дій є належна організація взаємодії оперативних та слідчих підрозділів та дотримання конспірації, що забезпечується виконанням наступних правил:

- використання оперативно-розшукової інформації гласним шляхом допускається тільки у випадках належної зашифровки істинного джерела інформації, засобів і методів її отримання;

-легалізація матеріалів оперативно-розшукової діяльності допускається тільки шляхом проведення процесуальних дій з такою метою;

- до реалізації потрібно приступати лише у разі забезпечення безпеки конфідентів, що беруть участь у роботі по оперативно-розшуковій справі.

З метою повного використання оперативної інформації на стадії початку кримінального провадження проводяться різні оперативні заходи, а у подальшому негласні слідчі (розшукові) дії, які спрямовані на спонукання осіб, що перевіряються і розробляються, до дій в несприятливій для них обстановці, забезпечення умов, що перешкоджають досягненню підозрюваними злочинних результатів; створення обстановки, що сприяє документуванню злочинних і інших протиправних дій підозрюваних (негласне фотографування, відеозйомка епізодів і фактів злочинної діяльності, візуальне спостереження і т п.), дезорієнтація і дезінформація учасників злочинної організації, створення серед них конфліктної обстановки, забезпечення належного шифрування джерел оперативно-розшукової інформації, закріплення додаткової інформації, створення умов для проведення процесуальних дій і забезпечення їх результативності.

Не будучи процесуальною, оперативно-розшукова діяльність поєднується з кримінальним процесом під час провадження негласних слідчих (розшукових) дій.

Завдяки здійсненню оперативно-розшукових заходів можуть бути одержані предмети, документи і відомості, що мають важливе інформаційне значення та використовуватися у якості доказів у кримінальному провадженні після відповідного оформлення і перевірки в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Доказами в кримінальному провадженні є всякі фактичні дані на підставі яких, у визначеному законом порядку, слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у кримінальному провадженні є переважно ті фактичні дані, які зібрані самими слідчими, прокурором, співробітником оперативного підрозділу за дорученням слідчого та прокурора і судом в результаті їх процесуальної діяльності. Але як докази використовуються і ті фактичні дані, які одержані самостійно в результаті оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, оперативними підрозділами інших правоохоронних відомств.

При проведені такої діяльності можливе застосування технічних засобів з метою одержання і фіксації фактичних даних, які можуть бути використані як докази у кримінальному судочинстві, ст. 15 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» надає право спеціальним підрозділам органів внутрішніх справ і Служби безпеки України за попередньою санкцією суду додатково використовувати спеціальні технічні засоби. Фактичні дані, одержані та зафіксовані співробітниками спеціальних підрозділів із застосуванням технічних засобів можуть бути використані як докази в кримінальному судочинстві в порядку, передбаченому КПК.

Кримінальне процесуальне законодавство допускає використання як підстави для проведення окремих слідчих дій оперативну інформацію, тобто таку, що отримана в процесі застосування оперативно-розшукових заходів, наприклад, контрольована закупка товару, оперативна закупка наркотичної сировини тощо. Підставою для виклику свідка на допит можуть бути оперативні дані про те, що йому відомі факти, які стосуються даної справи, або відомості про особу підозрюваного або обвинуваченого чи потерпілого. Підставами для проведення таких слідчих дій, як обшук і виїмка, можуть бути достатні дані оперативної інформації про те, що знаряддя злочину, речі і цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлювання істини, заховані в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Підставою для затримання підозрюваного у вчиненні злочину може бути повідомлення про його місце переховування після розшуку, проведеного оперативним підрозділом за наявності відповідного рішення слідчого судді. Інформація, отримана оперативно-розшуковими заходами, дозволяє не тільки провести подальші слідчі дії, а й своєчасно та ретельно підготуватися до них, що забезпечить успішне їх виконання.

Використовуючи матеріали оперативно-розшукової діяльності як приводи та підстави для початку кримінального провадження, з метою отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі, необхідно дотримуватись певних вимог, що забезпечить ефективне досягнення завдань оперативно-розшукової діяльності, для чого необхідно:

- дотримуватись законності;

-своєчасно реалізовувати інформацію, не перетримати її зволіканням;

- підтримувати взаємодію зі слідчим, прокурором, судом;

- забезпечувати конспірацію походження інформації:

- раптово та наступально проводити оперативні та слідчі дії по виявленню і затриманню злочинців, оформленню доказів.

Процесуальна і оперативно-розшукова діяльність поєднуються під час здійснення кримінального провадження, але вони не повинні суперечити одна одній. З початком кримінального провадження оперативні працівники можуть реалізовувати свої повноваження за дорученням слідчого або прокурора у формі гласних слідчих або негласних слідчих (розшукових) дій. Така діяльність оперативних підрозділів повинна супроводжувати, забезпечувати процесуальну діяльність протягом усього кримінального провадження та його судового розгляду. Згідно з нормами ст. ст. 256-257 КПК України протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії, можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом. Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Оперативно-розшукова інформація не може підміняти відомості, отримані процесуальним шляхом, особливо при прийнятті процесуальних рішень і так само недопустима підміна слідчих дій оперативно-розшуковими заходами і навпаки. Оптимальне поєднання методів гласної і негласної роботи застерігає від суб'єктивної однобічності під час використання оперативно-розшукової інформації в процесі досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Еще по теме Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності:

  1. ТЕМА 1. ІСТОРІЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК САМОСТІЙНОЇ ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
  2. Напрями використання результатів оперативно-розшукової діяльності
  3. ТЕМА 13 Використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві
  4. ТЕМА 3. ПРАВОВА ОСНОВА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  5. ТЕМА 7. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  6. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ, ОТРИМАНИХ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ
  7. ОСНОВИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ
  8. 2.2. Поняття та термінологія оперативно-розшукової діяльності
  9. Принципи оперативно-розшукової діяльності
  10. 3.2. Оперативно-розшукове законодавство України - правова база оперативно- розшукової діяльності
  11. 4.2. Г алузеві принципи оперативно - розшукової діяльності
  12. 4.1. Загально-правові принципи оперативно - розшукової діяльності
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Информационное право - Исполнительное производство - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право социального обеспечения - Право ценных бумаг - Правоведение - Предпринимательское право - Прокурорский надзор - Римское право - Семейное право - Сравнительное правоведение - Страховое право - Судебная экспертиза - Судебные и правоохранительные органы - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия права - Финансовое право - Хозяйственное право - Экологическое право - Юридическая психология -